Написані польською мовою, видані в центрі Імперії та визнані шедевром європейської лірики, «Кримські сонети» Міцкевича з часом стали могутнім наднаціональним носієм антиімперського політичного опору. Наново відкриті наступними поколіннями поетів різних національностей і мов, але пов’язаних із колонізованими територіями, вони змогли стати прототипом чергових поетичних стратегій опору.
Тож не дивно, що коли незабаром після розпаду СРСР в українському Криму почала відроджуватися культура кримських татар, і до своєї історичної батьківщини стали повертатися татарські родини (часто після багатопоколінних депортацій, які розпочалися ще за Сталіна), цикл Міцкевича знайшов шлях і до кримськотатарської мови. Перекладений кримськотатарським поетом Шакіром Селімом (1942–2008), твір вийшов друком у 1996 році під назвою «Qirim Sonetleri̇». Це була перша художня книга, видана кримськотатарською мовою латинським алфавітом після примусової зміни на кирилицю в 30-х роках XX століття.
Книгу перевидали у 2013 році — за рік до незаконної російської анексії півострова. Як і за часів Міцкевича, Росія знову окупувала Крим, продовжуючи політику русифікації, обмежуючи свободу, переслідуючи місцевих татар і українців та знищуючи їхню спадщину. Тож твір Міцкевича знову зазвучав як голос опору і жалоби: «Тепер тут чорний гриф літа при темнім гробі / Так в місті, де нема нікого, крім мерців /
Чорніють прапори погребної жалоби».
Переклад: Mарія Шагурі
Джерела: Jordan Finkin, ‘With footsteps marking roundabout paths’, Jewish Poetry on Crimea; Ryszard Löw, "Mickiewicz w kręgu hebrajskim" w: “Literackie podsumowania. Polsko-hebrajskie. Polsko-izraelskie”; Jörg Schulte, ‘Saul Tchernikhovski,’ in: Colloquia Humanistica 3 (2014); Yelena Severina, Lesia Ukrainka's Crimean Cycles: A Poetic Dialogue with Adam Mickiewicz (2021), Jerzy Świdziński, “Sonety krymskie, czyli sposób artystycznego łudzenia despoty”, 1973; Adam Mitskeviç, Qirim Sonetleri̇, tłum. Şakir Selim (2013).
