На картинах Вільгельма Сасналя неодноразово з’являлися мосціцькі Азотні заводи, поблизу яких виріс художник, а також постать їхнього першого директора, інженера Тадеуша Звіслоцького, приватно чоловіка Гелени, уродженої Мосціцької, доньки іншого інженера-хіміка та водночас президента Польщі Іґнація Мосціцького, ініціатора створення сучасного району на полях поблизу Тарнова. Як магнатський рід Тарновських століття тому дав назву всьому місту, так одна з візитівок ІІ Речі Посполитої була названа на честь її президента. Подібно до більшості мешканців, життя родини Сасналів теж оберталося навколо заводів — там працювали батько і дід художника.
«28.03.1983» — це нетиповий для Сасналя проєкт. Хоча художник має у своєму доробку короткометражні та повнометражні фільми і кілька коміксів, скульптура не належить до медіа, з якими він охоче експериментував. Не дивно, що коли він вирішив зробити виняток, то створив скульптуру не для Кракова чи однієї із західних метрополій, а для рідного району. Прихована в заростях за залізничним вокзалом скульптура — це піраміда з бетонних кілець, що стікають чорним бітумом. Це пам’ятник катастрофі, яка ніколи не настала, хоча всі завжди були до неї готові. Художник, який виріс у 80-х роках, у простій формі відобразив сутність холодної війни, яка особливо інтенсивно кристалізувалася в передвоєнному промисловому районі. Азотні заводи кидали на Мосціце подвійну тінь — з одного боку, існувала загроза катастрофи на кшталт Чорнобильської, з іншого — уявлення про американські ракети, які нібито були націлені на завод як на один із стратегічних об’єктів.
