Ілюстратор, який залишив пресу заради книжки. Його «Бджоли» та «Дерева», перекладені більш ніж двадцятьма мовами, нагадують старі ботанічні атласи. Він любить готувати та ламати стереотипи і вірить не в натхнення, а в наполегливу працю.
Найважливішим інструментом своєї праці Пьотр Соха вважає голову — саме в ній народжується вся концепція ілюстрації. Олівцеві ескізи він удосконалює доти, доки не досягне досконалості. Потім створює чистовий чорно-білий малюнок, який сканує. Кольори з’являються лише на моніторі комп’ютера, а окремі елементи поєднуються, копіюються та відшліфовуються. Процес створення зображення супроводжується звуками: спокійна музика — на етапі вигадування концепції, а радіо або аудіокнига — під час подальшої роботи. Пьотр Соха займається ілюстрацією вже тридцять років, але шлях до неї зовсім не був очевидним.
Він не вступив до художнього ліцею, про що нині зовсім не шкодує. Реалістичного малюнка навчився у віці вісімнадцяти років. Після випуску зі школи подавався на психологію, але не вступив. У педагогічному училищі почув пораду скласти іспит до Академії образотворчих мистецтв, бо вчителем йому не стати. Він дослухався — і в 1992 році закінчив факультет графіки Варшавської академії мистецтв. Дипломну роботу захищав у Януша Станне — це були розписи на склі до середньовічної іспанської любовної поезії. Із занять із професором художник виніс думку, що умовність і театральність мають більшу силу впливу, ніж гіперреалізм.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Ілюстрація з книжки «Дерева», текст: Войцєх Ґрайковський, ілюстрації: Пьотр Соха, фот. видавництво Dwie Siostry
Picture image
drzewa_2.jpg
З Майстерні книжкової ілюстрації Станне він пішов у газетну ілюстрацію. Публікувався в «Журналі Газети Виборчої», «Політиці», «Newsweek», «Harvard Business Review», польському виданні «Playboy» (ілюстрації до текстів Ганни Бакули), а в журналі «Machina» був провідним графіком. Брався також за випадкові замовлення — наприклад, розробляв етикетки для коли. Роботи Сохи — це демонстрація педантизму, парад кольорів, іронічна гра, а передусім гумор без насмішки. І подумати тільки, що над сатиричним малюнком у професора Станне він мучився цілий тиждень…
Після понад двох десятиліть, присвячених газетній ілюстрації, він сказав: досить! Створити ілюстрації для книжки його надихнув міжнародний успіх «Мап» Мізелінських. У розмові з Анджеєм Палячем для журналу «Wydawca» він розповів про початок співпраці з видавництвом Dwie Siostry:
Я надіслав видавництву роботу, за характером подібну до ілюстрацій зі старого природничого атласу; у ній я розмістив вигаданих мною комах: якихось метеликів, бабок, сонечок. Робота сподобалась, однак ідея фантастичних комах не викликала захвату — видавництво хоче випускати книжки не тільки гарні, а й пізнавальні [...]. У якийсь момент я згадав, що мій тато був пасічником. «То зроби книжку про бджіл», — сказала на це Ева Стясни. І тоді мене ніби хтось під’єднав до струму — я відчув, що це моя тема.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Ілюстрація з книжки «Бджоли» Пьотра Сохи, текст: Войцєх Ґрайковський, фот. видавництво Dwie Siostry
Picture image
Ilustracja książki "Pszczoły" Piotra Sochy, opracowanie tekstu: Wojciech Grajkowski, fot. Wydawnictwo Dwie Siostry
Разом із автором тексту Войцєхом Ґрайковським Пьотр Соха створив великоформатний альбом про царство бджіл — захопливий завдяки докладним знанням і щільній ілюстрації, кумедним цікавинкам і комічним малюнкам, небанальним асоціаціям і химерним графічним рішенням. Ілюстрації Сохи, хоч і концептуально схожі на зображення з давніх ботанічних атласів, оживають завдяки сміливо скомпонованим барвам, різноманітним формам і масштабованим об’єктам. Хоч вони здебільшого пласкі й позбавлені ефекту тривимірності, проте приваблюють багатством деталей. «Бджоли» (2015) швидко здобули міжнародну славу і були перекладені більш ніж двадцятьма мовами.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Обкладинка та ілюстрація з книжки «Дерева», текст: Войцєх Ґрайковський, ілюстрації: Пьотр Соха, фот. видавництво Dwie Siostry
Picture image
drzewa_piotr_socha.jpg
За три роки дует Соха & Ґрайковський повторив успіх і сценарій великоформатної освітньої книжки — цього разу героями стали дерева. Наповнений цікавинками текст біолога об’єднав витвір уяви художника. Хоч тема на перший погляд виглядає одноманітнішою за світ бджіл, «Дерева» (2018) сконструйовані ще майстерніше: кожна гілка вигнута в інший бік, із форм листя можна було б створити окрему енциклопедію, а знайти два однакові відтінки зеленого не так уже й просто. Недивно, що Соха працює над однією книжкою близько двох років. І «Бджоли», і «Дерева» — це не просто збірки цікавих історій, а своєрідна данина природі. Показуючи внутрішню систему взаємозв’язків, вони вчать поваги й звертають увагу на майбутнє планети. У розмові з Емілією Падол для Onet ілюстратор висловив побажання:
Хотілося б, аби після перегляду моїх книжок діти, а також дорослі уважніше придивлялися до природи, яка надзвичайно надихає […].
Picture display
standardowy (864px desktop)
Обкладинка та ілюстрації з книжки «Бруд. Смердюча історія гігієни», текст: Моніка Утнік-Струґала, концепція та ілюстрації: Пьотр Соха, фот. видавництво Dwie Siostry
Picture image
brud_dwie_siostry_.jpg
Соху надихає також історія та люди, про що свідчить книжка «Бруд. Смердюча історія гігієни» (2021) з текстом Моніки Утнік-Струґали. Ілюстрація до обкладинки, витримана в бароковій стилістиці, запрошує до яскравого світу звичаїв і забобонів, пов’язаних із чистотою та медициною, приправленого чорним гумором і великою дозою іронії. Про те, коли «бруд» не продається, Соха розповідав у публікації Себастьяна Фронцкевича «Ten łokieć źle się zgina»:
Ілюстрації для настільних ігор повинні бути зрозумілими, комунікативними і водночас естетичними. Це не може бути брудна, похмура стилістика, бо тоді гра не продається. […] На моє здивування, настільні ігри, які я ілюстрував, продавалися досить непогано. Частково тому, що люди знали мене з преси. І завдяки тому, що перша гра пішла добре, я отримував нові замовлення.
Соха зазвичай проєктує всю гру: від жетонів та ігрового поля до коробки. Свої готові, раніше вже опубліковані ілюстрації він використав у настільних іграх «CV» (2013) та її продовженні «CVлізації» (2015) — обидві були добре сприйняті за кордоном. У своїй кар’єрі художник мав також пригоду з анімацією: у 1999 році він виграв конкурс на графічне оформлення Першої програми польського телебачення, а вигадані ним кількасекундні ролики виконала студія Platige Image.
Embeded gallery style
display gallery as slider
Та найбільше його цінують саме за книжкові ілюстрації. Перелік нагород за книжку «Бджоли» налічує понад десяток позицій, зокрема внесення до списку «Білих Воронів» — найбільш вартісних дитячих книжок світу, підготовленого фахівцями з Міжнародної юнацької бібліотеки (Internationale Jugendbibliothek). «Дерева» були відзначені, зокрема, Болгарським фондом дитячої книги (премія «Чарівна перлина», 2021) та американським журналом «Publishers Weekly». Обидві публікації чудово продаються в Німеччині, де щороку видається близько дев’яти тисяч дитячих книжок, у Китаї «Бджоли» видано в двох мовних версіях, а оформлені в рамки ілюстрації з цієї книжки прикрашають стіни магазину меду й продуктів бджільництва в далекій Тасманії.
Переклад Марії Шагурі
