Загадка
«Відплата» залишається однією з найбільших загадок російської літератури. Її автор, з одного боку, є провідником духу російської нації, часто в агресивному, навіть антизахідному дусі (як у відомому вірші «Скіфи», де він поетично висловлював ідеї євразійської ідеології). З іншого боку, він відомий як співець Революції (знана поема «Дванадцять») і прихильник нового радянського режиму.
Ще дивовижнішим є те, що Блок працював над «Відплатою» у роки, коли тривала польсько-більшовицька війна (1919–1921). Для Ледницького це є свідченням того, що навіть під час цієї війни ставлення Блока до Польщі залигалося незмінним. Публікація твору після поразки Червоної армії в битві під Варшавою є знаком великої особистої сміливості поета. Вона також демонструє глибоку етичність його позиції та значення, яке Блок надавав питанню, що непокоїло його щонайменше протягом останнього десятиліття життя.
Незавершена і не до кінця проговорена «Відплата» – це унікальний голос, сформульований у самому серці російської літературної традиції (в широких рамках «петербурзького тексту»), але спрямований проти її імперської сутності, русифікаційних тенденцій та зневаги до прав людини. Особливо примітно, що Блок, висловлюючи глибоку антиімперську критику своєї країни, звернувся до польського месіанізму – традиції, чужої російській літературі.
Факт, що поема залишилася незавершеною, може свідчити про глибокі, непереборні суперечності порушеної проблематики (свободи, месіанізму) в межах домінуючої моделі й цінностей російської літератури. А можливо, це також свідчить про ще відкриті можливості, які стоять перед російською літературою та культурою: потенційні нові шляхи розвитку й способи деконструкції, що містяться в її основі.
Переклад: Марія Шагурі
Автор: Міколай Ґлінський, жовтень 2023.
Джерела: Александр Блок, «Відплата», переклад Володимира Аренєва; Adam Gallis, “Osiemnaście dni Aleksandra Błoka w Warszawie”, 1976; Wacław Lednicki, “Blok’s ‘Polish Poem’” w: “Russia, Poland and the West”, 1966.
