Десять найвідоміших польських кінокостюмів
Від американської військової куртки до чернечої одежі – розповідаємо про костюми з польського кіно, які найбільше запам’яталися.
Одягання акторів у польському кіно зазвичай означало «підшивання» у підкладку костюмів чимало метафор і підтекстів. Анджей Вайда, мабуть, найвідоміший польський кінорежисер, який вивчав живопис, завжди надавав велике значення костюмам і наполягав, що вони мають бути промовистими. Чотири з десяти пунктів нашого списку взяті з його фільмів, але кожен стрій має унікальний стиль і значення. Пильне читацьке око помітить, що в списку аж чотири речі верхнього одягу – польська примхлива погода та мінлива політична аура вимагають надійного захисту.
1. Куртка Мацєка Хелміцького у фільмі «Попіл і діамант» Анджея Вайди (художниця-костюмерка: Катажина Ходорович), 1958 р.
Picture display
standardowy [760 px]
Сцена з фільму «Попіл і діамант», реж. Анджей Вайда, фот. East News
Якщо б у комуністичній Польщі були кінозірки, то Збишек Цибульський став би однією із найяскравіших. Його акторська гра – блискуча, пристрасна, надзвичайно сучасна – помітно відрізнялася від загальноприйнятих стандартів того часу: більшість ролей були беземоційні, награно-манірні, згідно з традиціями довоєнного кінематографу.
У фільмі «Попіл і діамант» Цибульський грає солдата Армії Крайової Мацєка Хелміцького, якому в час післявоєнних потрясінь наказано застрелити комуністичного секретаря. Нова влада незабаром розправиться з Армією Крайовою, а Мацєк і його товариші по зброї стануть символами боротьби за свободу.
Спочатку персонаж, якого грав Цибульський, мав бути одягнений у типове вбрання Армії Крайової – офіцерські чоботи, бриджі та бежевий плащ. Але через те, що актор грав по-сучасному сміливо, а Вайда хотів передати у фільмі актуальні настрої (насамперед розчарування після жовтня 1959 року), Цибульський вийшов на знімальний майданчик у своєму звичному одязі.
Джинси та американська військова куртка M65, ймовірно, потрапили до Польщі із США за американською програмою допомоги UNRRA, в рамках якої країнам, що постраждали від війни, поставляли продовольство, медикаменти та одяг. А затемнені окуляри доповнювали образ Мацєка як романтичного красеня, трагічну долю якого визначила польська історія.
2. Чорна сукня Каліни Єндрусік у програмі Єжи Васовського та Єремії Пшибори «Кабаре старших джентельменів» («Kabaret Starszych Panów»), середина 1960-х років.
Picture display
mały obrazek [560 px]
Кадр із фільму «Завтра прем’єра» режисера Януша Морґенштерна, 1962, фото: Studio Filmowe Kadr/Filmoteka Narodowa/www.fototeka.fn.org.pl
Чоловік Каліни Єндрусік, письменник Станіслав Диґат, називав її польською Мерилін Монро і наполягав, щоб вона підтримувала і використовувала імідж секс-бомби. Так, на різних світських заходах Каліну неодноразово можна було побачити в облягаючих сукнях із глибоким декольте. Крім того, її спокусливі погляди і кокетливі усмішки зводили з розуму чоловіків та... їхніх дружин.
Кажуть, що лідер комуністичного режиму Владислав Ґомулка, побачивши актрису в сатиричній програмі «Кабаре старших джентельменів» у вузькій чорній сукні з декольте, кинув попільничку в екран телевізора. Незабаром актрису звільнили з програми, і дехто стверджував, що це сталося на прохання дружини Ґомулки.
Калина продовжувала працювати (і скандалити) в театрі і кіно. Особливо великий скандал розгорівся, коли Анджей Вайда вирізав еротичну сцену за участі польської Мерилін Монро у номінованій на «Оскар» картині «Земля обітована». Це був єдиний випадок, коли режисер цензурував свій фільм.
3. Кожух у фільмі «Все на продаж» Анджея Вайди (художниця-костюмерка: Катажина Ходорович), 1969 р.
Picture display
standardowy [760 px]
Кадр із фільму «Все на продаж», реж. Анджей Вайда, 1968 рік, на фото: Беата Тишкевич та Анджей Лапіцький, фот. Studio Filmowe Zebra / Filmoteka Narodowa – Instytut Audiowizualny / fototeka.fn.org.pl
У цьому автобіографічному фільмі, який часто порівнюють із кінострічкою Фелліні «Вісім із половиною», Вайда оплакує передчасну смерть Збишека Цибульського та зображає його найближче оточення. Анджей Лапіцький, який грає роль «режисера», одягнений у товстий бежевий кожух – тогочасна мрія багатьох та неофіційний мундир варшавської богеми. Його носили такі зірки, як Марек Гласко, знамениті актори, які грали ролі у фільмі «Все на продаж» — Беата Тишкевич, Ельжбета Чижевська, Даніель Ольбрихський, кожух одягав навіть Цибульський тієї фатальної ночі, коли він невдало намагався застрибнути у вагон потяга, що від’їжджав.
Вайда хотів, щоб у цьому фільмі Ольбрихський, який невдовзі стане його улюбленим актором, був у військовій куртці й тонованих окулярах, але артист відмовився й вибрав кожух із овчини.
4. Сонцезахисні окуляри Ірени у фільмі «Полювання на мух» Анджея Вайди (художниця-костюмерка: Рената Власов), 1969 р.
Picture display
standardowy [760 px]
Малґожата Браунек у фільмі «Полювання на мух», реж. Анджей Вайда, 1969, фот. Renata Pajchel / Studio Filmowe Zebra / Filmoteka Narodowa – Instytut Audiowizualny / fototeka.fn.org.pl
Особисте життя знову надихнуло Вайду на створення образів, які назавжди увійшли в історію. Переживаючи важке розлучення, режисер взявся за історію жінки-хижачки на ім’я Ірена (Малґожата Браунек). Дівчина вивчає полоністику та має соціальні амбіції, жертвою яких стає пересічний одружений чоловік (Зиґмунт Маланович) – Ірена хоче зробити з нього популярного перекладача російської поезії.
Сонцезахисні окуляри, що закривають половину обличчя, у поєднанні з оскалом її усмішки чудово підкреслюють «хижацький» характер Ірени. Знамениті окуляри купила фотохудожниця Рената Пайхель. Вона придбала їх під час подорожі в Італію, куди їздила зі своєю подругою – художницею-костюмеркою Ганною Моравєцькою.
5. Джинси-кльош Аґнєшки у фільмі «Людина з мармуру» Анджея Вайди (художниці-костюмерки: Лідія Жешевська, Веслава Конопельська), 1976 р.
Picture display
mały obrazek [560 px]
Кадр з фільму «Людина з мармуру», реж. Анджей Вайда, 1976, на фото: Кристина Янда, фот. Renata Pajchel / Studio Filmowe "Zebra" / Filmoteka Narodowa – Instytut Audiowizualny / fototeka.fn.org.pl
І ще один культовий персонаж Вайди багато в чому зобов’язаний своєму костюму. Аґнєшка (блискуча роль Кристини Янди) – честолюбна режисерка-початківець. Вона швидко говорить, думає і навіть ходить, знімаючи фільм про передовика праці сталінської епохи. Її джинси-кльош, джинсова куртка, тонкий темно-синій шарф і туфлі на платформі створюють образ впевненої в собі та амбітної жінки, якій не обов’язково читати феміністичні журнали, адже вона може стати їх героїнею.
Актриса згадує, що Аґнєшка була схожа і поводилася як її давні друзі з художньої школи, «дивна, трохи екстравагантна молодь [...] Я хотіла створити образ категоричної молодої людини, яка вважає, що може змінити весь світ».
У фільмі Янда носить свій одяг, а, щоб довершити її образ, Вайда додав великий американський рюкзак.
6. Куфайка Ришарда Охудзького у фільмі «Ведмедик» («Miś») Станіслава Бареї (художниця-костюмерка: Мілена Целінська), 1980 р.
Picture display
standardowy [760 px]
Станіслав Тим у фільмі «Ведмедик» («Miś»), реж. Станіслав Барея, 1980, фот. WFDiF / Filmoteka Narodowa – Instytut Audiowizualny / fototeka.fn.org.pl
Робітничий одяг, який називали куфайка або фуфайка, мабуть, є найбільшим злочином проти моди, коли-небудь вчинено. Такі виготовлені з вати куртки зігрівали робітників, але позбавляли їх будь-яких форм. Цей жахливий одяг, крім відсутності в чоловіків будь-якого чоловічого силуету, здавалося, спеціально був придуманий для того, щоб забрати в них відвагу і незалежність.
Це все можна побачити в культовій комедії «Ведмедик» режисера Станіслава Бареї, герой якої — голова спортивного клубу, шахрай, який вміє використовувати абсурди комунізму у своїх інтересах.
Схожу куфайку можна помітити у багатьох інших кінострічках, зокрема у фільмі Вайди «Валенса. Людина надії», де лідер «Солідарності», роль якого грає Роберт Венцкевич, носить її зі славнозвісними вусами.
7. Строї членкинь Ліги жінок у фільмі «Сексмісія» Юліуша Махульського (художниця-костюмерка: Малґожата Брашка), 1983 р.
Picture display
standardowy [760 px]
Божена Стрийкувна у фільмі «Сексмісія», реж. Юліуш Махульський, 1983, фот. WFDiF / Filmoteka Narodowa – Instytut Audiowizualny / fototeka.fn.org.pl
Ця забавна сатира на феміністичну революцію та абсурд однопартійної системи, встановленої в недалекому майбутньому, вимагала відповідних костюмів. Однак, на початку 1980-х можна було легко дістати тільки консервований горошок і оцет. Художниці-костюмерці Малґожаті Брашці довелося вести багато битв із системою, щоб отримати все необхідне: тканину, нитки, зрештою, шкіру для виготовлення взуття. Далі була подорож країною у пошуках фабрики, яка б могла пошити костюми.
Ця забавна сатира на феміністичну революцію та абсурд однопартійної системи, встановленої в недалекому майбутньому, вимагала відповідних костюмів. Однак, на початку 1980-х можна було легко дістати тільки консервований горошок і оцет. Художниці-костюмерці Малґожаті Брашці довелося вести багато битв із системою, щоб отримати все необхідне: тканину, нитки, зрештою, шкіру для виготовлення взуття. Далі була подорож країною у пошуках фабрики, яка б могла пошити костюми.
Наполеглива праця дала результат – Махульський отримав кілька різних комплектів одягу для «сестер», і кожен з них не тільки чудово пасував, а й інформував про місце героїнь у партійній ієрархії. У світі без чоловіків сильний візуальний образ набуває особливого значення – і жінки із задоволенням його демонструють.
8. Шкіряна куртка Франца Маурера у фільмі «Пси» Владислава Пасіковського (художниця-костюмер: Ельжбета Радке), 1992 р.
Picture display
mały obrazek [560 px]
Куртка Франца Маурера у кінострічці «Пси», реж. Владислав Пасіковський, 1992, фот. Roman Sumik / Filmoteka Narodowa – Instytut Audiowizualny / fototeka.fn.org.pl
Як відомо, «Пси» – це перший кінохіт вільної Польщ. Головний герой – колишній агент служби безпеки Франц Маурер (Боґуслав Лінда). Його в’їдлива посмішка, цинічні репліки та шкіряна куртка набули статусу культових. Фільм зробив популярним режисера Владислава Пасіковського (подальші кінострічки якого фокусували увагу на персонажах, схожих на Мауера) та змінив екранний образ Лінди, який раніше асоціювався з інтелігентним авторським кіно Аґнєшки Голланд і Кшиштофа Кєсльовського.
Кєсльовський перетворив його в мачо. Маурер став своєрідним духовним спадкоємцем Мацєка Хелміцького – бунтівником, правда, одягненого не у військову куртку, а в шкіряну. Фільм досі має культовий статус, а у 2020 році знамениту шкіряну куртку продали на аукціоні Великого оркестру різдвяної благодійності за понад 100 000 злотих.
9. Спортивні штани Сильного у фільмі «Польсько-російська війна» Ксаверія Жулавського (художниця-костюмер: Анна Енґлерт), 2009 р.
Picture display
standardowy [760 px]
Борис Шиц у костюмі з фільму «Польсько-російська війна», фот. Piotr Bernaś / Reporter / East News
Спортивний костюм шиють із бавовняної тканини, поліестеру або з тонкого поліамідного матеріалу, який при ходьбі видає характерний шелест. У Польщі спортивний костюм (польск. dres) – це не просто одяг, це стан душі, а також зневажлива назва субкультури, члени якої найбільше зацікавлені у випивці низької якості, бійках та відвідуванні тренажерного залу. Сильний (роль грає Борис Шиц) – герой книжки Дороти Масловської, яку екранізував Жулавський, є саме таким «дресом» – для бійки та випивки.
Штани, які Сильний носить у фільмі, підкреслюють його мускулисту фігуру і за необхідності полегшують втечу від поліцейських.
Шиц, один із найталановитіших акторів свого покоління, чудово грав цю роль, і носив спортивний костюм так, ніби він був його другою шкірою.
10. Габіт у фільмі «Іда» Павла Павліковського (художниця-костюмерка: Александра Сташко), 2013 р.
Picture display
standardowy [760 px]
Кадр з фільму «Іда», реж. Павел Павліковський, 2013, на фото: Аґата Тшебуховська, фот. CAP / NFS / Forum
Іда — найвідоміша польська черниця у світі і, звісно, єдина монахиня-володарка Оскара, проте жоден монастир її б не прийняв. І все через її одяг – габіт. Художниця-костюмерка Александра Сташко пояснила, що під час створення вбрання для Іди вона орієнтувалася на традиційний крій, але, насамперед, звертала увагу на те, щоб одежа добре сиділа на виконавиці головної ролі Аґаті Тшебуховській.
«Я прагнула, щоб костюм був трохи жіночним. Під час перших примірок, коли ми пробували важчу і щільнішу тканину, Павел [Павліковський] сказав, що це «недостатньо сексі». Наступні варіанти йому сподобалися, але це був доволі довгий процес. В результаті остаточна версія відрізнялася від моїх перших зразків».
Джерело: цитата з книжки Бартоша Міхаляка «Вайда. Хроніка кіновипадків» («Wajda. Kronika wypadków filmowych».).
Детальніше про польську моду читайте в книзі-альбомі «Reason and Flair. A century of fashion in Poland», видання IAM у співпраці з видавництвом «OsnoVa».
Автор: Ола Сальва
Переклад: Тарас Лильо
Tytuł (nagłówek do zdjęcia)
[{"nid":"5415","uuid":"2bac71b5-1a2d-4daf-8655-b487c5b92def","type":"article","langcode":"uk","field_event_date":"","title":"\u0425\u0442\u043e \u0434\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u0443 \u043c\u0456\u0436\u0432\u043e\u0454\u043d\u043d\u0456 \u0440\u043e\u043a\u0438","field_introduction":"\u041f\u0440\u0438 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0446\u0456\u0457 \u0431\u0443\u0434\u044c-\u044f\u043a\u043e\u0433\u043e \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441\u0443 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0442\u043e\u0440\u0438 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0440\u0456\u0448\u0438\u0442\u0438, \u0447\u0438 \u0434\u043e \u0439\u043e\u0433\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0445\u043e\u0434\u0438\u0442\u0438 \u0432\u0456\u0434\u043e\u043c\u0456 \u0430\u0440\u0442\u0438\u0441\u0442\u0438, \u043f\u0435\u0434\u0430\u0433\u043e\u0433\u0438, \u0441\u043f\u0435\u0446\u0456\u0430\u043b\u0456\u0441\u0442\u0438 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u0456\u0439 \u0433\u0430\u043b\u0443\u0437\u0456 \u0432\u0438\u043a\u043e\u043d\u0430\u0432\u0441\u0442\u0432\u0430, \u0442\u0435\u043e\u0440\u0435\u0442\u0438\u043a\u0438 \u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u043a\u0440\u0438\u0442\u0438\u043a\u0438, \u0456\u0441\u0442\u043e\u0440\u0438\u043a\u0438 \u043a\u0443\u043b\u044c\u0442\u0443\u0440\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0434\u0430\u0432\u0446\u0456, \u043c\u0435\u043d\u0435\u0434\u0436\u0435\u0440\u0438 \u0442\u0430 \u0456\u043c\u043f\u0440\u0435\u0441\u0430\u0440\u0456\u043e? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.\r\n","field_summary":"\u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.","topics_data":"a:1:{i:0;a:3:{s:3:\u0022tid\u0022;s:5:\u002259608\u0022;s:4:\u0022name\u0022;s:13:\u0022#\u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0430\u0022;s:4:\u0022path\u0022;a:2:{s:5:\u0022alias\u0022;s:14:\u0022\/topics\/muzika\u0022;s:8:\u0022langcode\u0022;s:2:\u0022uk\u0022;}}}","field_cover_display":"default","image_title":"","image_alt":"","image_360_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/360_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=Y426YMKN","image_260_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/260_auto_cover\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=rE5dWx1O","image_560_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/560_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=9yq7BcBm","image_860_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/860_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_Bvc6jzn","image_1160_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/1160_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_x7yCcjs","field_video_media":"","field_media_video_file":"","field_media_video_embed":"","field_gallery_pictures":"","field_duration":"","cover_height":"249","cover_width":"330","cover_ratio_percent":"75.4545","path":"ua\/node\/5415","path_node":"\/ua\/node\/5415"}]