Вийти заміж... за палац
Ця будівля має 44 поверхи і стоїть у центрі Варшави. Палац культури і науки нагадує місто в місті. Його інтер’єр включає кіно- та театральні зали, популярні кафе та клуби, Конгрес-хол, Музей техніки та Музей еволюції, басейн, університети, резиденції Польської академії наук та підрозділи меріі.
3288 приміщень цієї споруди займають загальну площу понад 123 000 квадратних метрів. З боку вулиці Mаршалковської довжина будівлі становить 254 метри, а з Алей Єрусалимських – 212 метрів. Його висота з опорою антени, яка є невід’ємною частиною шпиля,– 237 метрів. Висота без шпиля 187,68 метрів.
Сорок мільйонів цеглин
Picture display
standardowy (864px desktop)
Інспекція территорії, на якій спорудять палац, Варшава, 1948. На фото: президент Польщі Болеслав Бєрут, міністр відбудови країни Міхал Качоровський та уповноважений з будівництва палацу Юзеф Сігалін, фот. Sovfoto / UIG / East News
Picture image
full__sigalin_ewst_news__770.jpg
Спочатку про Палац писали лише з пафосом. «В основі нового містобудування та польської архітектури лежить дружній обмін товарами, досягненнями та досвідом між польським і радянським народами. Основою висотного будівництва Варшави є польсько-радянська дружба та її матеріалізоване свідчення: Сталінський палац культури і науки», — писав ілюстрований тижневик «Столиця» в січні 1954 року.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Спорудження Палацу культури і науки, , 1950–1955, фот. Forum
Picture image
full_pkin_forum_budowa_121_770.jpg
Будівництво Палацу культури і науки тривало три роки, з травня 1952 по липень 1955 року. Палац спроєктовав професор Академії архітектури СССР Лев Руднєв, який хотів додати в нього характерні польські елементи. У пошуках національних мотивів разом із групою совєтських архітекторів він вирушив до Кракова, Казімєжа, Хелмно, Плоцька, Сандомира, Замостя та Торуня. Польським представником для будівництва Палацу культури і науки був головний архітектор Варшави Юзеф Сігалін.
Робітники «підіймалися до варшавського неба по поверхах Палацу», – писала газета «Столиця» (листопад 1953 р.). На будівництві працювало близько 3,5 тис. будівельників з СССР. Вони жили в спеціально для них побудованому житловому масиві з кінотеатром, їдальнею, кімнатою відпочинку і басейном. «Троє монтажників: Коростильов, Бачков і Гавріш прибули до Варшави півтора року тому; у липні 1952 року вони почали зміцнювати ґрунт котловану для фундаменту будівлі; саме вони кріпили перші сталеві колони конструкції».
Picture display
standardowy (864px desktop)
Спорудження Палацу культури і науки, 1953, фот. Forum
Picture image
palac_budowa_1112_forum.jpg
«Через їхні руки «пройшло» чимало з 25 тисяч тонн сталі, перетвореної на балки каркаса Палацу. Руки точні й терплячі, руки наполегливі й уперті», — патетично повідомляла «Столиця». Під час будівництва від нещасних випадків загинуло 16 робітників. Їх поховали на православному цвинтарі в дільниці Воля, а їхніми могилами опікується дирекція палацу.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Палац культури і науки, 1954, фот. Владислав Славний / Forum
Picture image
palak_kultury_i_nauki_koniec_1955_forum.jpg
Поляки також будували цей палац. «Столиця» супроводжувала один із екіпажів: «Організація праці, технологія і розмах, а також безпосередня співпраця з провідними совєтськими спеціалістами, чого немає в нашій країні, ще більше збагачують його досвід і кваліфікацію» (1953).
Загалом було використано 40 мільйонів цеглин, використано 26 тисяч тонн металоконструкцій, 400 тисяч квадратних метрів поверхонь стін оштукатурено, 10 тисяч стін і колон всередині будівлі покрито штучним мармуром, вилито 80 тисяч кубометрів бетону й залізобетону.
Picture display
standardowy (864px desktop)
На фото: ключ, яким Юзеф Циранкевич 21 червня 1955 року відкрив двері Палацу, фот. Йоанна Боровська / Forum
Picture image
full_klucz_palac_kultury_i_nauki_forum__770.jpg
Урочисте відкриття відбулося 21 липня 1955 року. А потім були вражаючі перетворення. У новорічну ніч 2000-2001 років на даху Палацу культури відкрили другий за величиною годинник у Європі. Його чотири циферблати мають діаметр 6,3 метра, довжина малої стрілки — 2,7 метра, а велика — 3,54 метра. За гарної погоди т. зв. годинник тисячоліття видно з відстані 5 кілометрів.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Годинник на Палаці науки і культури у Варшаві
Picture image
full_zegar_pkin__770.jpg
А що з історії Палацу найбільше вражає місцевих екскурсоводів? Коли одного з них запитали, що його найбільше вразило в історії будівлі, він відповів: ніщо не зрівняється з приватною фан-зоною, яку російський мільярдер Роман Абрамович влаштував для себе на Чемпіонат Європи з футболу 2012 року. На жаль, офіційно про це мало що відомо.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Фан-зона на площі Дефілад, 2012, фот. Марек Вішневський / Forum
Picture image
full_strefa_kibica_120000_770.jpg
Перевернутий туалет чи дім Святого Миколая?
Письменник Тадеуш Конвіцький оглядав палац зі свого балкона. Для нього це був символ комуністичного панування, «туалет, збудований догори дригом», утім, водночас і літературний центр чарівної Варшави.
Про Палац писали відомі журналісти. Ганна Кралль писала про нього для тижневика «Політика» в липні 1975 року: «Кожен п'ятий працівник Палацу працює тут двадцять років. Така багаторічна праця розвиває в людині багато якостей: психологічний настрій, проникливість, естетичний смак, навіть певну життєву філософію, близьку до стоїчної».
Picture display
standardowy (864px desktop)
Тадеуш Конвіцький, 1980-ті, Варшава, фот. Кріс Ніденталь / Forum
Picture image
full_konwicki_foru_pl_770.jpg
Репортаж Маріуша Щигела «Кам'яна квітка» підтверджує, що Палац – це набагато більше, ніж будівля. Про це свідчать листи, написані до Палацу та цитовані репортером:
«Дорогой Палац, допоможи, сусід переорав мою межу».
«Я професор Польської академії наук на пенсії. Прошу надати мені квартиру на останньому поверсі палацу. Я хотів би реєструвати блискавки».
«Я був у палаці з десять разів. Чи можна оселитися там на кілька років з метою покращення стану здоров'я?»
Діти просили передати їхні листи Святому Миколаю, «який живе в Палаці на верхньому поверсі», а одна жінка поскаржилася керівництву Палацу: «Шпиль цього будинку так діє на мене, що навіює мені еротичні сни».
Picture display
standardowy (864px desktop)
Панорама центру Варшави, фот. Анджей Сідор / Forum
Picture image
palakc_forum_.jpg
У 1994 році, на 1 квітня, письменник Щигел зателефонував до Палацу культури і сказав, що він представляє мільярдера Боба Ковальського з Чикаго, який приїхав до Польщі, щоб витратити мільярд злотих і хотів би, аби на Великдень на споруді висів великий напис «Я люблю Беату Матрацьку». У відповідь почув: «Сьогодні все можливо».
Надзвичайні події з життя палацу записує Ганна Щубелек, хронік палацу на 15-му поверсі, яку на роботу в цій установі прийняв перший директор Станіслав Барщевський. «Це моя перша й остання робота. Я вийшла заміж за Палац», — зізналася вона виданню «Gazeta Wyborcza» у 1995 році.
З хроніки палацу
- 19 січня 1964 р. У Залі конгресів виступила німецька актриса Марлен Дітріх.
Picture display
standardowy (864px desktop)
19 січня 1964 р. у Залі конгресів виступила Марлен Дітріх, фот. Збишко Сємашко / Forum
Picture image
full_marlena_ditr_east_news_770.jpg
- 25 вересня 1965 р. – громадянин Франції Ян Кеверманн вистрибнув з тераси 30-го поверху (висота 114 м). Потім почалася серія стрибків самогубців, поки в 1970-х роках не вирішили встановити ґрати.
- 21 січня 1967 р. – Палац культури займає перше місце в країні та перше місце в Європі за кількістю телефонних розмов, проведених в одній будівлі.
- 14 квітня 1967 р. – В Зале конгресів виступила англійська рок-група «Роллінг Стоунз».
- 23 січня 1981 р. – Працівники дирекції Палацу та пов’язані з «Солідарністю» працівники приєдналися до страйку, оголошеного президією профспілки «Солідарність» Мазовецького краю..
- 13 грудня 1981 р. – у зв’язку з введенням воєнного стану в Польщі призупинено діяльність профспілкових організацій та обмежено організацію культурних заходів.
- 14 червня 1987 р. – Папа Римський Іван Павло ІІ відслужив месу на площі Дефілад наприкінці Другого Євхаристійного Конгресу.
- 27 січня 1990 р. – у Палаці зібрався останній, 11-й з’їзд Польської об’єднаної робітничої партії.
- 12 грудня 1991 р. – в Конгрес-холі відбувся показ мод П'єра Кардена.
- 9 листопада 2001 р. – виступ найпопулярнішого фокусника світу Девіда Копперфілда.
- 16 квітня 2002 р. – у сапсанів, які гніздяться на 44 поверсі, з'явилося потомство (нагляд за цією подією здійснював орнітолог українського походження Лука Рейт, - прим. ред.).
Автор: Якуб Хальцевич-Плескачевський, червень 2015