«Старший брат у вірі»
Зазначені вище культурні жести Івана Павла II щодо його співвітчизників аж ніяк не вичерпують питання впливу Міцкевича на вчення церкви в той час. У цьому контексті варто згадати ще одну знамениту папську цитату з Міцкевича. Це слова про «старшого брата у вірі, Ізраїля», вперше промовлені в римській синагозі у 1986 році. Повторені в 2000 році в Єрусалимі стосовно рабинів, їх можна вважати символічним виразом ширшої екуменічної позиції Папи щодо юдаїзму, заснованої на прагненні до порозуміння і визнанні історичної провини церкви щодо юдаїзму та євреїв. (Про прощення за провини католиків перед євреями Папа молився біля Стіни Плачу під час цього знакового паломництва.)
Слова про «старшого брата у вірі» були взяті зі «Збірки принципів» (1848) Міцкевича, де поет визначав рівноправне місце єврейських громадян у запланованій політичній системі відродженої польської держави, водночас визнаючи їх «старшинство» в історичному та духовному порядку. Цитуючи Міцкевича, Папа, так би мовити, підкреслював піонерську роль Міцкевича у встановленні рівноправності та братерства у взаємовідносинах християн та євреїв. Таким чином, і в екуменічному аспекті роль Міцкевича виявляється вагомою.
Вплив Міцкевича на світогляд і вчення Папи був глибоким та всеосяжним. Він проявлявся не лише у піднесенні ролі націй чи культур та підтримці їхніх визвольних прагнень на міжнародній арені, але й у специфічному баченні Європи як «культурної спільноти», яка має керуватися принципом солідарності. Це останнє поняття Папа розумів, принаймні частково, у дусі Міцкевича: як впровадження етики та християнських засад у суспільне й політичне життя. Міцкевич, як ми показали, також був натхненником ідеї християнсько-єврейського діалогу, що стало важливим елементом понтифікату. На філософському та релігійному рівні з Міцкевичем можна пов’язати особливе месіанське розуміння активної ролі людини і церкви в плані історії та спасіння.
Це все дозволяє спокійно повторити за Міхалом Масловським, що «в певному сенсі Іван Павло II реалізував Міцкевичевий ідеал Папи, який є водночас духовним лідером народів, пророком, залученим до перетворення світу Духа». У цьому контексті Папа-поляк, як зазначає дослідник, здійснив «те, що є, можливо, найбільшим і найуніверсальнішим у польській культурі».
Переклад: Марія Шагурі
Автор: Міколай Ґлінський, жовтень 2023.
Джерела: Michał Masłowski: “Mickiewiczowski Gestus Karola Wojtyły” oraz tegoż, “Ostatni polski romantyk” w: Masłowski, “Problemy tożsamości. Szkice mickiewiczowskie i (post)romantyczne; Paweł Rojek, “Liturgia dziejów”, 2016.
