Одягни свій дім
Наші предки пристосовували своє житло до зміни пір року за допомогою тканин, що допомагали захистити дім від спеки, зігріти його, забезпечити приватність та відігнати комах. Згадаймо ці призабуті способи.
Відносно недавно, ще у ХХ столітті, льон, вовна чи жаккард допомагали охолоджувати будинок у спекотні дні або захищати його від зимових морозів. Цікаво, що портери, заплечники, ширми і ткані доріжки були як у палацах і садибах, так і в сільських хатах. Можливо, варто згадати старі способи утеплення чи охолодження домівок за допомогою тканин?
Picture display
standardowy (864px desktop)
Студентський гуртожиток у Кракові, на стіні - килимок-заплечник, 1960, фот. Zbigniew Zborowski / Forum
Picture image
zaplecek-studentka-akademik-krakow-1960-fot-zbigniew-zborowski-forum-0428158560.jpg
Призначення т. зв. заплечника (настінного килимка – ред.) – захистити людину від холоду стіни, на яку вона спирається, сидячи на лаві чи ліжку. Не кожен предмет меблів був оснащений спинкою, з’єднаною з сидінням, тому колись використовували тканини, які розвішувалися на стіні, щоб на них можна було спертися. Вони ізолювали від холоду, але й прикрашали житло. Як підкладку часто використовували вишиті жаккарди, шпалери та гобелени з вишитими картинами. У сільських будинках лави, ліжка і кушетки оснащувалися килимками із зображенням тварин або пейзажів, а в палацах на них вишивали герби.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Ширма у посольстві США у Варшаві, Палац Рачинських, 1938, фот. szukajwarchiwach.gov.pl
Picture image
ambasada-stanow-zjednoczonych-palac-raczynskich-szukajwarchwiach-1939-3_1_0_4_1526_223863.jpg
Сьогодні ширма багатьом із нас асоціюється не з функціональним, а з декоративним елементом інтер’єру. Між тим, у минулому тканини, натягнуті на переносні рами, могли забезпечити приватність, якщо їх використовували для розділення інтер'єру, але також і тепло. Існував такий тип ширми, який, розміщений біля каміна чи печі, зберігав тепло й створював «кишеню», в якій можна було зігрітися у холодні дні.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Палац президента у м. Вісла, Сілезьке воєводство, міжвоєнний період, фот. audiovis.nac.gov.pl
Picture image
presidential_castle_in_wisla_nac_1.jpg
Штори з щільної, важкої, зазвичай темної тканини, що висять на вхідних дверях, досі можна зустріти в деяких громадських будівлях, але також, наприклад, у кафе. Портьєри були призначені для захисту приміщень від холоду, адже це додатковий бар'єр для холодного повітря, яке проникало ззовні щоразу, коли відкривалися двері. У минулому портьєри досить часто використовувалися в будинках, що підтверджує художня література. Такий елемент дизайну інтер’єру описали Стефан Жеромський, Марія Домбровська та Еліза Ожешко.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Кімната в «закопанському» стилі на віллі Длуських, 1923 р., фот. Бібліотека Академії красних мистецтв у Кракові
Picture image
zakopianski_room_library_of_cracow_academy_of_fine_arts.jpg
У наш час в різномінітних приміщеннях є підігрів підлоги. Всім відомо, як неприємно ходити босоніж по холодній долівці, натомість тепла підлога дарує великий комфорт. До того як були винайдені електричні обігрівачі, які можна ховати під підлогою, роль своєрідних обігрівачів для ніг виконували ткані доріжки. Довгі килимки, зазвичай плетені з клаптиків бавовни, розтягували між важливими місцями в будинку і використовували для створення основних «комунікаційних шляхів», щоб можна було пересуватися, не стоячи на холодній підлозі.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Палац Дідушицьких в с. Заріччя Підкарпатського воєводства, фот. audiovis.nac.gov.pl
Picture image
palace_in_zarzecze_nac_2.jpg
У другій половині ХХ століття змінилися будівельні стандарти і висота кімнат значно знизилася. Проте раніше як в кам’яницях, так і в палацах чи замках, стелі були навіть на кілька метрів вище голови користувачів. Такі простори були дуже ефектними, але надзвичайно складними для опалення (на шкоду архітектурі працюють закони фізики, згідно з якими тепле повітря «тече» вгору). Щоб тепле повітря було ближче до людей, у холодні місяці кімнати робили нижчими – натягували зі стелі товсті тканини і таким чином створювали тимчасові занижені стелі.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Хлопчик у сільській місцевості, мухоловка на задньому плані, фот. Wojciech Pacewicz / PAP
Picture image
chlopiec-na-wsi-fot-wojciech-pacewicz-pap_20100807_1j2.jpg
Хоча більшість способів використання тканин у побуті, що були і в магнатів, і у селян, нині забулися, мухоловки все ще використовуються. Невже дотепер це найбільш ефективніший спосіб захисту від небажаних візитів комах? Смужки тканини, штори, легкі лляні або бавовняні тканини, які розтягують у дверях і в наш час відлякують мух, комарів, ос та всіх інших комах, з якими ми зазвичай уникаємо контакту в літні дні. Корисна порада для тих, хто користується мухоловками: їх ефективність підвищує колір – варто зробити мухоловку синьою, мабуть комахи не особливо люблять цей колір.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Будинок Уфагена, нині філія Музею Ґданська
Picture image
uphagen_museum_in_gdansk.jpg
Той, хто в дитинстві захоплювався світом принцес і принців, напевно мріяв про ліжко з балдахіном, адже казкові герої часто використовували такі меблі. Втім, такі навіси були і в реальному житті й виконували дуже корисні функції. Балдахін зі щільної тканини захищав від холоду взимку, а тюлевий гарантував спокійний сон улітку, без надбридливих мух і комарів. Такі штори над місцем відпочинку забезпечували приватність і тишу, відокремлюючи від оточення за відсутності окремої спальні.
Picture display
standardowy (864px desktop)
1990-ті, фіранка-заздрістка на вікні, фот. Cezary Słomiński / PAP
Picture image
zazdrostka-fot-cezary-slominski-1990-pap_19900200_01q.jpg
І такий спосіб використання тканин зберігся донині. Особливо часто його використовують на кухнях, їдальнях і ванних кімнатах. Ця фіранка або портьєра, натягнута на половину висоти вікна, дозволяє зберегти приватність, тому що вона захищає приміщення від, наприклад, очей перехожих, але в той же час пропускає всередину сонячне світло.
Picture display
standardowy (864px desktop)
фот. Бібліотека Ягеллонського університету
Picture image
willibald_richter_jagiellonian_library_1.jpg
Гобелени – це великі тканини, які імітують зображення і вішаються на стіни як мінімум з двох причин. Одна з них – декоративність: гобелени можуть зображати жанрові сцени чи пейзажі, вони вкриті графічними візерунками, бувають барвистими й приглушеними. Різновид та візерунок гобелена можна підібрати до інтер’єрів різного стилю. Прикладом відомих польських гобеленів є, наприклад, ті, що збергіаються в королівському палаці на Вавелі в Кракові. Такий спосіб оздоблення інтер'єру був надзвичайно популярний у королівських дворах Європи в XVI-XVII століттях. У той час багато правителів заснували гобеленові фабрики при своїх дворах.
Але гобелени не тільки прикрашають, а й зігрівають приміщення. Покриваючи великі поверхні стін, вони зберігають тепло.