Таким чином, композиція панорами так сильно підкреслює роль селян та Костюшка, що інші дії польської армії лише доповнюють її або створюють їй тло. Знову ж таки, це свідоме рішення художників. Їхньою метою було зобразити битву таким чином, щоб ні в кого не виникали сумніви у тому, що її виграли косарі, які не лише брали участь у вирішальній атаці, а й розгромили ворога.
Варте уваги також зображення росіян. Найпомітнішою групою є солдати, які в паніці тікають з артилерійської позиції, що ось-ось буде захоплена косарями. Решта підрозділів (піхота, козаки) або відступають, або програють окремі бої з поляками. Цікаво, що головний супротивник Костюшка, командувач російських військ генерал Олександр Тормасов, зображений ледь не на задньому плані, його постать фактично непомітна. Інший важливий російський полководець, полковник Муромцев, зображений як один із полонених офіцерів. Таке зображення росіян переконує глядача в тому, що вони розбиті, тікають, а їхні командири не мають жодного значення.
Варто також підкреслити роль нетипової сцени: група жінок і дітей моляться біля хреста. Беручи до уваги факт, що творці панорами прагнули реалістично зображувати події, ці постаті змушують задуматися. Важко уявити, щоб цивільне населення перебувало так близько до головної битви між польськими та російськими військами. Пояснення цієї сцени криється у вищезгаданій позиції Стики, який всупереч намірам Коссака хотів надати твору символічного виміру.
