10 визначних архітектонічних пам’яток польських гір
Дерев’яні святині та вілли у Закопаному, туристистичні бази і пансіонати, розташовані у мальовничих місцинах — це будівлі, котрі нам асоціюються з горами. Однак серед польських вершин також приховані менш очевидні архітектонічні перлини.
Дерев’яна спадщина
У 2003 році до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО було вписано 4 малопольські дерев’яні святині: в Бінаровій, Дембні Підгалянському, Ліпниці Мурованій та у Сенковій. Через 10 років до них приєдналися наступні архитвори дерев’яної архітектури – церкви у Поворазнику, в Овчарах, у Квітоні та у Брунарах Вижних. Разом із понад 200 інших історичних пам’яток вони утворюють Шлях Дерев’яної Архітектури у Малопольщі.
У списку ЮНЕСКО також знаходяться карпатські дерев’яні церкви — з групи 16 цінних об’єктів цього регіону 8 знаходяться у Польщі (у Радружі, Хотинці, Смольнику, Тужанську, Поворазнику, Овчарах, у Квітоні та Брунарах Вижних).
Дерев’яні костели, розсіяні по польських горах — це об’єкти, що мають винятковий характер, вони цінні не лише як цікаві архітектонічні рішення чи свідчення минулого. Древня дерев’яна архітектура має достоїнство, котре марно шукати у сучасних об’єктах: вона діє на всі органи чуттів, не лише на зір, а й на… слух чи нюх.
Канатна дорога на вершину
Підйом канатною дорогою на Каспрів Верх — це одне з найпопулярніших визначних місць у Закопаному. Хтось хоче піднятися туди, щоб захоплюватися краєвидами, а метою багатьох є славнозвісні лижні трампліни. Всім варто порадити звернути увагу на три будинки станції канатної дороги – нижню у Кузниці, середню – на Мисленицьких Турнях та кінцеву – на вершині Каспрового Верху. Як і канатна дорога, вони з’явилися у 30-х роках ХХ століття, авторами проєкту були Анна і Олександр Кодельські.
Архітектори поєднали у них елементи, які на перший погляд, доволі складно інтегрувати. Від Ле Корбюзьє, французького архітектора і теоретика архітектури, вони почерпнули простоту геометричних брил, пласкі дахи і фрагменти, що височіють на стовпах. Додали до цього доречні для гірської архітектури матеріали, а саме камінь та дерево, а все це оздобили у стилі арт-деко, стилі, якому надавала перевагу влада. Будова канатної дороги була не лише першою подібною інвестицією у Польщі, а й суттєвим пропагандним державним починанням. А тим, хто не вибирається на Каспрів Верх, можна підказати, що ехо форм, які застосували Кодельські у будинку станції у Кузниці можна помітити також у будівлі їхньої вілли, збудованої у 1936 році на вул. Чарнецького, що на варшавському Жолібожі.
Гірська фортеця
На вершині 566-метрової скелі, відразу над водою Чорштинського озера, що є штучним водним об’єктом, на межі Пєнін та Горців возноситься фортифікований замок, який найімовірніше у XIV столітті збудували потомки списького комеса Рудигера з Тиролю, високого урядовця, котрому місто Недзиця завдячує своє виникнення. Первинно будівлю було зведено як оборонний об’єкт, який охороняв польсько-угорський кордон. Спершу фортифікований, упродовж віків замок багато разів змінював свій лик – тому сьогодні у ньому можна відшукати і готичні, і ренесансні форми. Одна з наймальовничіших будівель цього типу в Польщі багаторазово слугувала місцем для зйомок фільмів. У 50-х роках тут знімали «Помсту» Александра Фредро, а в 70-х роках серіал «Яносік» чи культовий молодіжний серіал «Канікули з духами».
Замок у Недзиці зберігся до сьогодні у чудовій формі, хоча й був перебудований, проте не зазнав особливих знищень. Завдяки цьому сьогодні тут знаходиться «Дім творчої праці» Товариства істориків мистецтва. Кілька замкових поверхів займає музей, який розкаже вам про історію та культуру Спишу, тут також є ресторан та готель.
Романська ротонда
Цєшин, розташований біля підніжжя Шльонського Бескиду, є одним із найстарших міст на Шльонську. Це місто, що розташоване на межі Польщі та Чехії, серед численних цікавинок, пам’яток та чарівних закутків має цінну середньовічну пам’ятку. Мова йде про Ротонду св. Миколая, яка знаходиться на Замковому Узгір’ї. Давня замкова каплиця, побудована на плані кола діаметром 9,3 метра з напівкулястою абсидою – це приклад романської архітектури. Ротонда збудована на зламі ХІ та ХІІ століть з вапнякового каміння і накрита стіжковатим дахом.
Під час подорожі Шльонським Бескидом варто заглянути до Цєшина. Сьогодні у Польщі не збереглося багато об’єктів з романської епохи, отож, Ротонда св. Миколая є особливо цінною пам’яткою минулого.
Палац Маріанни
У 1839 році розпочалися будівельні роботи на т. зв. Градному Пагорбі. В селі Кам’янець Зомбковський розпочалася побудова палацу, котрий з огляду на свою велич та стилістику і до сьогодні величають замком. Над проєктом будівлі працював Карл Фрідріх Шінкель — один із найвизначніших архітекторів того часу (автор класичної будівлі «Atles Muzeum» у Берліні чи монументального костелу св. Миколая у Постдамі, а також осередку судів у Рацібожу чи мисливського палацику, збудованого для Антонія Радзивілла в Антоніні, що у Великопольщі). Інвесторкою в цій затії була Маріанна Оранська, нідерландська принцеса, котра успадкувала Кам’янець Зомбковський від матері і саме серед пагорбів Судецького Передгір’я вирішила побудувати свою літню резиденцію.
Шінкель створив для принцеси проєкт у неоготичному стилі. Простора будівля з чотирма вежами, високими, стрілчастими вікнами, аркадним подвір’ям дуже схожа на замок з готичної повісті. Архітектор ретельно продумав безліч деталей, починаючи від гербових картушів на фасаді, численних архітектонічних деталей і закінчуючи багатим оздобленням всередині будівлі. На жаль, щедро оздоблений палац, одна з найнезвичайніших будівель на території Польщі, опустілий після війни, поступово почав перетворюватися у руїну (подейкують, що мармурні підлоги з Кам’янця Зомбковського перенесли до Палацу Культури та Науки у Варшаві). Ніхто до ладу не знав, яке призначення надати такому незвичному об’єктові. У 2013 році палац перейшов у розпорядження гміни і відтоді, завдяки ремонтам, поступово віднаходить свою велич.
Вода життя
Ян, Слотвинка, Тадеуш, Криничанка, Зубер – ці води вважаються основними скарбами Криниці Гірської. Ці лікувальні води, вже у бутельованому вигляді, можна купити у цілій Польщі, однак найкраще їх споживати в місцевому бюветі. В Криниці Гурській є чотири будинки: камерний, дерев’яний павільйон у Слотвінському парку, бювет «Яна» біля Паркової Гори, також є неоренесансний будинок Старого Курортного Дому, збудований ще наприкінці ХІХ століття біля основного бульвару в місті. В 1969-1971 роках неподалік, біля того самого бульвару, побудували новий Головний Бювет, модерністичний, засклений будинок, за проєктом Станіслава Спита та Збіґнєва Міколаєвського.
Його виникнення викликало чимало контроверсій: стверджували, що сучасна архітектура не пасує до клімату санаторної місцевості. Однак лише сучасний об’єкт був спроможний забезпечити належні санаторні умови для великої кількості відпочивальників, котра постійно зростала. Скляний фасад поздовжньої будівлі павільйону був доволі старанно вкомпонований в оточення, він не виглядав надто масивним в цій околиці, а всередині був наповнений зеленню ніби простора оранжерея для пальм. На жаль, після ремонту в 2012-2014 роках модерністична будівля зі зламу 60-70-х років дещо втратила свою чарівність, уже не було витонченості первинної будівлі, а оранжерею замінили на конгресно-конференційний зал.
Літаючі тарілки
Коли 20 липня 1969 року Ніл Армстронг з друзями прогулялися Місяцем, вони навіть не уявляли, яким натхненням ця подія може стати для архітектури. Підкорення космосу захоплювало не лише великі держави світу, а й архітекторів. Вітольд Ліпинський був одним із проєктантів, які зацікавлено відслідковували перші космічні здобутки.
Це саме він разом з Вальдемаром Вавжиняком у 1969 році спроєктував Високогірську Метеорологічну Обсерваторію, розташовану на вершині гори Снєжки, на висоті 1602 метрів над рівнем моря. Три диски, що їх архітектори поєднали між собою і розташували один на одному на стрімкому схилі гори, окрім дослідницької та обсерваторної станції, мають також ресторан із терасою та місцем відпочинку для туристів. Отож, футуристичний об’єкт, який у червні 2020 року був записаний до реєстру пам’яток, служить і науці, і пішим мандрівникам, втомленим сходженням на вершину.
Святиня Ванг
А ось і наступний незвичний об’єкт, на який можна натрапити під час гірських мандрівок. Дерев’яний євангелічний костел розташований у місцевості Карпач, біля підніжжя Снєжки, сюди його привезли з Норвегії ще у 1842 році.
Святиня була збудована без жодного цвяха і ще з часів середньовіччя була до послуг норвезьких парафіян. А коли стала для них надто тісною, то дерев’яний костел вирішили продати, щоб отримати кошти на побудову нового. До Карконошів цей костел вирішила привезти пруська княжна, віддаючи його до вжитку місцевої євангелицької парафії. З часом до дерев’яної будівлі доставили ще кам’яну дзвінницю і її стабільна конструкція оберігає храм від поривів вітру.
Мінімалістичний Сокіл
Архітектура може змінювати обличчя міст, може бути доказом, що навіть місцевості з історичним родоводом розвиваються по-сучасному. Саме так на Новий Сонч мала вплинути побудова Галереї Сучасного Мистецтва «Сокіл», нового осередку, що мав би займатися презентацією найновіших досягнень митців. Осередок виник у ХІХ столітті завдяки Польському Гімнастичному Товариству «Сокіл».
У 2007 році проєкт нової будівлі підготувала майстерня «Архітектори Козєні» — до вже існуючого будинку з допомогою скляного сполучного елементу добудувала два нові крила. Історична садиба «Сокола» в Новому Сончі – це оздоблена будівля з великою кількістю деталей. Щоб не конкурувати з ним, працівники архітекторської майстерні вирішили поставити акцент на мінімалізм: дві монолітні, кам’яні будівлі лише попереділяли поздовжніми та поперечними рядами вікон. І виявилося, що сувора будівля чудово вписується у клімат підгалянського міста, бо завдяки геометричній простоті стала для неї своєрідним фоном, а не конкуренцією.
Ковчег Конєчного
Запровадження сучасних архітектонічних форм у історичний контекст або ж у природний пейзаж дуже часто стикається у Польщі з критикою, бо тут все ще більше цінують історичні форми. Однак є проєкти, котрі навіть у прихильників давніх будівель не викликають обурення. Серед них можна назвати власний будинок, розташований на схилі бескидської гори Рувниці у Бренній.
Цей будинок побудував для своєї родини Роберт Конєчний, напевно, найвідоміший польський архітектор. Як він сам згадує, нетипова форма будинку є наслідком багатьох причин: наприклад, двоскатний дах був вимогою місцевого плану та здорового глузду, бо з похилих поверхонь легше усунути сніг; натомість, нижня частина будинку, яка є ніби віддзеркаленням даху, полегшує стікання води. Архітектор хотів, щоб дім був своєрідною окрасою для чудового краєвиду, який простягається з широкої галявини – обидві ширші зовнішні стіни будинку були цілком засклені, а сама стіна сформована максимально просто, для її будови було використано конструкційний бетон, цей матеріал не потребував фінальної обробки. Відразу після побудови архітектор вигадав назву для будинку, бо незвичайна, а водночас проста будівля здалеку схожа на ковчег, який пливе схилом.
Переклад: Ольга Мандрика
[{"nid":"5415","uuid":"2bac71b5-1a2d-4daf-8655-b487c5b92def","type":"article","langcode":"uk","field_event_date":"","title":"\u0425\u0442\u043e \u0434\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u0443 \u043c\u0456\u0436\u0432\u043e\u0454\u043d\u043d\u0456 \u0440\u043e\u043a\u0438","field_introduction":"\u041f\u0440\u0438 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0446\u0456\u0457 \u0431\u0443\u0434\u044c-\u044f\u043a\u043e\u0433\u043e \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441\u0443 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0442\u043e\u0440\u0438 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0440\u0456\u0448\u0438\u0442\u0438, \u0447\u0438 \u0434\u043e \u0439\u043e\u0433\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0445\u043e\u0434\u0438\u0442\u0438 \u0432\u0456\u0434\u043e\u043c\u0456 \u0430\u0440\u0442\u0438\u0441\u0442\u0438, \u043f\u0435\u0434\u0430\u0433\u043e\u0433\u0438, \u0441\u043f\u0435\u0446\u0456\u0430\u043b\u0456\u0441\u0442\u0438 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u0456\u0439 \u0433\u0430\u043b\u0443\u0437\u0456 \u0432\u0438\u043a\u043e\u043d\u0430\u0432\u0441\u0442\u0432\u0430, \u0442\u0435\u043e\u0440\u0435\u0442\u0438\u043a\u0438 \u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u043a\u0440\u0438\u0442\u0438\u043a\u0438, \u0456\u0441\u0442\u043e\u0440\u0438\u043a\u0438 \u043a\u0443\u043b\u044c\u0442\u0443\u0440\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0434\u0430\u0432\u0446\u0456, \u043c\u0435\u043d\u0435\u0434\u0436\u0435\u0440\u0438 \u0442\u0430 \u0456\u043c\u043f\u0440\u0435\u0441\u0430\u0440\u0456\u043e? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.\r\n","field_summary":"\u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.","topics_data":"a:1:{i:0;a:3:{s:3:\u0022tid\u0022;s:5:\u002259608\u0022;s:4:\u0022name\u0022;s:13:\u0022#\u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0430\u0022;s:4:\u0022path\u0022;a:2:{s:5:\u0022alias\u0022;s:14:\u0022\/topics\/muzika\u0022;s:8:\u0022langcode\u0022;s:2:\u0022uk\u0022;}}}","field_cover_display":"default","image_title":"","image_alt":"","image_360_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/360_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=Y426YMKN","image_260_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/260_auto_cover\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=rE5dWx1O","image_560_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/560_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=9yq7BcBm","image_860_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/860_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_Bvc6jzn","image_1160_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/1160_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_x7yCcjs","field_video_media":"","field_media_video_file":"","field_media_video_embed":"","field_gallery_pictures":"","field_duration":"","cover_height":"249","cover_width":"330","cover_ratio_percent":"75.4545","path":"ua\/node\/5415","path_node":"\/ua\/node\/5415"}]