Малярська спадщина мисткині налічує чимало шедеврів портретного мистецтва. Бознанська розробила оригінальну портретну формулу, в якій помітний вплив інтимних портретів Вістлера і яка вписується в течію експресивного модерністського живопису («Дівчинка з хризантемами», 1894). У своїх картинах художниця зосереджувалася на обличчі моделі, відображаючи її душевний стан, настрій та характерні риси людини; вона також звертала особливу увагу на форму руки («Портрет художника Павла Навена», 1893).
Ольга Бознанська, «Автопортрет», 1896 р., власність Національного музею у Варшаві, фот. Wilczyński Krzysztof
У зрілих роботах Бознанської вільна живописна матерія, яка цілісно описує елементи одягу та інтер’єру, утворює наче духовний контур зображуваної людини, дематеріалізованої та ефемерної, але психологічно виразної. Динаміка мазків пензля та вібрація кольорів створюють ефект концентрації, ущільнення уявного простору, в який художник інтегрує постать моделі, підсилюючи експресивні аспекти картини («Портрет Фелікса Ясенського», 1907). У багатій галереї портретів дорослих і дітей, моделей, які спеціально позують або задумалися про щось своє, особливе місце займають автопортрети Бознанської, які дозволяють простежити плин часу, що залишив відбиток на рисах художниці. До паризького періоду належать багато віртуозних ескізів моделей в камерних інтер'єрах. Атмосферу меланхолії та зосередженості підсилює вузька гама коричневих і сірих тонів, пожвавлена плямами карміну та білого. Ескізність форм, нервові удари пензля, мерехтіння кольорів і витончена гармонія тонів, майстерне використання природних кольорів картонної основи — ось формальні риси натюрмортів Бознанської, іноді майже абстрактних, які переконливо відображають тихе існування предметів і приховане життя квітів («Анемони», 1901; «Натюрморт з вазою», 1918).
Переклад: Тарас Лильо
Авторка: Ірена Коссовська
