Костюми й анімація: сильна репрезентація Польщі серед номінантів на «Оскар-2026»
Оскарівські номінації для художниці з костюмів Малґожати Тужанської («Гамнет») та аніматора Мацека Щербовського («Дівчина, яка плакала перлами») доводять, що поляки й надалі залишаються важливими учасниками голлівудської кіномашини.
Малґожата Тужанська номінована в категорії «Найкращі костюми»
Picture display
standardowy (864px desktop)
Малґожата Тужанська, фот. Savion Washington / Getty Images
Picture image
malgosia_turzynska_fot_savion_washington_gettyimages-2247398505-s.jpg
Це чудова новина для поціновувачів польського кіно (і кіномистецтва загалом) та цілком заслужена номінація. Хоча багато хто з нас може не знати її імені, роботи цієї мисткині відомі багатьом. Малґося Тужанська створила одні з найбільш пам’ятних костюмів у фільмах та серіалах «Сни про потяги», «Тебе тут ніколи не було», «Долина насильства», «Будь-якою ціною», «Дивні дива» (англ. Stranger Things), а також «Зелений лицар». Саме за «Зеленого лицаря» Девіда Ловері вона отримала численні номінації на кінопремії.
Відома своєю креативністю і часто проекологічним підходом, вона поєднує історичні дослідження з емоційною та філософською інтерпретацією. Ця візія досягла нового піку в «Гамнеті» Хлої Чжао – створені для цього фільму англійські костюми кінця XVI – початку XVII століття принесли Тужанській широке визнання критиків. Аґнєшка Ковальська писала про ці костюми на Libertyn.eu:
Імовірно, високо було оцінено використання нею органічних матеріалів і кольорів, а також емоційну історію, що стоїть за кожним проєктом. Одяг героїв фільму ніби дихає, тріскає й розкладається разом із ними. Художниця з костюмів повністю перевернула з ніг на голову вбрання доби Єлизавети І, створивши щось, що видається надзвичайно сучасним. Натхнення вона черпала, зокрема, з кори дерев, витинанок…
Picture display
standardowy (864px desktop)
Кадр з фільму «Гамнет», режисерка Хлоя Чжао, 2025, фот. Agata Grzybowska / Focus Features
Picture image
hamnet_rez_chloe_zhao_fot_agata_grzybowska_focus_features.jpg
Готуючись до роботи над «Гамнетом», Тужанська вивчала класичне малярство доби Єлизавети І, а також твори таких митців, як фламандський майстер бароко Себастіан Вранкс. Вона поєднала вимогу історичної достовірності з творчою свободою уяви й створила костюми, що передають правду про кінематографічних персонажів.
Мацек Щербовський: «Дівчина, яка плакала перлами» номінована в категорії «Найкращий короткометражний анімаційний фільм»
Picture display
standardowy (864px desktop)
Мацек Щербовський і Кріс Левіс на кінофестивалі в Торонто, 2007, фот. Scott Gries / Getty Images
Picture image
maciek_szczerbowski_gettyimages-76734203-2.jpg
Важливим, можливо менш гучним «польським» успіхом стала номінація Мацека Щербовського (разом із Крісом Левісом) на «Оскар» у категорії «Найкращий короткометражний анімаційний фільм» за стрічку The Girl Who Cried Pearls («Дівчина, яка плакала перлами»). Створений Національною радою з кінематографії Канади фільм продовжує традицію сюрреалістичної, матеріальної анімації, з якою пов’язують творчість Щербовського, й водночас іде слідом за попереднім успіхом дуету — номінованою на «Оскар» анімацією «Мадам Тутлі-Путлі».
Picture display
standardowy (864px desktop)
Кадр з фільму «Дівчина, яка плакала перлами», режисери: Мацек Щербовський і Кріс Левіс, фот. National Film Board of Canada (NFB)
Picture image
the-girl-who-cried-pearls-credit-national-film-board.jpg
На подив польських шанувальників, Лукаш Жаль не отримав номінації на «Оскар» за найкращу операторську роботу в «Гамнеті», попри те що входив до короткого списку Американської кіноакадемії. Жаль, двічі номінований за «Іду» та «Холодну війну», вважався одним із фаворитів цьогорічної оскарівської гонки. Його відсутність у фінальній п’ятірці критики називають одним із найбільших «пррахунків».
Сам «Гамнет» – історія про передчасну смерть сина Вільяма Шекспіра та її наслідки – здобув вісім номінацій в інших категоріях, тож певною втіхою є те, що робота Жаля зможе бути оцінена ширшою аудиторією.
Інші польські акценти: «Сентиментальна цінність» з музикою Гані Рані та золотий вік польського настільного тенісу у «Великому Марті»
Picture display
standardowy (864px desktop)
Ганя Рані, фот. Martyna Galla
Picture image
hania_new_pr6_credit_martyna_galla.jpg
Ганя Рані, польська композиторка й піаністка зі світовим ім’ям, створила музику до фільму «Сентиментальна цінність» Йоахіма Трієра, який здобув кілька головних номінацій (зокрема за найкращий оригінальний сценарій і за найкращу жіночу роль для Ренати Рейнсве). Хоча сама Рані не отримала номінації в категорії «Найкраща оригінальна музика», її саундтрек є центральним елементом одного з найвідоміших претендентів цього року.
Окрім індивідуальних досягнень, польський акцент присутній і в номінованому на нагороду за найкращий фільм «Великому Марті» (який також отримав номінації в кількох інших важливих категоріях). Один із персонажів створений на основі справжньої історії Алойзія Ерліха, триразового срібного призера чемпіонатів світу з настільного тенісу, який пережив Голокост. Образ, утілений Ґезою Рьоріґом, є даниною золотій добі польського настільного тенісу, завдяки чому спадщина одного з найвидатніших польських спортсменів стає частиною цьогорічної оскарівської дискусії.
Принаймні маємо суп...
Церемонія вручення премії «Оскар» відбудеться 15 березня 2026 року. А тим часом ми триматимемо кулаки за польських митців і варитимемо суп, гідний «Золотого глобуса».