У той час, як для когось річка є просто джерелом води, перешкодою на місцевості та елементом краєвиду, Міхал Зиґмунт сприймає її як живу істоту. Потужну, загадкову. Річка має власну енергію, свою екосистему та правила, які нею керують. Сам він, який народився над Одрою і для якого річка була супутником його дорослішання, сьогодні живе в будинку на воді, завдяки чому зовсім по-іншому сприймає її «особистість» і самобутність.
«Приношу тобі дикість» — це теж неочевидна історія про батьківство. У річкову подорож Зиґмунт бере свою дочку-підлітка. Він хоче показати їй світ, який зникає на наших очах, реальність, якої, ймовірно, через кілька років не буде. Однак подорож, яка зближує батька та дочку, не позбавлена ускладнень. Знову і знову герої натрапляють на занедбані шлюзи, зачинені переправи... Скрізь, де вже втрутилася людина, порядок у природі, здається, було порушено назавжди.
Фільм Диби Лях пронизаний смутком. Жалем за світом, який втрачаємо, за природою, яку ми прирікаємо на знищення. І хоча в ньому не бракує комедійних контрапунктів – наприклад, чудова сцена відкриття сезону судноплавства, гідної чехословацьких фільмів нової хвилі, – екологічний документальний фільм Диби Лях більше нагадує приглушений крик відчаю, ніж вражаючу картину про природу на зразок «National Geographic».
Фільм представлено в секції «Клімат на зміни» 21 кінофестивалю «Millennium Docs Against Gravity».
- «Приношу тобі дикість». Сценарій і режисура: Диба Лях. Оператор: Адам Лях. Монтаж: Матеуш Ромашкан, Адам Лях. Музика: Шимон Сутор. Звукорежисер: Марцін Кусьмєрчик. Польові записи: Міхал Зиґмунт, Адам Лях. Прем'єра: 11 травня 2024 року.
Переклад: Тарас Лильо