Свьонтек стала однією з постатей, що визначають обличчя сучасного тенісу, поєднуючи рідкісну інтенсивність гри зі спокоєм і самовладанням. Колишня перша ракетка світу, вона провела понад 120 тижнів на вершині рейтингу WTA і двічі завершувала рік у статусі № 1. Її здобутки говорять самі за себе: шість титулів Великого шлему в одиночному розряді, зокрема чотири перемоги на Roland Garros, одна на US Open і перший титул на Вімблдоні у 2025 році. Вона й досі залишається першою польською тенісисткою, яка виграла турнір Великого шлему в одиночному розряді. Цей прорив стався у 2020 році, коли Свьонтек сенсаційно перемогла на Roland Garros, не віддавши суперницям жодного сету. У 2022 році вона домінувала в турі, здобувши 37 перемог поспіль – це найдовша серія у XXI столітті – і оформила рідкісний «сонячний дубль», вигравши один за одним турніри в Індіан-Веллсі та Маямі.
Та поза титулами й рекордами Свьонтек стала чимось більшим, ніж просто чемпіонкою. У Польщі вона має статус національної спортивної ікони: саме з нею пов’язують нову хвилю зацікавлення тенісом і натхнення молодшого покоління займатися цим видом спорту. У світі нею захоплюються не лише через її гру, а й через те, як вона поводиться поза кортом – вдумливо, спокійно й без зайвої демонстративності.
Її внутрішній світ розкривається й поза тенісним кортом, часом у несподіваних формах. Коли стихає турнірний ритм, Свьонтек повертається до музики – своєї давньої пристрасті, – і нерідко в її плейлисті звучить Тейлор Свіфт. Це нагадує, що за точністю й дисципліною тенісу найвищого рівня стоїть життя, яке формують не лише змагання, а й цікавість до світу, схильність до рефлексії та пошук рівноваги.
Аґнес Дудек: Коли я дивлюся ваші інтерв’ю, мене щоразу вражає, наскільки ви спокійна й врівноважена. Що допомагає вам зберігати внутрішню опору в житті, яке настільки публічне, конкурентне й стрімке?
Іґа Свьонтек: Думаю, тут є дві головні речі. Перша – це мої цінності: з одного боку, те, як мене виховали, а з іншого – те, чого спорт навчив мене за багато років. Іншими словами, те, що для мене найважливіше в житті: якою людиною я хочу бути, які маю пріоритети, як хочу ставитися до самої себе, а також якими хочу будувати стосунки з іншими людьми й зі світом. Друга річ – це люди, які мене оточують. І я маю на увазі не лише мережу підтримки, яку вони створюють, а й людей, у яких я можу чогось навчитися… чого саме я можу від них навчитися і в яких ситуаціях.