Тут був я. Шопен.
Фридерик Шопен вів яскраве товариське життя ще за часів своєї молодості, яке набуло більш насичених барв, коли він став відомим музикантом. На карті місць, в яких він бував, жив і з якими був пов'язаний, є багато надзвичайних будівель.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Базиліка Святих Івана Хрестителя та Роха в Брохові, фот. MARELBU/CC BY 3.0
Picture image
bazylika_sw._jana_chrzciciela_i_sw._rocha_w_brochowie.jpg
Фридерик Шопен народився 1 березня або 22 лютого 1810 року в Желязовій Волі. Через кілька місяців його охрестили. Церемонія відбулася в тому ж храмі, де кілька років до того батьки майбутнього композитора взяли шлюб, – парафіяльному костелі Святих Івана Хрестителя та Роха в Брохові.
Розташована за кілька кілометрів на північ від Желязової Волі будівля відома завдяки тому, що з нею був пов'язаний знаменитий композитор, але насамперед вона є унікальним пам'ятником архітектури. Перша сакральна споруда на цьому місці, мабуть, була збудована ще у XII столітті; нинішній костел звели між 1551 і 1561 роками. Проєкт святині, ймовірно, створили в майстерні Яна Баптисти з Венеції, архітектора італійського походження, який, оселившись у Польщі, розробив власний архітектурний стиль: хоча він і був представником епохи Відродження, поєднав ренесансні елементи з місцевими традиціями середньовічної цегляної архітектури, що збереглася в Польщі. Він втілив ці концепції в костелах у Броку, Ґлоговці та Брохові. Останній також вирізняється формою, що найбільше нагадує укріплену споруду з масивними стінами, трьома циліндричними вежами та стіною, що його оточує. Тринефний інтер'єр має простий декор, важливим елементом якого є геометричні орнаменти, що покривають циліндричні склепіння.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Садиба Шопена, Душники-Здруй, фот Jacek Halicki/CC BY-SA 4.0
Picture image
2024_duszniki-zdroj_dworek_chopina_3.jpg
Шопен був підлітком, коли з матір'ю та сестрами приїхав на відпочинок у Клодзьку долину. У 1826 році він перебував у Бад-Райнерці, курортному містечку, яке сьогодні відоме як Душники-Здруй. Візит не був випадковим: хворобливого майбутнього композитора привезли на курорт оздоровитися. Окрім прогулянок та лікування цілющими водами, юнак дав тут незапланований концерт; у листах до друзів він скаржився, що йому довелося грати на дуже неякісному інструменті.
Концерт молодого музиканта відбувся в курортному театрі, який зберігся донині (на відміну від пансіонату, в якому мешкала родина Шопена). Будинок в «дворковому стилі» на честь цієї події 1826 року перейменували на Дім Шопена, а з 1946 року тут відбувається Міжнародний шопенівський фестиваль. На честь композитора також було названо одне з цілющих джерел – у Душниках можна напитися води «Пенява Шопена».
Picture display
standardowy (864px desktop)
Садиба Шопенівського центру в Шафарні, фот. Antoni Wójcik/CC BY-SA 4.0
Picture image
manor_in_szafarnia.jpg
Літо 1824 та 1825 років Шопен, учень середньої школи, проводив у маєтку Шафарня в Куявсько-Поморському воєводстві. У той час садиба належала Юліушу Дзєвановському, батькові шкільного товариша Фридерика. Юнак вів там характерне для ліцеїста на канікулах життя, спілкувався з товаришами, розважався, але не тільки: багато часу приділяє грі на фортепіано, яке було в палаці. Як пізніше згадував, саме в Шафарні він теж мав можливість ознайомлюватися з народною музикою, яку вважав важливим джерелом натхнення для своєї творчості.
Сьогодні в палаці функціонує Центр Шопена, який пропонує призначені насамперед для юних меломанів освітні, виставкові й концертні програми. Серед численних заходів Центру – Міжнародний конкурс піаністів імені Фридерика Шопена для дітей та юнацтва, який відбувається з 1992 року.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Президентський палац у Варшаві, головний корпус палацу та пам’ятник князю Юзефу Понятовському, фот. Marcin Białek/CC BY-SA 4.0
Picture image
warszawa_palac_prezydencki_2011.jpg
Палац на вулиці Краківське Передмістя у Варшаві, який зараз є резиденцією Президента Республіки Польща, протягом багатьох років неодноразово змінював не тільки власників, а й вигляд. Його перше перевтілення датується 1635 роком, коли ділянку придбав Великий Гетьман Корони Станіслав Конєцпольський, який наказав перетворити дерев'яну будівлю на цегляний палац у стилі раннього бароко.
Через кільканадцять років резиденція вже належала родині Любомирських, потім перейшла до родини Радзивіллів. Кожен наступний власник зробив свій внесок у розширення та реконструкцію будівлі. Палац розширився та набув вигляду будівлі у стилі пізнього бароко. У 1818 році уряд Королівства Польського викупив палац у родини Радзивіллів й перетворив його на резиденцією намісника, генерала Юзефа Зайончека. У той час за проєктом Крістіана Пьотра Айґнера будівлю було перебудовано у класицистичному стилі. Після здобуття Польщею незалежності Маріан Лалевич перетворив палац на резиденцію прем'єр-міністра та Ради міністрів Республіки Польща. Будівля пережила Другу світову війну, а після її закінчення Теодор Бурше, Антоній Яворницький та Борис Зінзерлінґ спроєктували її реконструкцію та модернізацію. За часів ПНР вона служила державним чиновникам, а з 1994 року належить Канцелярії Президента Республіки Польща.
У палаці відбулося багато важливих подій, зокрема у ньому ночували король Станіслав Авґуст, цар Олександр II, Наполеон Бонапарт. 24 лютого 1818 року вперше тут виступив восьмирічний Фридерик Шопен, взявши участь у концерті, який організували Юліан Урсин Нємцевич та Варшавське благодійне товариство.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Мисливський палац князів Радзивіллів в Антоніні, фот. Travelphoto /Forum
Picture image
palac_mysliwski_ksiazat_radziwillow_forum-0431359143.jpg
Заміську резиденцію в Антоніні (Великопольща) Фридерик Шопен відвідував, ймовірно, двічі, восени 1827 та 1829 років, на запрошення господаря Антонія Радзивілла. Князь Радзивілл був шанувальником таланту Шопена, а також музикантом – вони разом дали кілька концертів. Для князя, який грав на віолончелі, композитор написав полонез до мажор, op. 3 для віолончелі та фортепіано. Під час свого перебування в Антоніні Шопен також навчав грі на фортепіано доньку господаря Ванду. Сьогодні палациком опікується Каліський центр культури і мистецтва, який щорічно організовує тут фестиваль «Шопен у барвах осені».
Picture display
standardowy (864px desktop)
Генрик Семирадський, «Шопен у палаці Радзивілла в 1829 році», 1888, фот. Національна бібліотека Polona
Picture image
fryderyk_chopin_radziwil_polona.jpg
Мисливський палац князів Радзивіллів в Антоніні – цікава будівля не лише з огляду на те, що тут був Шопен. Його збудували у 1821-1826 роках за проєктом Карла Фрідріха Шинкеля, відомого німецького архітектора епохи класицизму. Невелика будівля була спроєктована у формі нетипового для світської споруди грецького хреста. Весь корпус палацу займає триповерховий салон. У одному з крил будівлі розташовані сходи, а в інших — кімнати. Усі фасади палацу обшиті сосновими брусом, але сама будівля була споруджена за принципом фахверкової конструкції, де дерев'яний каркас заповнений цегляною стіною.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Євангельсько-аугсбурзький костел Святої Трійці, Варшава, фот. Kapitel/CC BY-SA 4.0
Picture image
warszawa_kosciol_swietej_trojcy_1.jpg
Існує безліч місць, де виступав Фридерик Шопен, багато з яких збереглися донині. Одним із них є євангельсько-аугсбурзький костел Святої Трійці у Варшаві. Шопен грав тут у квітні 1825 року, а серед глядачів був цар Олександр І.
Хоча костел Святої Трійці є сакральною будівлею, він має дуже добру акустику: донині храм часто використовують як концертний зал. Акустичні якості поєднуються тут з вишуканою архітектурою. Будівлю спроєктував Шимон Боґуміл Цуґ у 1770-х роках, одразу після того, як король Станіслав Август Понятовський надав євангельській громаді королівський дозвіл на будівництво нового храму. Було проведено конкурс на проєкт костелу, і, ймовірно, проєкт Цуґа обрав сам польський правитель.
Місце, де ідеал викинули на брук
Picture display
standardowy (864px desktop)
Палац Замойських, вул. Новий Світ 67/69, Варшава, фот. Adrian Grycuk/CC BY 3.0
Picture image
palac_zamoyskich_w_warszawie_2023.jpg
У 1839 році Анджей Замойський став власником палацу на вулиці Новий Світ. На початку 1840-х років він доручив Генрику Марконі реконструкцію та розширення резиденції. Архітектор перетворив її на пишний та елегантний міський палац у стилі класицизму, головна вісь якого підкреслена трикутним фронтоном та прикрашена барельєфами. Власник використовував будівлю, зокрема, як представницьке місце для ведення бізнесу. Однак це тривало недовго, оскільки в 1862 році Замойський покинув Варшаву і більше до неї вже не повернувся.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Ципріан Каміль Норвід, «»Фортепіано Шопена», 1933, фот. Національна бібліотека Polona
Picture image
fortepian_szopena_polona_2.jpg
В одному з помешкань цього будинку проживала молодша сестра Фридерика Шопена, Ізабелла Барцінська. У ній вона зберігала фортепіано брата. І цей факт, серед усіх пов'язаних з будівлею подій, не лише увійшов в історію, а й став частиною польської культури. 19 вересня 1863 року в палаці було скоєно замах на царського намісника Федора Берґа – з вікон на представника окупаційної влади скидали бомби. У відповідь російська армія сплюндрувала інтер'єр палацу, викидаючи з вікон майно його мешканців. Серед знищених тоді речей було фортепіано Шопена. Через кілька місяців ця подія склала основу сюжету вірша Ципріану Камілю Норвіду під назвою «Фортепіано Шопена» (…) .
(…) Воно!... що Польщу звістувало, від зеніту
Вседосконалості віків
Узяту, співом оповиту,
Всю Польщу – перетворених колісників;
Воно тепер лежить на брукові з граніту! (…)
(переклад Григорія Кочура)
Picture display
standardowy (864px desktop)
Костел Святого Хрестa, вул. Краківське Передмістя 3, Варшава, епітафія з серцем Шопена, фот. Marek Bazak/East News
Picture image
epitafium_z_sercem_chopina_en_01367913_0006.jpg
У листопаді 1830 року Фридерик Шопен покинув Польщу і більше ніколи не повернувся. Він оселився в Парижі й здебільшого там продовжував свою кар'єру. Коли хвороби, що переслідували його все життя, передовсім туберкульоз, загострилися, і композитор зрозумів, що помирає, він попросив, щоб його серце після смерті було поховано у Варшаві. Шопен помер 17 жовтня 1849 року, а наступного дня його серце запечатали в наповнену спиртом банку. Два місяці по тому старша сестра Шопена Людвіка Єнджеєвич таємно привезла незвичайний пакунок до Варшави.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Гробівець Фридерика Шопена, Цвинтар Пер-Лашез, Париж, фот. Tadeusz Koniarz/Reporter/East News
Picture image
chopin_paris_123_.jpg
Врешті, банку помістили в костелі Святого Хреста на вулиці Краківське Передмістя (парафіяльний костел родини Шопенів); спочатку її зберігали в нижньому костелі, а в 1880 році замурували в лівій колоні головного нефа, за епітафією, яку створив Леонардо Марконі. Під час Варшавського повстання банку з незвичайним вмістом було вилучено з церкви, яка могла постраждати від бойових дій, та заховано в… фортепіано в плебанії костела міста Мілянувек. 7 жовтня 1945 року, у річницю смерті Шопена, її повернули на своє місце в костелі Святого Хреста.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Музей Фридерика Шопена, вул. Окульнік 1, Варшава, фот. Piotr Borkowski/Getty Images
Picture image
muzeum_fryderyk_chopina_gettyimages-1170979229.jpg
У 2002 році засновано Інститут Фридерика Шопена (NIFC). Він виник у результаті поступового об'єднання установ, які з ХІХ століття займалися спадщиною відомого композитора. При Варшавському музичному товаристві було створено секцію Фридерика Шопена, яка згодом стала Інститутом Фридерика Шопена, а пізніше Товариством Фридерика Шопена. Серед численних видів діяльності NIFS є робота Музею Фридерика Шопена, заснованого у 1955 році. Обидва заклади розташовані в Замку Острозьких у Варшаві, історичній резиденції на вулиці Тамка у Варшаві. Початки цієї будівлі сягають ХVI століття, а її сучасний вигляд спроєктував у 1680-х роках Тильман ван Ґамерен для коронного підканцлера Яна Кшиштофа Ґнінського.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Музей Фридерика Шопена, вул. Окульнік 1, Варшава, фот. Piotr Borkowski/Getty Images
Picture image
muzeum_fryderyk_chopina_23_gettyimages-1170979221.jpg
Розташована на мальовничому терасованому схилі Вісли будівля вирізняється своїми репрезентативними формами в стилі класичного бароко. Протягом багатьох років вона домінувала над навколишньою місцевістю. Її також було добре видно з іншого берега Вісли. Як і більшість магнатських резиденцій, впродовж століть будівля змінювала власників і зовнішній вигляд (її перебудовували й модернізували). Під час Варшавського повстання німці її спалили. У 1953 році будівлю відбудували і передали Інституту Фридерика Шопена. Фридерик Шопен ніколи не був у будинку, який ось уже сім десятиліть найбільше з ним асоціюється.
Переклад: Тарас Лильо