Міцкевич, польська література і «Рух нової культури»
Як зазначає Чен, портрет Міцкевича, створений Лу Сінем, є одним із найбільш яскравих у всьому есеї – саме з нього «автор міг черпати найбільшу підтримку для своєї теорії революційної літератури». Ця теорія стала частиною і його власної мистецької практики. Лу Сінь розробив новаторську, соціально ангажовану концепцію літератури, в рамках якої реалістично описував життя селян, бідність та відсталість. Ця концепція значно змінила китайську літературу. Він очолив так званий Рух нової культури, який докорінно трансформував традиційну китайську культуру наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років.
Варто додати, що Міцкевич і польська література відігравали важливу роль у подальшій перекладацькій та публіцистичній діяльності Лу Сіня і його брата Чжоу Цзоженя. Останній створив багато перекладів польської літератури (зокрема Сенкевича, Конопницької, Пруса, Жеромського), які публікувалися у виданні, редагованому Лу Сінем. Ці переклади суттєво вплинули на формування нової китайської літератури. Сам Лу Сінь наполягав на перекладі китайською мовою «Селян» та «Вогнем і мечем». Сучасні синологи відзначають зв’язок його новелістики власне з творчістю Сенкевича.
Для китайських популяризаторів польської літератури важливими були не лише історичні паралелі між трагічною політичною долею Польщі (розподіли) та становищем Китаю, що від Першої опіумної війни (1842) дедалі більше потрапляв у залежність від іноземних держав. «Китайці, – пише Ши-Хсіан Чен, – ототожнювали себе з поляками, вбачаючи в них ще один пригноблений народ». Інтерес до польської літератури, як припускає Лі Їнань, «глибоко коренився у спільному прагненні до бунту, революції, патріотизму, помсти», а «багато рис польської літератури відповідали основним постулатам Руху нової культури та його естетичним принципам, запропонованим Лу Сінем».
Мабуть, найкращим підсумком китайської кар’єри Міцкевича як патріотичного революційного письменника можна вважати публікацію у 1929 році в журналі «Стрімкий потік» (Tie Liu) першого перекладу улюбленого твору Лу Сіня – «Оди молодості».
Сам Лу Сінь до кінця свого життя боровся пером за суспільні цілі нової китайської літератури, «атакуючи і викриваючи демагогію та авторитаризм, які набули сили після революції [1911–1912 років]. «Тим самим, – пише Чен, – [він] до самої своєї смерті у 1936 році залишався вірним ролі поета Мара».
Переклад: Марія Шагурі
Автор: Міколай Ґлінський, жовтень 2023.
Джерела: Shih-Hsiang Chen, “Polish Literature in China and Mickiewicz as Mara Poet”, w: “Adam Mickiewicz in World Literature”, 1956; Li Yinan, “Literatura polska w twórczości chińskiego pisarza Lu Xuna”; Li Yinan, “Recepcja literatury polskiej w Chinach. Wybrane zagadnienia”, 2015; Joanna Krenz, “Oświęcim, tani chleb i ziemniaki w ranach. Polska oczami chińskich poetów”, 2019.
