«До матері-польки» в Бразилії: досвід рабства в Південній Америці Nagłówek super artykułu Title on page in header «До матері-польки» в Бразилії: досвід рабства в Південній Америці Image or video headery-6.png Podpis dla multimediów Колаж «Вплив. Адам Міцкевич №6» – у колажі використано портретну фотографію Антоніу Фредеріку де Каштру Алвіша (джерело: Wikimedia). Автор: Матей Канєвський для Culture.pl Header text color rgb(255, 255, 255) Enable audio for video Off Negative header audio button Wyłączony Negative side audio button Wyłączony Zawartość (treść strony Super Artykułu) Columns style left column static Left column Вид на Ріо-де-Жанейро, близько 1889 року, фот. Wikimedia Right column «До матері-польки» – беззаперечно, один із найсильніших і найбільш «впливових» віршів Міцкевича, а також, як зазначала Марія Яньон, «один із найбільш жаских творів польської поезії». Tekst «Мати-полька» в Бразилії Text size standard fonts size Columns style left column static Left column Бразильський поет Каштру Алвес, фот. Wikimedia Right column У 1868 році твір Міцкевича став натхненням і відправною точкою для вірша, написаного одним із найвидатніших бразильських поетів-романтиків, Антоніу Фредеріку де Каштру Алвесом (1847–1871). Tekst Невільник vs Конспіратор Text size standard fonts size Columns style left column static Left column Бразильська рабиня зі сплячою дитиною на спині, фот. Moreira Salles Institute Right column Ці відмінності стають помітними вже у першій строфі, де перефразування Алвеса різко підкреслює розбіжність ситуацій «матері-польки» та «матері невільника» та їхніх дітей. Tekst Трансатлантична солідарність Вірш «До матері невільника» не був опублікований за життя Каштру Алвеса. Він побачив світ лише у 1921 році як частина посмертного циклу «Os Escravos» («Невільники»). Сам поет помер через три роки після його написання у віці лише 24 років. Однак справа, якій він присвятив своє життя, мала щасливий фінал у 1888 році, коли рабство в Бразилії було скасовано. Те, що у своїх прагненнях до свободи і аболіціонізму бразильський поет знайшов несподіваного союзника по інший бік океану, в абсолютно іншому соціальному й політичному контексті, залишається доказом надзвичайної сили літератури. А також солідарності, яка, долаючи всі бар’єри, дає про себе знати і дозволяє нам краще розуміти наші й чужі досвіди. Переклад: Марія Шагурі Автор: Міколай Ґлінський, серпень 2023. Джерела: Henryk Siewierski, “Dwa wiersze Adama Mickiewicza i ich brazylijskie odczytania” w: “Światowa historia literatury polskiej”, 2020. Text size standard fonts size Link URL Kliknij, by wrócić More Super Articles Title Татарські кримські сонети, або опір і поезія на окупованій території URL /ua/superarticle/tatarski-krymski-sonety-abo-opir-i-poeziya-na-okupovaniy-teryt… Title Міцкевич-прометеїст на Кавказі, або Фарис і Валленрод у Грузії та Вірменії URL /ua/superarticle/mitskevych-prometeyist-na-kavkazi-abo-farys-i-vallenrod-u-hruz… Title Шевченко, Міцкевич і народження антиімперського поетичного дискурсу URL /ua/superarticle/shevchenko-mitskevych-i-narodzhennya-antyimperskoho-poetychnoh… Introduction Що міг побачити романтичний поет XIX століття з Бразилії у вірші «До матері-польки» Адама Міцкевича? І що його інтерпретація говорить нам про досвід політичного й колоніального гноблення по обидва боки Атлантики? Not standard color version Off Summary Що міг побачити романтичний поет XIX століття з Бразилії у вірші «До матері-польки» Адама Міцкевича? І що його інтерпретація говорить нам про досвід політичного й колоніального гноблення по обидва боки Атлантики? Cover headery-6.png Thumbnail size standardowy
