10 смачних «візиток» польських міст
Польща — країна з різноманітною регіональною кухнею. Міста, що популярні серед туристів, можуть похвалитися не тільки гарними пам’ятками культури, а й оригінальними місцевими стравами.
Деякі польські воєводства відомі своєю традиційною кухнею, наприклад Підляшшя та Підкарпаття. Страви інших регіонів не настільки оригінальні, іноді вони зливаються в одне ціле, як-от численні різновиди сілезької кухні. Проте у деяких містах є кулінарні вироби, які прийнято вважати їхніми смачними символами. Іноді вони мають статус так званих регіональних продуктів, тож користуються захистом польського міністерства рільництва чи навіть ЄС.
(Також варто спробувати: фляки по-варшавськи, торт «Вузетка»)
Picture display
standardowy [760 px]
Пизи, ресторан Flaki Gorące, Варшава фот. Kuba Atys / Agencja Gazeta
Ніщо не асоціюється з варшавським фольклором сильніше, ніж Базар Ружицького — ринок у районі Прага, відкритий наприкінці ХІХ століття фармацевтом, філантропом та підприємцем Юліаном Юзефом Ружицьким. Статус комерційного центру правого берега Вісли забезпечив ринку особливу репутацію — про нього у столиці складалися легенди. Навіть під час Другої світової війни люди могли купувати тут продукти, які були недоступні деінде. І хоча частина ринку згоріла під час Варшавського повстання, після війни він продовжував процвітати: відвідувачі приходили сюди за розкішним хутром та модними сукнями, а зголоднівши, могли підкріпитися пизами.
Пизи — це різновид картопляних галушок, тільки тут використовується сира і варена картопля у співвідношенні 2:1. Як правило, вони подаються зі смаженою цибулею та свинячими шкварками, рідше з м'ясною начинкою. Звучить досить просто, проте вся справа в антуражі — найкраще їсти пизи зі скляної баночки, обгорнутої газетою, щоб зберегти тепло, стоячи посеред хаосу Базару Ружицького.
Сьогодні класичний або сучасний варіант (тільки уявіть: пизи з песто з капусти або шпинатним соусом з блакитним сиром) можна спробувати у барі на вході на ринок.
2. Краків: Обважанки (obwarzanki)
(Також варто спробувати: мачанка по-краківськи, запіканка у Кендзьора)
Picture display
standardowy [760 px]
Краківські обважанки, фот. Michał Łepecki / Agencja Gazeta
«У Кракові немає прецлів!» — таку відповідь ви можете почути, якщо випадково попросите німецький крендель замість обважанка. Хоч і не очевидна, але все ж таки різниця є, а краків'яни ставляться до неї досить трепетно. І не дивно — обважанок (кільце з пшеничного борошна та дріжджового тіста, що нагадує бублик чи крендель) є одним із символів міста і випікається у Кракові аж із XIV століття. Характерна риса обважанка — його текстура, яка досягається за рахунок скручування тіста по спіралі.
Слово «обважанок» (obwarzanek) походить від дієслова obwarzać, що означає варити. Тісто краківського обважанка варять перед його випіканням. Солодкуватий на смак обважанок часто посипають сіллю або зернятками (маком, кунжутом, льоном і т.д.). Правду кажучи, у Кракові є і рогалики, але вони належать до єврейської традиції і в основному зустрічаються в єврейському кварталі міста Казімєж.
3. Познань: Рогалики святого Мартина (rogale świętomarcińskie)
(Також варто спробувати: пири з ґзіком)
Picture display
standardowy [760 px]
Рогалики святого Мартина , фот. Marek Lapis / Forum
Ще один скарб польської випічки ви знайдете у чудовому місті Познань. Більше того, в жодному іншому місті Польщі спробувати його вам не вдасться, оскільки його автентичність охороняється Європейським Союзом. Мова, звичайно ж, про найсмачніші рогалики святого Мартина. Завдяки своїй формі та листковому тісту ця солодка випічка віддалено нагадує круасан, але будьте певні — йому немає рівних, якщо йдеться про смак. Секрет у начинці з насіння білого маку, ванілі, цукру, горіхів та родзинок.
Згідно з легендою, форма рогалика нагадує підкову, втрачену конем Мартіна Турського. Цей французький святий є покровителем головної вулиці Познані, і саме на його честь щороку 11 листопада познаньці б'ють рекорди за кількістю з'їдених рогаликів.
4. Торунь: Пряники (pierniki)
Picture display
standardowy [760 px]
Виготовлення пряників у Торунському музеї пряників, фот. TRAVELPHOTO / FORUM
Це чарівне місто на півночі Польщі славиться не лише як батьківщина Миколая Коперника, а й… piernika, тобто торунського пряника. У Торуні пряник — відомий на всю країну символ міста, а пекарня Toruńskie Pierniki входить до числа 20 найвідоміших брендів у Польщі.
Пікантні та підсолоджені медом пряники вироблялися в Торуні ще в середні віки – перші згадки датуються XIV століттям. У XVIII і XIX століттях місцеві майстри поступилися місцем масовим виробникам. Найбільша фабрика була відкрита у 1751 році Густавом Везе. Вона успішно працювала аж до націоналізації 1945 року та перетворення її на кондитерську фабрику Kopiernik. Нині вона залишається найбільшим і найвпливовішим виробником цих унікальних ласощів.
Пряники бувають різних форм і смаків: глазуровані або вкриті шоколадом, наповнені сливовим, рожевим або абрикосовим джемом, прості, круглі або у формі серця — і всі неймовірно смачні!
5. Ґожув-Велькопольський: Булка з печерицями (bułka z pieczarkami)
Picture display
standardowy [760 px]
Печериці, фот. Agnieszka Kukiela / Reporter
Кухня Любуського регіону досить різноманітна через те, що багато людей прибули в ці західні землі після Другої світової війни. Ось чому, наприклад, у Вроцлаві, куди переселилися сотні мешканців Львова, кухня поєднує східні та західні традиції. З цієї ж причини складно виділити типовий набір регіональних страв, натомість на їхнє місце приходять нові кулінарні практики.
Може це і не найвишуканіша кухня, але bułka z pieczarkami, або булка з печерицями, вважається головними ласощами Гожува. Це колись німецьке місто пишається своїми укріпленнями XV століття, красивими парками, а також стріт-фудом на вулиці Сікорського із найсмачнішою їжею у місті. Всі знають це місце, а також... смак тієї дріжджової булочки з пряними грибами і обсмаженою цибулею, що не змінюється десятиліттями.
6. Вадовиці: Кремувка (kremówka papieska)
Picture display
standardowy [760 px]
Кремувка, фот. Grzegorz Kozakiewicz / Forum
«Там була кондитерська, і після нашого випускного іспиту в середній школі ми пішли туди поїсти кремувки», — сказав папа Іван Павло II під час свого паломництва 1999 року до свого місця народження — міста Вадовиці. Після цих слів Вадовиці відразу стали польською столицею кремувки, яка також відома як наполеонка. Багато хто вважає, що ця назва походить від Наполеона Бонапарта, але найімовірніше тістечко отримало своє «прізвисько» на честь міста Неаполь, де мало величезний успіх.
Кремувка – своєрідна польська відповідь на мільфей (французький десерт з листкового тіста з кремом), тільки з двома шарами тіста, а неймовірно смачна начинка є чимось середнім між пухнастим ванільним кремом, збитими вершками або навіть вершковим безе. Зверху тістечко посипають цукровою пудрою. Автором кремувок, які описав Папа, найімовірніше був кондитер із Відня на ім'я Кароль Гаґенгубер. На жаль, майстер не залишив після себе точного рецепту, тож сучасним пекарям довелося імпровізувати. Тепер по всьому місту ви можете зустріти назву «kremówki papieskie», тобто «kremówki Папи Римського».
7. Вроцлав: Сілезьке небо (śląskie niebo)
(Також варто спробувати: суп із фрикадельками, хекеле)
Picture display
standardowy [760 px]
Сілезьке небо, фот. Monkpress / East News
Назва традиційної страви Нижньої Сілезії «śląskie niebo» найчастіше перекладається як «сілезьке небо», але польське слово niebo має і друге значення — рай. На користь другого варіанта промовляє і німецька версія назви — Schlesisches Himmelreich, адже Himmelreich буквально перекладається як Царство небесне. Повірте, смак цієї страви справді райський: товсті скибочки копченої чи вареної свинини (зазвичай шинки чи відбивної) подаються із соусом із сушених фруктів — яблук, чорносливу, груш та абрикосів — приправленим корицею та цедрою лимона. Ця солодко-солона страва зазвичай йде в парі з приготовленими на пару варениками або кнедликами, що свідчить про те, як німецька, чеська та польська кухні злилися в регіоні Нижньої та Опольської Сілезії.
8. Білгорай: Білгорайський пиріг (piróg)
Picture display
standardowy [760 px]
Білгорайський пиріг, фот. Wikimedia Commons
Ні, ми не помилилися — йдеться саме про пиріг, а не пєроґі-вареники (pierogi), з якими зазвичай асоціюється польська кухня. Проте традиційна страва невеликого містечка Білгорай у Люблінському воєводстві не має нічого спільного з пирогами, до яких ми звикли. Білгорайський пиріг складається з картоплі, сиру, гречаної крупи та вершкового масла або сала — все це змішується і запікається в дріжджовому тісті або без нього (друга версія називається łysy, тобто «лисий»). Раніше пиріг подавали під час весіль та святкових застіль по всій Польщі, але сьогодні його набагато простіше приготувати вдома, ніж знайти у ресторані за межами Білгорая.
9. Ґданськ: Марципанові праліне (pralinki marcepanowe)
(Також варто спробувати: рибний суп, кава «brejka»)
Picture display
standardowy [760 px]
Ґданські марципанові праліне, фот. рекламні матеріали
Мабуть, найбагатшою традицією виготовлення марципану в Європі можуть похвалитися Любек і Таллінн, але був час, коли Ґданськ вважався однією зі столиць цього розкішного мигдального кондитерського виробу. Його виробництво почалося на початку XIX століття, коли такі виробники, як Lindemann та Haueisen, працювали у приморському місті.
У XX столітті регіон переживав лихоліття, і традиція виготовлення марципану майже зникла. На щастя, зараз її відроджує Ґданська туристична організація, яка вирішила співпрацювати з виробниками шоколаду для виробництва марципанових пралін під маркою Gdańskie Pralinki Marcepanowe. Ці цукерки виготовляються традиційним способом із використанням високоякісного мигдалю.
10. Сейни: Сочев'яки (soczewiaki)
(Також варто спробувати: картачі, литовський холодник)
Picture display
standardowy [760 px]
Литовські сочев'яки (какори), фот. Agencja Wschód / Forum
Сейненщина — це регіон на північному сході Польщі, в якому проживає велика литовська меншість. Кухня тут особлива та дуже смачна. У той час як деякі польсько-литовські делікатеси, такі як холодний буряковий суп холодник або цепеліни з м'ясом, користуються популярністю в решті Польщі, сочев'яки (вареники з сочевицею, іноді звані також какори) зустрічаються рідко за межами регіону. Цю дешеву і ситну, типово селянську страву обов'язково варто спробувати, якщо ви колись відвідаєте Сейни — одне з найкрасивіших міст польсько-литовського прикордоння.
[{"nid":"5415","uuid":"2bac71b5-1a2d-4daf-8655-b487c5b92def","type":"article","langcode":"uk","field_event_date":"","title":"\u0425\u0442\u043e \u0434\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u0443 \u043c\u0456\u0436\u0432\u043e\u0454\u043d\u043d\u0456 \u0440\u043e\u043a\u0438","field_introduction":"\u041f\u0440\u0438 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0446\u0456\u0457 \u0431\u0443\u0434\u044c-\u044f\u043a\u043e\u0433\u043e \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441\u0443 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0442\u043e\u0440\u0438 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0440\u0456\u0448\u0438\u0442\u0438, \u0447\u0438 \u0434\u043e \u0439\u043e\u0433\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0445\u043e\u0434\u0438\u0442\u0438 \u0432\u0456\u0434\u043e\u043c\u0456 \u0430\u0440\u0442\u0438\u0441\u0442\u0438, \u043f\u0435\u0434\u0430\u0433\u043e\u0433\u0438, \u0441\u043f\u0435\u0446\u0456\u0430\u043b\u0456\u0441\u0442\u0438 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u0456\u0439 \u0433\u0430\u043b\u0443\u0437\u0456 \u0432\u0438\u043a\u043e\u043d\u0430\u0432\u0441\u0442\u0432\u0430, \u0442\u0435\u043e\u0440\u0435\u0442\u0438\u043a\u0438 \u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u043a\u0440\u0438\u0442\u0438\u043a\u0438, \u0456\u0441\u0442\u043e\u0440\u0438\u043a\u0438 \u043a\u0443\u043b\u044c\u0442\u0443\u0440\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0434\u0430\u0432\u0446\u0456, \u043c\u0435\u043d\u0435\u0434\u0436\u0435\u0440\u0438 \u0442\u0430 \u0456\u043c\u043f\u0440\u0435\u0441\u0430\u0440\u0456\u043e? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.\r\n","field_summary":"\u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.","topics_data":"a:1:{i:0;a:3:{s:3:\u0022tid\u0022;s:5:\u002259608\u0022;s:4:\u0022name\u0022;s:13:\u0022#\u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0430\u0022;s:4:\u0022path\u0022;a:2:{s:5:\u0022alias\u0022;s:14:\u0022\/topics\/muzika\u0022;s:8:\u0022langcode\u0022;s:2:\u0022uk\u0022;}}}","field_cover_display":"default","image_title":"","image_alt":"","image_360_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/360_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=Y426YMKN","image_260_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/260_auto_cover\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=rE5dWx1O","image_560_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/560_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=9yq7BcBm","image_860_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/860_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_Bvc6jzn","image_1160_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/1160_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_x7yCcjs","field_video_media":"","field_media_video_file":"","field_media_video_embed":"","field_gallery_pictures":"","field_duration":"","cover_height":"249","cover_width":"330","cover_ratio_percent":"75.4545","path":"ua\/node\/5415","path_node":"\/ua\/node\/5415"}]