Ідеї Ґданська щодо минулого
Польський чи німецький, історичний чи корабельний, самобутній чи агломератний – бурхлива минувшина Ґданська надає ідентичності цього місця різних вимірів та робить її неоднозначною. Важливим і впізнаваним свідком складної історії міста є його архітектура.
За останнє десятиліття у Ґданську було зведено дві будівлі, форма, призначення та символічне значення яких є спробою звернутися до складної історії міста й розповісти її сучасній авдиторії. Йдеться про введений 2014 року в експлуатацію суворий будинок Європейського центру солідарності та скульптурну конструкцію Музею Другої світової війни, побудовану 2017 року. Пояснення перипетій минувшини через музеї чи освітні та навчально-дослідницькі установи не є чимось незвичайним.
Схожі інвестиції здійснюють у всьому світі вже давно, торкаючись навіть найболючіших і найскладніших питань минулого, взяти хоча б Єврейський музей у Берліні чи Національний музей афроамериканської історії та культури у Вашинґтоні. Вражаючі форми архітектури мають на меті привернути увагу, заінтригувати та часто метафорично передати зміст, що прихований у будівлі. Під час проєктування музею у Вашинґтоні британський архітектор Девід Аджайє оббив його п'ять надземних поверхів ажурною сіткою з покритого бронзою алюмінію, декоративні форми якої нагадують характерні для африканських народів художні ремесла; Даніель Лібескінд замкнув берлінський музей у проникливий блок драматичної форми, зовнішній вигляд якого нагадує розламані зірки Давида, а пронизаний численними щілинами тісний простір покликаний створити у відвідувачів необхідний настрій для сприйняття історії, яку тут розповідають.
Саме так було і в Ґданську. Європейський центр солідарності (ECS, проєкт ґданського бюро «Форт») був зведений на площі біля головних воріт Ґданської корабельні, у місці напрочуд важливому для новітньої історії Польщі, яке стало свідком трагічних, але також ключових для польської свободи подій. Будівля у вигляді вкритого листовим металом іржавого кольору корпусу корабля є очевидним нагадуванням промислового минулого цього місця; злегка нахилений будинок із масивними обрисами і темними фасадами вказує на ранг та важливість об’єкта, водночас його кольори також вступають у діалог із цегляною архітектурою, яка домінує в ландшафті Ґданська. Наче на противагу суворому екстер’єру, інтер’єр ECS ясний і відкритий, наповнений світлом і зеленню, ніби символізує оптимізм і надію, які пов’язували з діяльністю «Солідарності».
Picture display
standardowy [760 px]
Музей Другої світової війни, фот. M. Bujak
«Кажучи мовою архітектури, обраний проєкт розповідає про трагедію минулого, живучість сьогодення і водночас окреслює горизонт майбутнього», — сказав Даніель Лібескінд, голова журі архітектурного конкурсу щодо проєктування головного корпусу Музею Другої світової війни в Ґданську, описуючи проєкт архітектурного бюро «Квадрат», який отримав першу премію. Самі проєктанти пояснюють, що про драматичне минуле розповідають підземні експозиційні зали, сьогодення символізує ефектний, відкритий партер будівлі, а перспективу майбутнього можна побачити з вежі, що височіє над музейним комплексом. Шукаючи образ для музею, що документує один із найжахливіших досвідів людства у ХХ столітті, архітектори звернулися до абстрактної форми, не схожої на традиційну будівлю. Проте скульптурний об’єкт веде діалог із довкіллям: кольоровий бетон, з якого споруджено будівлю, має схожий на цеглу колір, а музейна домінанта вписується у нашпиговану вежами костьолів та ратуші панораму центру Ґданська.
Одним із елементів бурхливої історії Польщі було неодноразове переміщення кордонів і, як наслідок, зміна адміністративної приналежності різних міст. Така доля спіткала й Ґданськ.
На початку свого існування, у Х столітті, місто входило до складу Польського королівства, згодом потрапило під владу Тевтонського ордену, в XV столітті Ґданськ повернувся до Польщі, а 1793 року в результаті поділів він опинився в межах Королівства Пруссія. У 1920-1939 роках місто мало статус вільного, а 1945 року знову й остаточно увійшло до складу Польщі. Час найбільшого розквіту Ґданська – це XVI i XVII століття. Саме тоді він був одним із найважливіших торгових центрів у цій частині континенту. Залишаючись частиною Корони, Ґданськ зберіг певну автономію. Завдяки своєму приморському розташуванню та членству в Асоціації ганзейських міст він мав дуже тісний зв’язок із країнами північно-західної Європи, здобув релігійну свободу, купці мали певні права і свободи.
Ґданськ тоді був найбільш «інтернаціональним» містом Першої Речі Посполитої. Саме з цього часу походить багато його цінних пам’яток, які стилістично відрізняються від інших будівель, споруджених тоді в Польщі. Причина згаданої відмінності полягає в тому, що Ґданськ, порівняно з іншими містами країни, залишався в просторі культури Північної Європи, Нідерландів і Ганзи. У XVII столітті сформувався центр міста з його емблематичними елементами. Тоді було розбудовано Ратушу на вулиці Длугій, зведено Зелену та Золоту брами, які з обох боків замикають головний тракт міста, що з’єднував вулицю Длугу з площею Длугий Тарг, а двір Артуса отримав новий фасад, перед яким з’явився відомий сьогодні фонтан Нептуна. Центр Ґданська у формі вулиці, що змінювала ширину, з оздобленими воротами, парадними кам’яницями та громадськими будівлями, прикрашеними малою архітектурою, наприклад фонтанами, був противагою традиційним для ренесансної Італії симетричним урбаністичним композиціям найпрестижніших міських просторів.
На межі XVI-XVII століть найважливіша зала Ґданської ратуші, так звана Червона зала, була реконструйована. Вона отримала новий дизайн і стала найбільш репрезентативною серед міських інтер'єрів. Тоді й з’явилися тут нові картини; серед них є серія, що представляє позитивні чи негативні характеристики міських радників – це робота Ганса Фрідемана де Фріза. На склепінні Червоної кімнати в декоративному обрамленні з'явилися картини Ісаака ван ден Блока.
Центральне місце зайняла композиція під назвою «Апофеоз Ґданська» – символічне представлення Ґданська як ідеального міста, сповненого процвітання та рівноваги, свободи й розвитку. Протягнуту над містом Тріумфальну арку підтримують колони, що символізують мудрість і справедливість, з’являється веселка, що означає гармонію між Богом і землею. Художник показав на картині панораму міста, а також Віслу, що тече з гір до Балтійського моря, як нитку, що з’єднує Ґданськ із рештою країни, а також місце, важливе для добробуту міста; біля підніжжя Тріумфальної арки відтворено двір Артуса, а перед ним – низку міських жанрових сцен, серед яких домінують характерні для повсякденного життя ґданських купців і міщан торговельні переговори. Картина вціліла під час війни і досі є цінним джерелом знань про життя Ґданська XVI століття, а також метафорою могутності та незалежності тогочасного міста, в якому рішення міської ради були вищими ніж влади державної, а заможні міщани, які дуже цінували свої свободи, мали сильне почуття місцевого патріотизму, охоче вкладали кошти у розвиток своєї малої батьківщини та дбали про її привабливий вигляд. Саме вони у XVI i XVII століттях сформували вигляд будинків і вулиць Головного міста, які відразу ж були відбудовані після жахливих руйнувань впродовж Другої світової війни.
Незважаючи на те, що Ґданськ занепав під час поділів і вже не повернув собі колишню пишноту, протестантське почуття відповідальності, поваги до свободи та незалежності найбільше збереглися в Ґданську, який у сучасну епоху багато разів ставав місцем особливо важливих подій. У бурхливих політичних змінах XIX і XX століть Ґданськ двічі мав статус Вільного міста (у 1807-1814 роках та у міжвоєнний період) – хоча це, зрештою, йому не допомогло, але підкреслює його незалежний статус та велике значення в європейському масштабі. Саме тут у 1939 році відбулася героїчна оборона півострова Вестерплятте, про що нагадує ландшафтний дизайн 1960-х років із монументом захисників узбережжя. Саме на Ґданській корабельні у 1980-х роках відбулися події, які врешті спричинили крах комуністичної системи в Польщі та суспільну трансформацію.
Ось чому сьогодні Ґданська корабельня частіше асоціюється з місцем зародження польської демократії, ніж із промисловим виробництвом, що є дуже важливим елементом дискусії про майбутнє території колишньої верфі. Нові проєкти для цього місця повинні враховувати збереження як архітектурно цінних реліквій індустріальної епохи, так і символічно важливих місць, які колись були тлом найважливіших для сучасної Польщі політичних подій.
Кожне місто має свої реліквії минулого та місця, в яких закарбовані важливі зміни чи події. Проте здається, що таких місць у Ґданську особливо багато, і, що важливо, це не пам’ятники чи «місця пам’яті», абстраговані від міського простору, а живі, інтегровані в місто простори та будівлі, які разом із ним розвиваються та змінюються.
Багатовікова самобутність Ґданська помітна в його історичних будівлях, прочитується і донині творить унікальність цього міста. Це іноді викликає труднощі та суперечки, як-от дебати навколо розвитку району корабельні, де й досі незрозуміло, як адаптувати цей простір до нових потреб із повагою до (на жаль, вже небагатьох) реліквій минулого. Але цей місцевий колорит також може сильно надихати, про що свідчать дуже вдалі та цікаві об’єкти, які створені сьогодні та апелюють до минулого. Саме розуміння характеру місця, трохи знань про його минуле та чутливість до того, який відбиток воно залишило на зовнішньому вигляді міста, особливо в Ґданську є основою сильного відчуття ідентичності та місцевого патріотизму.
Переклад: Тарас Лильо
[{"nid":"5415","uuid":"2bac71b5-1a2d-4daf-8655-b487c5b92def","type":"article","langcode":"uk","field_event_date":"","title":"\u0425\u0442\u043e \u0434\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u0443 \u043c\u0456\u0436\u0432\u043e\u0454\u043d\u043d\u0456 \u0440\u043e\u043a\u0438","field_introduction":"\u041f\u0440\u0438 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0446\u0456\u0457 \u0431\u0443\u0434\u044c-\u044f\u043a\u043e\u0433\u043e \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441\u0443 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0442\u043e\u0440\u0438 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0440\u0456\u0448\u0438\u0442\u0438, \u0447\u0438 \u0434\u043e \u0439\u043e\u0433\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0445\u043e\u0434\u0438\u0442\u0438 \u0432\u0456\u0434\u043e\u043c\u0456 \u0430\u0440\u0442\u0438\u0441\u0442\u0438, \u043f\u0435\u0434\u0430\u0433\u043e\u0433\u0438, \u0441\u043f\u0435\u0446\u0456\u0430\u043b\u0456\u0441\u0442\u0438 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u0456\u0439 \u0433\u0430\u043b\u0443\u0437\u0456 \u0432\u0438\u043a\u043e\u043d\u0430\u0432\u0441\u0442\u0432\u0430, \u0442\u0435\u043e\u0440\u0435\u0442\u0438\u043a\u0438 \u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u043a\u0440\u0438\u0442\u0438\u043a\u0438, \u0456\u0441\u0442\u043e\u0440\u0438\u043a\u0438 \u043a\u0443\u043b\u044c\u0442\u0443\u0440\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0434\u0430\u0432\u0446\u0456, \u043c\u0435\u043d\u0435\u0434\u0436\u0435\u0440\u0438 \u0442\u0430 \u0456\u043c\u043f\u0440\u0435\u0441\u0430\u0440\u0456\u043e? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.\r\n","field_summary":"\u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.","topics_data":"a:1:{i:0;a:3:{s:3:\u0022tid\u0022;s:5:\u002259608\u0022;s:4:\u0022name\u0022;s:13:\u0022#\u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0430\u0022;s:4:\u0022path\u0022;a:2:{s:5:\u0022alias\u0022;s:14:\u0022\/topics\/muzika\u0022;s:8:\u0022langcode\u0022;s:2:\u0022uk\u0022;}}}","field_cover_display":"default","image_title":"","image_alt":"","image_360_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/360_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=Y426YMKN","image_260_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/260_auto_cover\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=rE5dWx1O","image_560_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/560_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=9yq7BcBm","image_860_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/860_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_Bvc6jzn","image_1160_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/1160_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_x7yCcjs","field_video_media":"","field_media_video_file":"","field_media_video_embed":"","field_gallery_pictures":"","field_duration":"","cover_height":"249","cover_width":"330","cover_ratio_percent":"75.4545","path":"ua\/node\/5415","path_node":"\/ua\/node\/5415"}]