Желязова Воля – будинок Фридерика Шопена

На вигляд садиби, де народився Фридерик Шопен, вплинуло багато проєктантів. Вони прагнули не лише показати пам'ятні речі композитора, а й створити атмосферу, що передає дух його творчості.

Музей у Желязовій Волі, будинок, в якому народився Фридерик Шопен, не є звичайним пам’ятним місцем на зразок пов’язаних із важливими постатями будівель у різних куточках Польщі. Тут садиба з парком стали не лише простором для показу збережених родинних пам'ятних речей та архівів, а й унікальним середовищем, де відвідувачі усіма фібрами душі могли відчути «дух» Фридерика Шопена, його часу та музики.

Фридерик Шопен народився 1810 року в селі Желязова Воля поблизу Сохачева. Саме тут працював батько майбутнього композитора, Ніколя Шопен. Він навчав дітей власниці маєтку, графині Скарбек, і як працівник проживав у лівому крилі садиби. Тут також познайомилися батьки автора полонезів – мати композитора, Юстина Кшижановська, була родичкою графині Скарбек.

Picture display

standardowy (864px desktop)

Будинок, в якому народився Фридерик Шопен, Желязова Воля, фот. Marzena Hmielewicz / Forum

Picture image

zelazowa_wola_forum_.jpg

Хоча подружжя Шопенів проживали в Желязовій Волі лише кілька місяців після народження Фридерика (композитор народився в лютому чи березні, а сім’я переїхала до Варшави в жовтні), вперше ідея вшанувати композитора саме в цьому місці виникли ще в другій половині XIX століття. Однак ні політична ситуація, ні право власності на будинок в Желязовій Волі не дозволяли реалізувати такий план. Це стало можливим лише після відновлення незалежності Польщі. Саме тоді було засновано Товариство друзів дому Шопена, а також Сохачевський шопенівський комітет, завдяки яким з’явився музей у Желязовій Волі. Ці дві організації придбали панський будинок і велику територію навколо нього. Так розпочався процес створення музею.

Проєкт розширення флігеля до форми мальовничого будинку та його інтер'єрів з меблями розробив відомий архітектор міжвоєнного періоду Лех Нємоєвський. Замість занедбаного флігеля тут повстав «справжній» польський садибний будинок з ґанком у формі трикутного тимпана, який підтримують дві опуклі колони. Замість строгих кімнат без зручностей, в яких, ймовірно, проживали Шопени, з’явилися зали зі старовинними меблями (або під них стилізовані). Хоча тут, можливо, й нема розкоші, однак існує дещо романтизоване уявлення про вигляд садибного будинку першого десятиліття XIX століття з усіма його атрибутами як з погляду конструкції, так і внутрішнього облаштування.

Picture display

standardowy (864px desktop)

Будинок, в якому народився Фридерик Шопен, Желязова Воля, фот. Franciszek Mazur/AG

Picture image

zelazowa_wola_fortepian_ag.jpg

Варто пам'ятати, що у 1920-х -1930-х роках садибний стиль був у Польщі не лише популярним, а й асоціювався з патріотичними ідеалами, його вважали «національним стилем», дуже потрібним державі, яка відновлювалася після поділів. У Желязовій Волі це продержавницьке прагнення побудувати спільноту навколо впізнаваних символів поєдналося з бажанням вшанувати культового композитора. Той факт, що Шопен народився в садибі, став ідеальним приводом для створення ідеалізованої, але дуже необхідної з емоційного погляду візії «польського» дому, в якому сформувався музичний смак всесвітньо відомого композитора.

Схожі ідеї надихали й професора Францішека Кшивду-Полковського, який спроєктував парк навколо садиби. Знову ж таки, за часів Шопена територія навколо будинку, ймовірно, була більше схожа на господарство, ніж на вражаючий сад. Однак не автентичність тут мала найбільше значення.

Кшивда-Полковський, видатний ландшафтний архітектор, викладач Варшавської академії образотворчих мистецтв, засновник кафедри ландшафтної архітектури та паркознавства на факультеті садівництва Головної школи сільського господарства і завідувач кафедри інтер'єрного й ландшафтного дизайну на архітектурному факультеті Варшавської політехніки, працював над проєктуванням парку в Желязовій Волі впродовж 1932-1938 років. Цей проєкт, що поєднує романтичний і модерністський стилі, вважають найважливішим та найцікавішим витвором садового мистецтва міжвоєнного періоду. Асиметричний парк із садибою в його центральній частині складається з місцевих й екзотичних дерев, ставків та водосховищ. Крім того, через парк протікає річка Утрата, русло якої відкоригував Кшивда-Полковський. Доповнюють простір малі архітектурні форми, зокрема перголи, сходи та альтанки. Тут також є вулична музична сцена з глядацьким залом на терасі.

Picture display

standardowy (864px desktop)

Садиба, в якій народився Фридерик Шопен, фот. Marek Dusza

Picture image

Dworek, w którym przyszedł na świat Fryderyk, fot. Marek Dusza

Музей Фридерика Шопена, втілення патріотизму та усвідомлення національної культури того часу, відкрили в 1939 році. Садиба пережила Другу світову війну; німці пограбували «лише» внутрішнє оздоблення разом із численними пам’ятними речами композитора. Заклад у своєму звичному вигляді 1930-х років знову відкрили для відвідувачів у 1949 році. З 1953 року садиба та парк перебувають під управлінням Товариства імені Фридерика Шопена у Варшаві (сьогодні це Національний інститут Фридерика Шопена).

У 2010 році, з нагоди двохсотліття з дня народження Фридерика Шопена, його родинний будинок модернізували. У садибі відкрилася нова виставка, а паркові доріжки були оновлені таким чином, щоб краще показати закутки та рослинні композиції, які спроєктував Кшивда-Полковський і які викликають почуття «польськості», романтизму й передають настрій музики Шопена. Також біля входу в парк було зведено абсолютно нові, сучасні будинки. Ідея будівництва об'єктів у Желязовій Волі для обслуговування 100 000 туристів, які відвідують його щорічно, спочатку викликала суперечки.

Звести сучасну споруду на цьому прекрасному, ретельно спроєктованому і все ще культовому просторі вважали ризикованим задумом. Проєкт павільйону було доручено Болеславу Стельмаху, в доробку якого вже були, зокрема, строгі, мінімалістичні бетонні офісні будівлі, а також стримані й вписані у ландшафт курортного парку павільйони в Наленчові. У 2009 році він також спроєктував нову будівлю для Центру Шопена у Варшаві. У Желязовій Волі Стельмах використав природні матеріали – дерево, цеглу та польовий камінь й збудував з них прозорі павільйони, які створюють враження непомітних ширм, що заслоняють будинок і парк, утворюючи браму, яка тонко натякає про вхід на територію «національної святині» великого композитора. Цей архітектурний мінімалізм Болеслава Стельмаха доповнює музей важливими функціями, такими як сувенірна крамниця, кав’ярня, туалети й місця для відпочинку, але все це не порушує створений майже століття тому простір.

Picture display

standardowy (864px desktop)

Будинок, в якому народився Фридерик Шопен, Желязова Воля, фот. Franciszek Mazur/AG

Picture image

zelazowa_wola_hala_ag.jpg

Желязова Воля – це унікальне архітектурне та ландшафтне творіння. Тут поєдналося кілька явищ, кожне з яких вдалося успішно втілити. Це місце задумане так, щоб занурити відвідувачів в атмосферу часів Шопена та в його музику.

Воно також відображає дух міжвоєнного періоду, коли патріотичні жести й символи були особливо важливими. Це, зрештою, доказ того, що сучасна архітектура може гармонійно поєднуватися з місцем, яке є не лише історичним, а й наповнене піднесеним змістом.

Переклад: Тарас Лильо

Фридерик Шопен