Серед образів, які зафіксувала камера Гамели, один особливо зворушливий. Ось десятирічна дівчинка, яка тікає з сім’єю з небезпечних районів, розмовляє зі своїми попутниками: з підручником математики вона опитує їх про наступні завдання, шукаючи тему не про війну. Через деякий час дівчина починає говорити й про неї: жартівливим тоном розповідає про неминучість власної смерті, про авіанальоти, які можуть обірвати її коротке життя будь-якої миті. У фільмі Гамели ці слова стають мало не доказом злочину. Так само, як зрівняні з землею села та міста, спалені танки, що стоять на узбіччях, слова маленької дівчинки показують силу руйнівної стихії, яка забрала здобутки життя людей, почуття безпеки, а найменшим – невинність дитинства.
Гамела – не тільки режисер, а й герой фільму. Це він сидить за кермом фургона, в якому подорожують біженці. Але в «Звідки куди» він залишається в тіні. Ми бачимо його лише тоді, коли ця присутність є необхідною – на українських блокпостах, коли авто вимагає ремонту чи при потребі забезпечити людей речами. Відсутність Гамели на екрані є свідомим вибором режисера і частиною його ролі як творця. У «Звідки куди» автор акцентує увагу на простоті розповіді. У його фільмі без сенсу шукати ефектних монтажних фігур, режисерських акробатичних стрибків чи формального експерименту. Натомість є камера, яка дивиться у вічі біженцям, аби почути, що вони говорять.
Режисер прекрасно знає, що документальному фільму більше нічого не потрібно: в очах людей, які покинули близьких, які вирушили в невідоме, сповнені страху перед тим, що позаду, і надії на те, що чекає попереду, він знаходить найглибшу правду про українську війну. Маленька приватна правда однієї людини. І саме в простоті є велика сила фільму Гамели. Це дозволяє нам, як глядачам, доторкнутися до правди людських емоцій і людського життя. Фільм «Звідки куди» дає можливість подивитися на війну очима цивільних людей. Тут нема патріотичних гасел, героїчних історій про солдатський подвиг, а є портрети переляканих людей, яких позбавили життєвих доробків і залишків почуття безпеки. І хоч «Звідки куди» — щемливо сумний фільм, він дарує надію на краще завтра України та її героїв.
Переклад: Тарас Лильо
- «Звідки куди» («In the Rearview»/«Skąd dokąd»), Режисер: Мацєк Гамела. Кінооператори: Юра Дунай, Вавжинець Скочиляс, Марцін Сєраковський, Пьотр Ґравендер. Монтаж: Пьотр Огінський. Музика: Антоні Комаса-Лазаркевич. Прем'єра: 12 травня 2023 року.
