Предметом досліджень Яна Мйодека стала польська мова – сучасна й давня, загальна та регіональна. Його дослідницький інтерес охопив широкий спектр знань про мову – від граматики, через лексикологію, лексикографію та фразеологію, до діалектології, соціолінгвістики, ономастики, мови ЗМІ, релігійного, публіцистичного й політичного дискурсу. У своїй роботі він представляє прескриптивний підхід до мови.
Ян Францішек Мйодек народився 7 червня 1946 року в Тарновських Ґурах у вчительській сім’ї.
Я також по батьківській лінії маю сілезьке походження, і хоча я виріс у вчительській, освіченій сім’ї, дуже добре знаю сілезький діалект. Коли ми грали у футбол, то я сказав, що ми граємо в «баля» - тобто у м’яч, я вдарив м'ячем у «лату» – тобто в поперечину, а після фолу я пробивав «елвра» - тобто одинадцятиметровий. Що старшим я стаю, то більше користуюся діалектом. Коли йду викинути сміття, зазвичай кажу дружині, що йду викинути його «на гасьок»!
[«Професор Мйодек тиж годо по сьльонску» (теж говорить по-сілезьки), nto.pl, 19 березня 2011]
У 1963 році склав іспит на атестат зрілості в ІІ Загальноосвітньому ліцеї ім. Станіслава Сташица у своєму рідному місті Тарновські Ґури. У свідоцтві про закінчення середньої школи він отримав середній бал 4,9 – з усіх предметів оцінка була дуже доброю, крім математики, яку він склав на четвірку.
В юності мріяв про журналістику. Він мав намір стати спортивним репортером (попри те що: «Вони бідні. Авдиторія спортивних програм дуже велика, і кожен їхній мовний огріх довго коментують. Я б підписався під словами Станіслава Тима, який сказав, що спортивні репортери часто виставляють себе на сміх, коли хочуть бути дуже поетичними у своїх репортажах»), міжнародним коментатором, або репортером, який подорожує по світу. Зрештою, у 1963 році він почав вивчати полоністику у Вроцлавському університеті. Після захисту магістерської роботи «Культурні топоніми типу Сьрода, Пйонтек, Вола, Осєк» йому запропонували асистентське стажування на кафедрі польської мови того ж університету.
У 1983 році, у віці 37 років, Ян Мйодек отримав ступінь доктора габілітованого і посаду доцента Вроцлавського університету. Основою колоквіуму стали дві книжки – «Мова про мову. Нариси про сучасну польську мову» та «Культура мови в теорії та на практиці».
Також я часто кажу своїм учням, що кожен із нас інколи страждає від мовної амнезії. Зі мною це трапилося у Вроцлаві. На одній із зустрічей з читачами моєї щойно виданої книжки дівчина попросила автограф із присвятою «Для Сильвії Квятковської». А я забув, чи «Сильвії» (пол. Sylwii) пишеться з одним чи двома «і». Нарешті пишу їй присвяту: «Нехай Сильвія Квятковська прийме цю книжку на згадку». Наступного дня я розповідаю цю історію учням. І що я чую? Вибух сміху. Через деякий час моя студентка встає і каже, що рік тому я написав їй присвяту на іншій книжці «Сильвці Квятковській на згадку».
[«Помор'я говорить правильно», gs24.pl, 24 квітня 2008 р.]
З травня 1989 року по серпень 2016 року Ян Мйодек очолював Інститут польської філології Вроцлавського університету. У 1991 році сенат цього університету присвоїв йому звання надзвичайного професора, а в 1995 році Ян Мйодек отримав звання професора від президента Леха Валенси. 20 жовтня 2005 р. він став почесним доктором Вільнюського педагогічного університету, а 10 березня 2006 р. — Опольського університету.
Ян Мйодек, фот. Paweł Kozioł/AW
Наукова кар’єра не завадила йому широко популяризувати знання. З 1968 року Ян Мйодек вів щотижневу мовознавчу рубрику «Мова про мову» («Слово Польське», сьогодні «Газета Вроцлавська»). У 1987–2007 роках був автором і ведучим програми Польського телебачення «Рідна польщизна». У 1995 році почав працювати на Вроцлавському відділенні Польського телебачення (TVP), де в прямому ефірі вів програму «Професор Мйодек відповідає».
Він також вів щотижневу колонку в газеті «Dziennik Zachodni» («Західний щоденник») і щомісячну – у виданні «Śląsk» («Сілезія»). Також публікував свої тексти у місячнику «Wiedza i Życie» («Знання і Життя»). Автор кількох десятків книжок, кількох сотень статей у збірниках і журналах, кількох сотень рецензій, коментарів, повідомлень і заміток, а також тисяч колонок і науково-популярних праць.
Мовною [...] ознакою виняткової ролі літератури в історії нашого народу є її постійна присутність у різноманітних типах текстів у вигляді так званих крилатих висловів, тобто часто цитованих виразів з відомих творів, що входять у фразеологію поточної мови і відіграють роль алюзійних висловів, які вживають у відповідних ситуаціях, часто без чіткого усвідомлення їхнього походження.
[«Розмірковуйте про свою мову!», Prószyński i S-ka, Варшава 2002]
Крапкою в міркуваннях професора Мйодека може бути цитата з кінцівки його передмови до антології «Польські афоризми» Данути та Влодзімєжа Масловських (Kęty 2001):
Кожен знайде у цій книжці щось для себе: оптиміст — віру в перевагу добра над злом, песиміст — суєту суєт і нічого, крім суєти, любитель жінок — їхню похвалу, ворог — підтвердження жіночої порочності. Тому що мудрість цього світу полягає в доповненні протилежностей.
З 2009 року Ян Мйодек веде програму «Słownik polsko@polski» («Словник польсько@польський») на TVP Polonia, у 2009–2013 разом з Аґатою Дзіковською, згодом – з Маґдаленою Бобер (2013–2014), а з вересня 2014 року – з доктором Юстиною Янус-Конарською. Під час телеефіру глядачі з Польщі та з-за кордону можуть ставити запитання про польську мову через Skype або надсилати електронні листи, на які відомий своїм красномовством, чудовим почуттям гумору та оптимальною дистанцією до самого себе професор одразу відповідає.
Глядачі запитують Мйодека: «Професоре, чи правильно казати «Stary Sącz» (Старий Сонч – це місто на півдні Польщі, однак у польській мові слово «sączyć» означає «повільно пити» - прим. перекладача)?» На що той відповів: «Краще сказати: «Дідусю, пий через соломинку».
З 2015 року бере участь у створенні циклу програм «Польща з Мйодеком», у яких за кілька хвилин пояснює походження назв польських міст, регіонів, озер тощо. Прем’єрні трансляції відбуваються на TVP Polonia, а всі випуски доступні на TVP VOD.
Ян Мйодек, фот. Bartłomiej Sowa/AW
З популярності Яна Мйодека скористався кінематограф. Його екранним дебютом став фільм «Вівторок» (2002) режисера Вітольда Адамека. В одній із розмов професор згадував роботу на знімальному майданчику:
Режисер фільму придумав собі таку сюжетну деталь, що персонажі його фільму мають, м’яко кажучи, дуже вульгарну мову. І так буває, що кожного разу, коли вони показують цю вульгарність, з екрану телевізора промовляє або Мйодек, або Бральчик. Вони обидва говорять про потворність ненормативної лексики. І коли у фільмі герой каже якесь слово, що починається на «п», «к» чи «х», у цей момент камеру фокусують на телевізор і я з цього телевізора їм погрожую. В якийсь момент герої фільму кажуть: «Вимкніть нарешті цього Мйодека, бо він нас доб’є».
У фільмі «Безмір правосуддя» (2006) режисера Веслава Санєвського професор Мйодек зіграв самого себе. У фільмі «Від повні до повні» (2012) він знявся разом з Анджеєм Грабовським і Ганною та Антонієм Ґуцвінськими.
Яна Мйодека двічі визнавали найпопулярнішим жителем Вроцлава. Він також є почесним громадянином Вроцлава, Тарновських Ґур і Калет, а також singularis incola (винятковим жителем) села Бєліце. Він також отримав звання Почесного громадянина Нижньої Сілезії, Civi Honorario (2016).
Професор є багаторазовим лауреатом телевізійних «Вікторів» (1988, 1991, 1998) та «Супервіктора» (1998) за всю творчу діяльність. Він також посів четверте місце за результатами опитування, яке організував тижневик «Політика» про найвидатніших постатей телебачення ХХ століття (2000). У 2019 році Мйодека відзначило Міське транспортне підприємство Вроцлава (MPK Wrocław), яке звернулося до професора, щоби його голосом записати оголошення зупинки «Вроцлавський університет».
Творчість
Вибрані публікації
- "Syntetyczne konstrukcje leksykalne w języku polskim", Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wrocław 1976
- "Kultura języka w teorii i praktyce", Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, Wrocław 1983
- "Rzecz o języku. Szkice o współczesnej polszczyźnie", Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wrocław 1983
- "Odpowiednie dać rzeczy słowo. Szkice o współczesnej polszczyźnie", Państwowy Instytut Wydawniczy, Warszawa 1993
- "Ojczyzna polszczyzna dla uczniów", Wydawnictwa Radia i Telewizji, Warszawa 1990
- "Przez lata ze słowem polskim", Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wrocław-Warszawa-Kraków 1991
- "Śląska ojczyzna polszczyzna", Wojewódzka Biblioteka Publiczna, Katowice 1991
- "O języku do kamery", Krajowa Agencja Wydawnicza, Rzeszów 1992
- "Nie taki język straszny. O polszczyźnie do uczniów", Gdańskie Wydawnictwo Oświatowe, Gdańsk 1996
- "Miodek drąży skałę", Towarzystwo Przyjaciół Polonistyki Wrocławskiej, Wrocław 1993
- "Jaka jesteś, polszczyzno?", Towarzystwo Przyjaciół Polonistyki Wrocławskiej, Wrocław 1996
- "Rozmyślajcie nad mową!", Prószyński i S-ka, Warszawa 2002
- "ABC polszczyzny", Wydawnictwo Dolnośląskie, Wrocław 2004
- "Słownik ojczyzny polszczyzny", Wydawnictwo Europa, Wrocław 2002
- "Słowo jest w człowieku", Wydawnictwo Dolnośląskie, Wrocław 2007
- "Słownik polsko@polski z Miodkiem. Rozmowy profesora Jana Miodka o języku polskim z telewidzami z kraju i ze świata", Wydawnictwo Marina, Wrocław 2010
- "Słownik polsko@polski z Miodkiem" drugi tom cyklu "Rozmowy profesora Jana Miodka o języku polskim z telewidzami z kraju i ze świata", Wydawnictwo Marina, Wrocław 2013
- "Wszystko zależy od przyimka", Wydawnictwo Agora, Warszawa 2014 (wspólnie z Jerzym Bralczykiem i Andrzejem Markowskim)
- "Trzy po 33", Wydawnictwo Agora, Warszawa 2016 (wspólnie z Jerzym Bralczykiem i Andrzejem Markowskim).
- "Słownik polsko@polski z Miodkiem" trzeci tom cyklu "Rozmowy profesora Jana Miodka o języku polskim z telewidzami z kraju i ze świata", Wydawnictwo Marina, Wrocław 2016
- "Polszczyzna. 200 felietonów o języku", Wydawnictwo Znak, Kraków 2022
Відзнаки
- Срібна медаль «За заслуги перед культурою Gloria Artis» (2015)
- Медаль «За заслуги перед польською мовою»
- Медаль «За поширення оборонних знань» (2012)
Нагороди
- Премія ім. Войцеха Корфантого
- Сілезька премія Юліуша Лігоня (2006)
- Премія ім. Професора Гуго Штайнгауза
- Нагорода Товариства друзів Сілезії у Варшаві
- Нагорода Ложі Лідерів в Катовіце
- Нагорода міністра національної освіти
- Нагорода ректора Вроцлавського університету
- Нагорода «Золота куля» Вроцлавської торгової палати
Переклад: Тарас Лильо
