Церква св. Івана Ліствичника, споруджена на поч. XX ст., спершу виконувала функцію цвинтарної каплиці, та в міжвоєнний період вона стала парафіяльним храмом. Іконостас для церкви створив видатний український художник Олександр Мурашко. Тут молилися й провожали в останню путь своїх близьких українці-емігранти, зокрема військові. У храмі зберігаються реліквії українського священника Василя Мартиша, вбитого в 1945 році, якого Польська автокефальна православна церква (ПАПЦ) проголосила священником-мучеником. Поряд із храмом знаходяться могили священників-українців, зокрема одного з повоєнних митрополитів ПАПЦ Стефана Рудика.
На розташованому за церквою кладовищі є чимало могил відомих українців. Серед найстаріших поховань відома, наприклад, могила Марії Білозерської (дружини кирило-мефодіївця Василя Білозерського). У міжвоєнний період Вольський православний цвинтар став місцем вічного спочинку багатьох українських емігрантів – церковних, культурних, громадських та політичних діячів, а передусім – ветеранів Армії УНР. В двадцяті роки на кладовищі виділили окремі поля для українських військових поховань. Серед похованих на Волі – художник Петро Холодний, скульптор Петро Побулавець, міністр внутрішніх справ Директорії УНР Олександр Саліковський, генерал Марко Безручко, генерал Олександр Бурківський, генерал Всеволод Змієнко, полковник Володимир Буйницький, капелан армії УНР Анатолій Волкович та багато інших. В період комуністичної неволі могили українських політемігрантів зазнали руйнувань, деякі зникли назавжди. У наш час стараннями варшавської української громади та за сприяння Посольства України поховання впорядковані, на кладовищі встановили два пам’ятні знаки у формі хрестів – борцям за волю України та жертвам Голодомору.
Джерела:
Михайло Ковальчук, Українська військова місія в Польщі, «Україна дипломатична», Київ 2005, с. 382-404; Андрій Портнов, Студіум православного богослов’я Варшавського університету (1925–1939), «Український археографічний щорічник», Київ 2006, Вип. 10/11, с. 386-397; Наталія Лівицька-Холодна, Видавництво «Варяг», «Сучасність», 1980, ч. 11. с. 3 – 16; Роман Шаґала, У Варшаві Олена Теліга написала свої найкращі вірші. До 70-ліття смерті поетки, «Український альманах», Варшава 2012, с. 251-257; Роман Яців, Олекса Шатківський та український мистецький гурток „Спокій”. Матеріали до історії українського мистецтва 1920-1930-х років, Львів, 2013; Emilian Wiszka, Emigracja ukraińska w Polsce. 1920-1939, Toruń 2005; Roman Szagała, Emilian Wiszka, Ukraińcy w Warszawie, Toruń-Warszawa 2010; Aleksander Kolańczuk, Ukraińscy emigranci polityczni w życiu naukowym, kulturalnym, społecznym i gospodarczym w II RP, Przemyśl 2017.