Culture: Чому ви назвали свою інсталяцію «Шлях для гостя-відвідувача простору між небом і землею»?
Кім Мінсу: У Кореї під датою у сонячному календарі дрібним шрифтом часто подають дату місячного календаря, а також початок кожного з 24 сонячних періодів. Місячний календар змінюється щорічно, а дати сонячного – майже постійні. Коли починається період, про це згадують в прогнозах погоди, а інтернет-портали прикрашають свої логотипи відповідним мотивом.
Колись поділ на 24 сонячні періоди був для мене таємничою концепцією. Він нагадував мені переважно сільське, а не міське життя. Однак, коли я придивилася до нього уважніше, то зрозуміла: цей поділ радше схожий на щоденник наших предків як свідчення детального спостереження за природою, що є одночасно нашим середовищем буття та частиною нас самих. Від зимового сонцестояння, коли ніч найдовша, Сонце, якщо дивитися з Землі, впродовж 15 днів зміщується на 15 градусів, започатковуючи наступний сонячний період. Ці п'ятнадцятиденні періоди згодом поділили на три п'ятиденні, що уможливило детальне спостереження за змінами в природі. Ця система, яка корейською називається мулху, охоплює опис навіть найменших організмів та їхні реакції на зміну клімату. Ге, цеоль, гі та ху – це одиниці, які поділяють рік на основі спостережень за змінами довкілля. Вона складається з чотирьох пір року ге, восьми періодів цеоль, 24 періодів гі та 72 періодів ху.
Багато звичаїв вже втрачено, але колись із кожним сонячним періодом були пов’язані певні традиції. Чхонмьон (близько 4 квітня) був днем садіння дерев. Вологий одяг та книжки після літніх дощів сушили під час чхосо (близько 23 серпня). Це показує, як наші предки прагнули жити в гармонії зі змінним середовищем. У контексті такого підходу бажання негайного та повного контролю над нашим довкіллям виглядає наївно та нерозсудливо.
Готуючи цю інсталяцію, постійно задумувалася: «Які питання ми можемо собі поставити перед обличчям зміни клімату, коли погода все більше відрізняється від давніх описів сонячних періодів?». Я розмірковувала, чи ідея поділу на 24 сонячних періоди може допомогти сучасним людям відновити відчуття зв'язку з природою, розвинути здатність уважно спостерігати та пробудити забуті відчуття. Я читала наукові статті про 24 сонячні періоди, ходила на прогулянки, згадувала минулі пори року, переглядала фільми та важливі для мене книжки.
У тексті Бьон-Чул Хана «Vita contemplativa» («Похвала бездіяльності») я натрапила на фразу «гість-відвідувач простору між небом і землею» та запозичила її для назви своєї роботи. Це формулювання нагадує нам про забуту істину: ми не власники цієї планети, а лише її гості. Слово «гість» підкреслює скромне та усвідомлене ставлення, яке, на мою думку, личить мудрості, закладеній у концепції 24 сонячних періодів. Я хотіла нагадати про цей підхід у контексті пір року, що змінюються через кліматичну кризу. Ми взаємодіємо з погодою на кожному етапі нашого життя. У корейській мові слово «погода» (кор. nalssi) можна розкласти на «nal» (укр. сонце, день) та суфікс «-ssi» (укр. постава, форма) або «ssi» (укр. насіння, зерно). Оскільки ми є частиною природи, я хотіла подати концепцію 24 сонячних періодів як «чуттєвий шлях», який заохочує нас усвідомлено взаємодіяти з довкіллям.
