Кароль Гіллер. Алхімік із поганого міста

Hashtag (topic)

#мистецтво

#мультимедіа

Nagłówek super artykułu

Title on page in header

Кароль Гіллер.

Алхімік із поганого міста

Image or video

karol_hiller_ms_sn_gr_306001.jpg

Podpis dla multimediów

Кароль Гіллер, «Геліографічна композиція (XL). Повішений», Музей мистецтв у Лодзі

Header text color

rgb(255, 255, 255)

Enable audio for video

Off

Negative header audio button

Wyłączony

Negative side audio button

Wyłączony

Zawartość (treść strony Super Artykułu)

Tekst

Упродовж багатьох років Гіллер як художник й організатор був важливою постаттю лодзького авангарду. Однак більші почесті його оминали. У 1932 році в конкурсі на міську мистецьку премію він програє Стшемінському. Живе скромно, отримує невелику зарплатню вчителя гімназії, підробляє на життя графічним дизайном та продажем намальованих для міщанських салонів звичайних натюрмортів і пейзажів.

Художник, письменник і критик Єжи Гулевич про варшавську виставку Гіллера у газеті «Kurier Poranny» із захопленням зазначав:

Text size

standard fonts size

Гіллер випередив усіх нас у Польщі у відкритті нової художньої істини — в погляді на малярські можливості.

Text size

standard fonts size

Columns style

left column static

Left column

Сама виставка в Інституті пропаганди мистецтва вже була значною подією. Найсучасніший виставковий зал у міжвоєнній Польщі відкрито 1930 року.

Right column

Будівля Інституту пропаганди мистецтва (IPS). Зовнішній вигляд / фот. NAC

Коли в 1907 році кубізм попереджав про світову війну, складалося враження, що мистецтво випереджає життя.

Text size

standard fonts size

Tekst

Серед робіт виставки в Інституті пропаганди мистецтва є пізні картини та геліографії, переповнені атмосферою невизначеності та страху. У них крихітні людські постаті стикаються з неосяжністю космосу та байдужою силою стихій. Виставка закривається 25 січня. Тієї ж ночі в небі по всій Європі, від Скандинавії до Італії та Греції, видно вражаюче полярне сяйво. «У Відні криваво-червоний колір полярного сяйва мав викликати загальний страх», – зазначав доктор Едвард Штенц в астрономічному журналі «Urania». Більш забобонні спостерігачі вважають це прикметою майбутньої війни.

Text size

standard fonts size

Tekst

Бабуся Європа грає в карти з Єговою над розірваною мапою світу

Text size

standard fonts size

Columns style

left column static

Left column

Перші бомби впали на Лодзь 2 вересня. Через тиждень німецькі війська тріумфально входять до міста, яке невдовзі було перейменовано на Ліцманштадт.

Right column

Кароль Гіллер, «Геліографічна композиція (XXVII)», Музей мистецтв у Лодзі

Podpis obrazka

Палац Кароля Познанського в Лодзі / фот. NAC

Display image with no height limit

Off

Tekst

Однак Гіллер був не лише членом родини полонізованих німецьких промисловців, а й авангардним художником із соціалістичним, філантропічним ухилом. З цього погляду Лодзь, хоча й до кінця залишалася улюбленим містом Гіллера, більше не є обітованою землею. Після революції 1905 року Іван Тімковський-Костін писав про «анархію голоду», що панувала там. Його репортаж має назву «Місто пролетарів». Польський письменник Зиґмунт Барткевич більш прямолінійний. У 1911 році вийшла друком його книжка «Погане місто. Образи 1907 року». Вона починається з такого абзацу:

Text size

standard fonts size

Є в Польщі таке місто: погане.

І яке ж облудне, бо, ніби сповите в пелену жалоби, а насміхається зі смерті. Тисячу вершин підкорило в піднебессі, а долом своїм в крові валяється. Воно черпає свою непохитну силу з тонких квіток бавовни, а з мертвого золота – життя. Свою цінність завдячує своїм же вадам.

Text size

standard fonts size

Fullscreen gallery items

Text

На зорі незалежності Лодзь є найбільш густонаселеним містом Польщі, проте йому бракує міської каналізації. Класовий поділ відродженої держави ніде не є таким очевидним, як тут, де з одного боку великих фабрик височіють палаци їхніх власників, що спливають золотом та оточені французькими садами, а з іншого – переповнені, клаустрофобно тісні, темні та позбавлені базових зручностей будинки робітників.

Podpis obrazka

Каналізаційні роботи на вулиці Пьотрковській, біля будинку № 107, фот. NAC

Text position

left top

Text

Сам Гіллер живе з дружиною та пасинком у багатоквартирному будинку житлового масиву ім. Юзефа Монтвілла-Мірецького, побудованому наприкінці 1920-х років. Цей елегантний комплекс невеликих модерністських будинків у місті депресивних робітничих багатоквартирних забудов вирізняється не лише своєю формою. Квартири обладнані електрикою, проточною водою та каналізацією. Це звучить як щось ідеальне порівняно з орендованими неякісними помешканнями, які створюють сприятливе середовище для поширення мікробів.

Podpis obrazka

Житловий комплекс імені Юзефа Монтвілла-Мірецького в Лодзі, фот. AC

Text position

left middle

Text

Згадані вище розкішні квартири були спроєктовані з урахуванням потреб робітників – саме вони мали туди заселитися. Однак розкіш має свою ціну, яка виявилася непосильною для лодзького пролетаріату. Отож житловий масив на вулиці Сребжинській стає анклавом для інтелігенції, зокрема митців. Неподалік Гіллера своє гніздечко звили й Катажина Кобро з Владиславом Стшемінським.

Podpis obrazka

Житловий комплекс імені Юзефа Монтвілла-Мірецького в Лодзі, фот. AC

Text position

left bottom

Tekst

Саме за цією адресою 7 листопада 1939 року Гіллер отримує повістку до гестапо. Приятель художника, поет Мечислав Яструн закликає його брати ноги за плечі й покинути Лодзь. «Взяти чуже ім'я, ніби відчути себе в чужій шкірі, вести життя привида? Ні, це для мене неможливо», – відповідає Гіллер.

Не бажаючи тікати, не кажучи вже про підписання фольклиста (нім. Volksliste), він навмисно розмовляє з нацистськими солдатами лише польською мовою, хоча сам бездоганно володіє німецькою. 10 листопада йде до гестапо. Потрапляє до однієї з кількох тимчасових в'язниць, де утримують жертв Intelligenzaktion, на території текстильної фабрики Міхала Ґлазера в Радогощі. Звідти він пише таємне повідомлення своїй дружині:

Text size

standard fonts size

Кохана Ядзю. Я здоровий. Перебуваю на фабриці Глазера в Радогощі. Прошу надіслати харчів.

Text size

standard fonts size

Tekst

Тим часом таку ж силу духу демонструє мати художника, Маріанна Гіллер, і намагається звільнити його з в'язниці. Лист із проханням про звільнення сина вона надсилає самому фюреру. Однак сама вона не підписує фолькслист та виганяє гестапівського офіцера, який переконує її це зробити.

Гіллер проводить місяць під вартою. 6 грудня суд засуджує його на смерть, а через два тижні розстрілюють у Люцмерському лісі поблизу Лодзі. Через рік Ядвігу, яка вдруге в житті овдовіла – її перший чоловік, фронтовий колега Гіллера загинув на попередній війні, – виселяють з квартири на вулиці Сребжинській. Вона зуміла врятувати лише частину доробку чоловіка.

Text size

standard fonts size

Tekst

Кам'яному місту, сп'янілому від праці, сниться важкий, кам'яний сон.

У цій історії все відбувається двічі. Доробок Гіллера також був двічі втрачений, вперше – у Києві. Як студент Київської академії, Гіллер не міг розраховувати на спокійне життя. Під час його перебування в місті прапори, що майоріли на вулицях, змінювалися майже щомісяця. У листопаді 1917 року було проголошено Українську Народну Республіку, через три місяці місто захопили більшовики, у березні його відбили німці, з квітня почалося правління гетьмана Павла Скоропадського, а через шість місяців до міста знову увійшли більшовицькі війська. У Києві гаряча атмосфера панувала і в мистецькому середовищі, яке довідується про експерименти радикального радянського авангарду. У місті перебуває й багато художників із Польщі. Однак Гіллер дистанціювався як від одних, так і від інших.

Text size

standard fonts size

Columns style

left column static

Left column

Нереалізований хімік, який незабаром стане одним із найбільш авангардних художників ІІ Речі Посполитої, поки що вивчає секрети іконопису під керівництвом українського неовізантиста Михайла Бойчука – представника покоління «Розстріляного Відродження», г

Right column

Кароль Гіллер, «Ангел», темпера на папері, люб'язно надано Музеєм мистецтв у Лодзі

Columns style

left column static

Left column

Після повернення до Лодзі образи міста інтенсивно проникають у його творчість, але досвід школи Бойчука залишається з ним назавжди. Сполучною ланкою між двома періодами є картина «Ткач» 1922 року.

Right column

Кароль Гіллер, «Ткач», темпера на дошці, Музей мистецтв у Лодзі

треба зрозуміти та відчути – а отже, полюбити – [...] колективну душу міста, щоб побачити красу в її матеріальних проявах. [...] Уродженець Лодзі, Пєткевич колись подорожував до Італії, щоб намалювати палаци дожів та площу Сан-Марко у Венеції. І що? Ці солодкі пастельні фарби, цілком правильні [...], позбавлені чарівності картин закоханого у Венецію Каналетто. Венеція Пєткевича – це розфарбований труп або манекен з паноптикуму. Зацікавленість екзотикою не замінить закоханості.

Text size

standard fonts size

Columns style

right column static

Left column

Кароль Гіллер, «Родовище» (пол. «Заґлембє»), темпера на дошці, Музей мистецтв у Лодзі

Right column

Візантійський пейзаж, наповнений нагромадженими одна на одну скелями та вкриті нечисленною рослинністю ущелинами, зникає в «щелепах бавовняної потвори» родом із поезії Вандурського.

Tekst

Сам Гіллер, хоча й був пов'язаний з конструктивізмом, ніколи повністю не ототожнював себе з ним. Дві майже повністю абстрактні картини 1928 року — «Дошка 0» та «Дошка зі спіраллю», які вважають новаторськими, — однаково близькі конструктивізму, як і естетиці американських прецизіоністів. Також неможливо не помітити тонкі залишки неовізантійського періоду кількарічної давнини: формат та полотно, зазначені в назвах, взяті прямо з іконопису, а між геометричними фігурами з'являються поверхні, покриті сусальним золотом. Синтезований індустріальний пейзаж містить усі емоційні відтінки ранніх лодзьких картин. У творі «Дошка 0» маленький фрагмент міського пейзажу оточений напівабстрактними механізмами, освітленими надприродним світлом. Водночас з-під золота виривається трансцендентність. Закачуване заводськими поршнями в кровотік міста, воно перетворюється на суто матеріальну субстанцію, «брудне золото» родом із книжки Барткевича.

Text size

standard fonts size

Podpis obrazka

Кароль Гіллер, «Робітники», олія на картоні, Музей мистецтв у Лодзі

Display image with no height limit

Off

Tekst

В осінньому пальто, ніби в скафандрі, ходжу по міському дні

Цьому бездушному раціоналізмові протистоїть сюрреалізм зі своїм захопленням архаїзмом, магією та алхімією. Він намагається критикувати капіталістичну логіку зсередини, через її схильність до образного посилення та нав’язливого перебільшення. З погляду сюрреалістів сучасна механізація створює не нову людину, а неоднозначні гібриди людини й машини. Все це ідеально резонує з інтересами та світоглядом Гіллера. У «Новому баченні» він пише:

Text size

standard fonts size

[...] сучасний стан пластики має виражатися в посиленому динамічному заряді форм, коли, враховуючи великий потенціал загального невдоволення, не повинно бути місця для особливих задоволень гурмана від володіння визнаними цінностями. Ці передумови повністю відповідають фактичному стану речей у сюрреалізмі, який повертає сучасному мистецтву [...] не лише посилену експресію форм, а й конкретну тематику зображень.

Text size

standard fonts size

Podpis obrazka

Кароль Гіллер, «Дошка 0 (Композиція 0)», олія, сусальне золото на фанері, Музей мистецтв у Лодзі

Display image with no height limit

Off

Tekst

У час розвитку монументального неокласицизму 1930-х років, часто пов’язаного з національним посланням, чи то в нацистському Рейху, чи в санаційній Речі Посполитій, Гіллер також цінує сюрреалістичний інтернаціоналізм, такий природний для його мистецтва, що охоплювало кілька культурних сфер:

Text size

standard fonts size

[...] створення універсалістських елементів тепер може стати постійним чинником зв’язку між мистецтвом різних народів. За їхньою допомогою встановлюється прямий контакт між глядачем і мистецтвом через спільне, закладене природою знання про первісне. Усвідомлення цієї істини є одним із найважливіших досягнень сюрреалізму.

Text size

standard fonts size

Podpis obrazka

Кароль Гіллер, «Геліографічна композиція (XLV)», Музей мистецтв у Лодзі

Display image with no height limit

Off

Tekst

Однак із такими поглядами Гіллер почувася досить самотньо. У Лодзі лише поет Ян Бженковський ставився до сюрреалістичного руху з такою ж прихильністю. Натомість Владислав Стшемінський, чиє ім’я вже було синонімом місцевого авангарду, не поділяв їхнього ентузіазму, вбачаючи в сюрреалізмі не поступ, а обскурантський замах на сучасні ідеали:

Text size

standard fonts size

У сюрреалізмі знаки живописної форми утворювали розпливчасту пляму підсвідомих асоціацій та біологічний рух сліпої гри випадкових сил, що сповіщали про епоху домінування суспільних рефлексів нижчого порядку, джерелом яких є підкіркова маса та стовбур головного мозку.

Text size

standard fonts size

Columns style

left column static

Left column

У той час як у Чехословаччині, Югославії, Угорщині та Румунії існували групи сюрреалістів, офіційно благословенні «папою сюрреалізму» Андре Бретоном, у міжвоєнній Польщі «сюрреалістичні спалахи» виявилися нечіткими та короткотривалими.

Right column

Karol Hiller, „Kompozycja heliograficzna (XXXV)”, dzięki uprzejmości Muzeum Sztuki w Łodzi

Ми відмовляємося від показу особистих настроїв та манери самовираження, які досі існували в модерністському мистецтві.

Text size

standard fonts size

Tekst

Однак Гіллер нічого не має проти самовираження і, на відміну від Кантора, він не бачить цієї суперечності між сюрреалізмом та релігійним корінням свого мистецтва. Він залишається марксистом, пронизаним тугою за трансцендентністю. Зближується з представниками міжвоєнного «євангельського марксизму». Серед них – Анатоль Стерн, який у вступі до своєї збірки віршів 1927 року «Біг до полюса» пише, що «вчення Маркса не суперечить релігійному почуттю», і справді, «вони доповнюють одне одного, без чого боротьба за щастя людства не мала б основ». У вірші «Боже мій» Стерн поєднує християнство з марксизмом у сугестивному образі:

Text size

standard fonts size

дивись добре: червоний троцький і

пурпуровий папа

вітають один одного як брат

брата

Text size

standard fonts size

Columns style

left column static

Left column

Чумацький Шлях. Електричні хвилі. Океан ефіру

Right column

Кароль Гіллер, «Геліографічна композиція (XXXIX). Романтики», Музей мистецтва у Лодзі

Тепер, повністю опанувавши засоби для максимально точного усунення випадкових ефектів, я отримав серію графічних зображень, у яких чинник творчої свідомості відіграє таку ж роль, як і в інших відомих техніках репродукційної графіки.

Text size

standard fonts size

Tekst

Він створює незрівнянно гнучку техніку, в якій можливості досягнення різноманітних ефектів і їх корекції на будь-якому етапі роботи залишаються неперевершеними аж до винаходу комп'ютерів і графічних програм. З випадкових фотограм Гіллер-алхімік виводить техніку, найдосконаліше підпорядковану волі художника, в якій:

Text size

standard fonts size

все залежить від творчої винахідливості, а легкість реалізації цієї винахідливості зумовлює техніка, найменш залежна від інерції матеріальних факторів, оскільки будь-яку зайву частину можна легко видалити під час роботи простим рухом тканини чи пальця.

Text size

standard fonts size

Columns style

left column static

Left column

Він наносить фарбу на пластини пензлями, пальцями та шматочками вати. Дряпає, перетирає. Експериментує з хімічними речовинами, магнетизмом і навіть дією електрики.

Right column

Frontyspis francuskiego wydania „Wstępu do kosmonautyki” Ary’ego Sternfelda, projektu Karola Hillera

Fullscreen gallery items

Text

За рік до початку війни та смерті художника дедалі частіше у впорядковані та елегантні композиції вторгаються агресивні, катастрофічні елементи. Рамки «Геліографічної композиції XXVII» розриває сплетіння зловісних чорних фігур, немов щупальця, що виринають з морських глибин; у «Геліографічній композиції XXVI» отвори цегляних брам випльовують темні потоки стічних вод у підземний резервуар.

Podpis obrazka

Karol Hiller, Kompozycja heliograficzna (XXVI) oraz klisza do Kompozycji heliograficznej (XXVI), dzięki uprzejmości Muzeum Sztuki w Łodzi

Text position

center top

Text

У «Геліографічній композиції XXXIV» схожі потоки виходять з ротів пошматованих людей-манекенів. Вони позбавлені кінцівок та облич, але на головах у них характерні чубчики, зачесані ліворуч, що нагадує зачіску лідера Третього Рейху.

Podpis obrazka

Karol Hiller, Kompozycja heliograficzna (XXXIV) oraz klisza do Kompozycji heliograficznej (XXXIV), dzięki uprzejmości Muzeum Sztuki w Łodzi

Text position

center middle

Tekst

Зірка падає в мене як зелене зерня

Хоча Гіллер охоче ділився секретами своєї майстерності, геліографія не мала стрімкого успіху в польському мистецтві. Лише одна лодзька художниця, Анєла Менкес, використовувала її так, як це робив Гіллер. Через два роки після смерті Гіллера вона загинула у Львові – її розстріляли разом з усією родиною.

Text size

standard fonts size

Columns style

left column static

Left column

Після війни творчість Гіллера знайшла духовне продовження в ранніх сюрреалістичних фотографіях Збіґнєва Длубака.

Right column

Збіґнєв Длубак, «Раптово прокидаюся вночі, думаючи про далекий Південь», фотограма, колекція Національного музею у Варшаві

Вони нічого не представляли та асоціювалися зі всім, абсолютно абстрактні, непояснювані й напрочуд живі, біологічні, такі, які народжуються і помирають справжньою смертю, драматичні, що аж дух перехоплює.

Text size

standard fonts size

Tekst

Саме на межі мистецтва й кіно, наслідуючи Павловського у роботі учасників Майстерні кіноформи (пол. Warsztat Formy Filmowej) під керівництвом Юзефа Робаковського, знову ж таки балансуючи між до того окремими засобами, Гіллер знайшов своїх шанувальників та гідних послідовників.

Підзаголовки взяті з віршів Вітольда Вандурського, які опубліковані у збірці «Сажа і золото».

Переклад: Тарас Лильо

Бібліографія:

Awangarda i państwo, red. D. Monkiewicz, Łódź 2018

W. Kobylińska-Bunsch, Piękna katastrofa. O heliografikach Karola Hillera, [w:] Karol Hiller, Heliografiki 1932-1939, Warszawa 2018, s. 6-27.

J. Zagrodzki, Artyści niepokorni: sztuka nowoczesna XX wieku w przemysłowej Łodzi, Łódź 2017

D. Jarecka, Artysta na ruinach. Sztuka polska lat 40. i surrealistyczne konotacje, "Miejsce: studia nad sztuką i architekturą polską XX i XXI wieku", t. 2, 2016, s. 5-28

P. Słodkowski, Polskie surrealizmy i ideoza historii sztuki (Streng – „nowocześni” – Żarnower), "Miejsce: studia nad sztuką i architekturą polską XX i XXI wieku", t. 1, 2015, s. 110-125

Karol Hiller 1891-1939. Nowe widzenie: malarstwo, heliografika, rysunek, grafika, red. M. Bauer, J. Ojrzyński, Łódź 2002

T. Cieślak, Bóg i niebo w poezji rewolucyjnej dwudziestolecia międzywojennego, "Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Polonica", t. 4, 2001, s. 73-110

A. Turowski, Budowniczowie świata. Z dziejów radykalnego modernizmu w sztuce polskiej, Kraków 2000

M. Hussakowska-Szyszko, Stosunek do nadrealizmu w polskim dwudziestoleciu miedzywojennym, "Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace z Historii Sztuki", z. 11, 1973, s. 83-107

E. Stenz, Zorza Polarna z dn. 25-26 stycznia 1938, "Urania. Czasopismo Polskiego Stowarzyszenia Przyjaciół Astronomii", t. 16, 1938, nr 2, s. 21-24.

K. Hiller, Nowe widzenie, "Forma. Czasopismo Związku Zawodowego Polskich Artystów Plastyków w Łodzi", nr 2, 1934, s. 3-8.

K. Hiller, Heljografika, jako nowy rodzaj techniki graficznej, "Forma. Czasopismo Związku Zawodowego Polskich Artystów Plastyków w Łodzi", nr 2, 1934, s. 21-23.

Text size

standard fonts size