Американський спосіб життя, що матеріалізувався через архітектуру, був особливо сильним зразком для наслідування в період трансформації політичного устрою. Він надихав у великому масштабі – саме тоді по-справжньому розпочався процес будівництва скляних хмарочосів і корпоративних офісних центрів, а також великих торговельних центрів, якими раніше захоплювалися з заздрістю, дивлячись американські фільми та серіали. Водночас цей стиль набув у Польщі й більш камерного втілення – у вигляді закладів фастфуду, автозаправок і автосалонів. Власний автомобіль, бажано західної марки, був ще одним очікуваним атрибутом, що протягом десятиліть залишався для більшості недосяжним. Коли ж він став доступним, з’явилася ціла інфраструктура, пов’язана з його обслуговуванням. Блискучі, засклені, яскраво освітлені придорожні павільйони з великими логотипами знаних брендів стали черговим важливим елементом польського ландшафту часів трансформації – не лише практичним, а й символічним.
Лазєнківська траса біля алеї Незалежності у Варшаві, фот. Adrian Grycuk/(CC BY-SA 3.0 PL)/Wikipedia.org
Культура пересування містом на власному авто, також запозичена зі США, залишила по собі слід і у вигляді широких багатосмугових доріг, що перетинають польські міста. У 1970-х роках будівництво висотного готелю Forum у центрі Варшави мало надати столиці вигляду великого мегаполіса – так само, як і спорудження Лазєнківської траси, яка не меншою мірою символізувала добробут країни, де кожен має власний автомобіль. І досі в публічних дискусіях протиставляють модель «американського міста» – з великими спорудами, широкими артеріями та паркінгами – данській чи нідерландській моделі, камерній, орієнтованій на пішохідний або велосипедний рух. Здається, що в Польщі обидва ці підходи мають своїх прихильників.
