Мсціслав, Нікодем і Раян. Імена в Польщі: що обирають батьки – і чому?
Традиційні, міжнародні чи оригінальні? На честь предків, літературних героїв, а може, святого покровителя, щоб довірити дитину його опіці? Одне ім’я, два чи більше? Розбираємося, як змінюється мода на імена в Польщі.
Хоча ми не обираємо власного імені, воно супроводжує нас від народження протягом усього життя як важлива частина нашої ідентичності. Право на ім’я гарантує Конвенція про права дитини, згідно з якою «дитина від моменту народження має право на ім’я». Адже, хоча його основна функція – ідентифікація у формальному й соціальному вимірах, саме наявність імені також пов’язана з нашою гідністю.
У Польщі ім’я дитині надають під час складання актового запису про народження в органі реєстрації актів цивільного стану. Згідно із Законом «Про акти цивільного стану» від листопада 2014 року, можна обрати одне або два імені – не більше. Передусім це пов’язано з потребою чіткості в документах. Імена завжди записують окремо, без дефіса: Анна Марія, а не Анна-Марія. Не допускається надання імен у зменшуваній формі (наприклад, Ядзя чи Ясь), а також імен, що можуть мати глузливий або непристойний характер, як-от Люцифер, Блік чи Куртизанка. Рада польської мови також рекомендує не утворювати імена від загальних назв і географічних назв, наприклад: Позьомка (поль. poziomka - суниця), Пацифік.
До 2014 року, якщо обоє батьків були поляками, згідно з тодішніми рекомендаціями ім’я дитини мало походити з польської мовної традиції, тому уникали надання іншомовних імен, як-от Джон чи Джессіка. Крім того, рекомендували, щоб ім’я вказувало на стать (наприклад, жіночі імена мали закінчуватися на -а). Після набрання чинності законом 2014 року ці настанови було чітко змінено, і відтоді іншомовні імена можна надавати незалежно від громадянства батьків. Можна також обрати ім’я, яке формально не вказує на стать дитини, але в загальному вжитку асоціюється з однією з них (наприклад, Ніколь).
Буває, що в метушні, пов’язаній із доглядом за новонародженим, батьки не до кінця продумують вибір імені й згодом шкодують про своє рішення. На щастя, існує проста можливість змінити ім’я немовляті – на це відведено шість місяців. Пізніше зміна можлива лише в адміністративному порядку й потребує вагомого обґрунтування, наприклад, якщо ім’я має глузливий характер або якщо в повсякденному житті використовується інше ім’я, ніж офіційно надане. Крім того, якщо йдеться про зміну імені дитини, якій виповнилося понад 13 років, необхідна її згода.
У Польщі не існує списку заборонених імен – Рада польської мови та мовні консультаційні установи можуть висловлювати свої рекомендації, однак остаточне рішення ухвалює службовець. Якщо ім’я не відповідає вимогам (є у зменшуваній формі, має глузливий або непристойний характер), службовець має право і навіть обов’язок відмовити в його реєстрації. У такому разі під час складання актового запису про народження він обирає одне з поширених імен, а батьки можуть оскаржити це рішення протягом 14 днів.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Meшко I, підписаний як Мечислав – це помилкова форма, популяризована у XVIII-XIX століттях хроністами, які вважали, що коротке «Мешко» є зменшувальною формою; фот. Збишко Семашко / Forum
Picture image
mieszko-i-reprodukcja-zbyszko-siemaszko-forum-0427781375.jpg
Які імена найпопулярніші у 2026 році?
Якщо нам цікаво, скільки людей у Польщі мають таке саме ім’я, як і ми, або хочемо з’ясувати, чи рідкісні імена справді є рідкісними, можна скористатися відкритими даними, оприлюдненими на сайті Міністерство цифровізації Польщі – Dane.gov.pl. Там доступна інформація про імена, надані в різні роки, а також дані про всі імена, зібрані в реєстрі PESEL (Загальний електронний реєстр населення Польщі).
Станом на січень 2026 року серед поляків найпоширенішими є імена Пьотр (682 516 осіб), Кшиштоф (631 898) і Томаш (533 217). Серед жінок беззаперечно переважають Анна (1 063 756), а також Катажина (602 474) і Малґожата (572 067). До першої десятки входять також чоловічі імена Анджей, Павел, Міхал, Ян, Марцін, Якуб, Адам, а серед жіночих – Марія, Аґнешка, Ева, Барбара, Маґдалена, Ельжбета, Йоанна.
Зовсім інакше виглядає перша п’ятірка, якщо подивитися на статистику імен, які дають новонародженим у різні роки. У 2025 році найпопулярнішими першими іменами для хлопчиків були: Нікодем, Антоній, Леон, Ян і Александер, а для дівчаток – Зофія, Зузанна, Майя, Лаура і Ганна.
Попри поширене уявлення, ці тенденції змінюються повільно. Якщо у 2025 році найпопулярнішими іменами були Нікодем і Зофія, то у 2024 – Нікодем і Майя, у 2023 – Нікодем і Зофія, у 2022 – Антоній і Зофія, а протягом трьох років поспіль – у 2021, 2020 і 2019 – Антоній і Зузанна.
Повернімося в статистиці до початку 2000-х років: у 2001-2012 роках (понад десятиліття!) першість утримував дует Якуб і Юлія. Лише у 2013 році ім’я Лена витіснило Юлію, а у 2016-му ім’я Антоній – Якуба.
Які імена є найрідкіснішими? У 2025 році серед найменш уживаних були, зокрема: Збишко, Теодозій, Святослав, Громислав і Ґавел. Серед них траплялися й «нетипові» імена, як-от Ричард чи Раян. Що ж до дівчаток, то найменше з них отримали імена Вінцентіна, Леонора, Лавренція, Генрика, Дельфіна та Афродіта.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Обкладинка поеми Адама Міцкевича «Гражина. Литовська повість», фот. Національна бібліотека Polona
Picture image
Grazyna-powiesc-litewska-MickiewiczAdam1798-1855_PoLONA_.jpg
Чи варто давати дитині друге ім’я?
Вибір другого імені зазвичай зумовлений естетичними міркуваннями або бажанням полегшити розрізнення в разі поширеного першого імені. Традиційно друге ім’я також було способом довірити дитину опіці додаткового покровителя або вшанувати члена родини. Рішення про надання другого імені належить батькам – тут немає об’єктивних аргументів «за» чи «проти».
Серед других імен беззаперечним лідером є Марія – аж 1 063 756 жінок мають таке друге ім’я (а також 9 606 чоловіків). Серед інших популярних других імен – Анна (896 075), Катажина, Барбара та Ева, а серед чоловічих – Ян (тут «переможець» має «лише» 634 330 носіїв як другого імені), Пьотр, Станіслав, Анджей, Павел.
Що стосується найпопулярніших других імен, наданих дітям у 2025 році, то вони збігаються із загальними даними реєстру PESEL. Найпоширенішими другими іменами серед новонароджених є чоловічі Ян і Пйотр, а також жіночі Марія та Анна.
Те, які імена прийнято вважати польськими, а які іншомовними, які є поширеними, а які трапляються рідко, пов’язане з багатовіковими змінами у сферах релігії, культури та звичаїв. Від найдавніших часів у Польщі співіснували дві традиції надання імен – слов’янська та християнська. Імена, пов’язані зі слов’янською культурою, відомі зі старопольських джерел, – це передусім двоосновні імена, як-от Станіслав, Свєнтопелк, Броніслав, Добромир, а також одноосновні, як-от Кохан, Обєцан, Мілован. Старопольські жіночі імена здебільшого утворювалися від чоловічих: Броніслава, Богуслава, Казимира.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Святий Станіслав зі Щепанова, фот. Національна бібліотека Polona
Picture image
Sw_Stanislaw-fot_Polona.jpg
Слов’янські імена у своїй етимології містили побажання: Броніслав означає «той, хто боронить славу», тобто «(нехай) боронить славу», Кохан – «нехай буде коханим», Свєнтопелк – «святе військо» або «сильний загін», тобто «(нехай має) сильне військо». Ім’я, яке супроводжує людину протягом усього життя, мало бути своєрідним щитом, проявом доброзичливого побажання для того, хто його носить.
Надання імені, як пише ономастка Mарія Малєц, було антропологічним актом сакрального характеру, завдяки якому дитина набувала статусу людини. В усьому слов’янському світі існували також так звані охоронні імена, які використовувалися як замінники, щоб приховати «справжнє» ім’я від злих сил у ситуаціях загрози життю дитини. Їх легко впізнати за наявністю заперечення: Недан, Немир, Немій. Вважалося, що дитина з таким ім’ям не привертатиме уваги демонів.
Із прийняттям хрещення у 966 році Польща увійшла до кола впливів християнської культури. Як і в усій християнській Європі, так і в Польщі поширився культ святих, а також звичай давати дітям імена перших мучеників та інших святих, а також біблійні імена зі Старого й Нового Заповіту. Надання імені було пов’язане з прийняттям хрещення, і так само, як питомі імена містили в собі побажання, імена з кола християнської культури відсилали до покровителів, які мали оберігати своїх тезок.
Протягом кількох століть слов’янські та християнські імена співіснували паралельно. У XV столітті другі стали значно популярнішими, а вже в наступному столітті майже повністю витіснили питомі імена. Це було наслідком постанов Тридентського собору (1545–1563), згідно з якими імена, надані під час хрещення, мали бути іменами християнських святих. Виняток становили старопольські імена, які мали своїх святих покровителів, як-от Казімєж, Войцех, Станіслав, Владислав. До сьогодні християнські імена становлять основу іменника, що використовується в Польщі.
мена, які не прижилися в польській культурі, – це, зокрема, ті, що були натхнені античною та середньовічною літературою, як-от Ахіллес, Паріс, Гектор, Роланд, Трістан чи Ізольда – можливо, вони зникли після Тридентського собору (1545-1563), так само як і частина старопольських питомих імен. Не закріпилася також низка імен зі Старого Заповіту, як-от Авраам, Єзекіїль чи Ісаак, відкинутих у XVI столітті протестантами. Водночас польський іменник поповнювався іменами нових святих, таких як Ігнатій Лойола, Франциск Ксаверій чи Тереза з Авіли.
Протестанти також першими почали називати своїх дочок Маріями, тоді як протягом століть це вважалося недоречним з огляду на шану до Божої Матері, і натомість уживали ім’я Маріанна.
Послаблення релігійності в добу Просвітництва та розвиток літератури започаткували моду на надання дітям імен літературних героїв (переважно з французької та англійської літератури), а також відомих постатей – замість імен святих покровителів. Етнограф Ян Станіслав Бистронь серед таких імен згадує, зокрема, Юлію та Едварда з роману «Нова Елоїза» Жана-Жака Руссо, а також Мальвіну й Оскара з «Пісень Оссіана» Джеймса Макферсона.
Деякі імена літературних персонажів були вигадані польськими авторами, наприклад Ґражина з поеми Адама Міцкевича, а також Кордіан чи Балладина з творів Юліуша Словацького.
Питомі старопольські імена повернулися після втрати Польщею незалежності. Патріотичні настрої та прагнення зберегти національну ідентичність спричинили звернення до призабутих імен слов’янського походження. У 1827 році в додатку до часопису «Przewodnik Warszawski» було опубліковано календар слов’янських імен, укладений Тадеушем Воєвудзьким. Марія Малєц зазначає, що цей список не був позбавлений помилок:
Text
Вони найчастіше були наслідком незнання звучання давно не вживаних імен і невміння правильно прочитати їх через неточну орфографію давніх джерел. Деякі помилкові форми закріпилися назавжди, наприклад: Мечислав замість Мєцислав, Збіґнєв замість Збиґнєв, Вєньчислав/Вєнчислав замість Венцеслав, Земовіт замість Семовіт.
Виправлену версію календаря оприлюднив лише через сто років Вітольд Ташицький, видатний дослідник старопольської антропонімії, під назвою «Алфавітний перелік слов’янських імен» у додатку до часопису „Ilustrowany Kurier Codzienny“» за 1932 рік.
Хоча старопольські імена, не пов’язані з багатовіковим культом святих, сьогодні не є надто популярними, вони й далі залишаються в ужитку. У 2025 році народилося 376 хлопчиків з іменем Мешко, 49 – Збіґнєв, восьмеро – Добромир, а також 27 дівчаток з іменем Добрава, 18 – Мирослава і 17 – Боґуміла.
Яке ім’я обрати для дитини?
За сучасними дослідженнями, релігійна мотивація у виборі імені поступово зникає. Рідше також обирають ім’я за календарем – відповідно до дня народження дитини: колись вважалося, що вона сама «обрала» собі ім’я, народившись саме цього дня. Тенденції в іменах, як і раніше, відображають культуру. На зростання популярності окремих імен можуть впливати успіхи відомих людей, наприклад спортсменів, або авторитет знаних поляків, як-от Іван Павло ІІ (польською Ян Павел II).
Найкращим ім’ям для дитини безперечно буде… те, яке подобається її батькам. Ми можемо керуватися естетичними вподобаннями, надихатися предками, обирати питомі або міжнародні імена, оригінальні чи популярні. Важливо пам’ятати про благо дитини, з якою це ім’я залишиться на все життя.
Джерела:
Malec, M. (2015). Kulturowe przyczyny zmian w polskim imiennictwie osobowym (w ujęciu diachronicznym) w „Onomastica”, LIX. Kraków: Instytut Języka Polskiego PAN.
Dane.gov.pl