Зірви, випий, закохайся. Магія польських афродизіаків
З незапам'ятних часів люди вірили, що певні речовини можуть допомогти їм закохатися, закохати когось іншого, підвищити сексуальний потяг або забезпечити довге та щасливе життя подружжю.
Пліній Старший рекомендував вино з часником перетертим зі свіжим коріандром, натомість Казанова, кажуть, щоденно з'їдав 50 устриць. Гранати, опіум, спаржа чи шоколаду (неодмінний атрибут Дня Святого Валентина) і т.д. і т. ін. Відома незліченна кількість продуктів, які люди асоціюють із любов’ю та сексом. І хоча може бути дещиця істини в словах шановного британського харчового критика Джея Рейнера, який твердив, що існує тільки один їстівний афродизіак «виноград після ферментації», та людську уяву століттями розпалюють трави, фрукти й інші рослини.
Зиґмунт Ґлоґер в «Старопольській енциклопедії» (1900-1903) у розділі, присвяченому «любовним рослинам» писав:
Text
У рукописах згадується [...] певний лишайник, який у лісах у формі бороди звисає з гілок вмираючих дерев і називається «Поцілуй мене». Найчастіше згадується «вужачка», найважливіша чарівна трава кохання, маленька та особлива папороть (...). Поряд – любисток і чудодійний білозір. У середньовічних садах, як ми дізнаємося з цих рукописів, вирощували троянду любові, яку називали фіалкою від латинського philiros. (...) У шляхетських садибах не бракувало квітки кохання (Flos amoris), яку тоді називали шарлатом (українською – щириця, – ред.).
Picture display
standardowy [760 px]
Купальська ніч, фот. Przemysław Graf / Agencja Gazeta
Тож розгляньмо деякі афродизіаки, які зустрічаються в польських народних віруваннях і звичаях. Багато з них пов’язані з Купальською ніччю, слов’янським літнім сонцестоянням. Більшість із них можна знайти в книжці «Рослини в народних віруваннях і звичаях» (2016 рік) за редакцією Моніки Куявської, Лукаша Лучая, Йоанни Сосновської та Пьотра Клепацького. У дослідженні використані матеріали зібрані в міжвоєнний період польським фольклористом й етнографом Адамом Фішером (1889-1943).
«Рослини в народних віруваннях і звичаях» продовжуть традиції польських гербаріїв, створених у XVI-XVII століттях, зокрема таких як «Про трави та їхню силу» Стефана Фалімежа та «Гербарій» Шимона Сиреніуша. У XIX-XX століттях дослідження в цій галузі продовжувалися завдяки роботі таких етнографів і славістів, як: Оскар Кольберг (1814-1890), Зиґмунт Ґлоґер (1845-1910), Олександр Брюкнер (1856-1939) і Казімеж Мошинський (1887-1959).).
Picture display
standardowy [760 px]
Любисток, фот. Paweł Małecki / Agencja Gazeta
Почнемо з любистку. Без сумніву, це рослина, яку поляки найчастіше асоціюють з афродизіаком. Його назва – або, радше, назви, оскільки польською існує незліченна кількість їх варіацій, таких як любчик, любщик, любещик, любінець – походить від латинського Levisticum officinale. Але воно все одно традиційно асоціюється зі словом «любити».
Любисток – дуже популярне зілля, яке використовували і досі використовують завдяки його насиченому смаку. Колись люди вірили, що ця рослина може допомогти розпалити пристрасть у серці того, хто подобається. Любисток і ліщину використовували в трав'яних ваннах для забезпечення майбутнього щастя. Вважалося, що красивих дівчат у дитинстві купали в любистку. Серед юнок було поширене повір’я, що пучок цієї рослинки, якщо його носити при собі, допоможе вдало вийти заміж. З іншого боку, молодики, викупані в одній із цих трав, також могли розраховувати на те, що справлять велике враження на свою обраницю.
Біля Каліша, у Великопольщі, існував звичай зривати любисток опівночі, в повний місяць, промовляючи слова: «Любінець, п’ятьма пальцями тебе рву, шостою долонею, нехай за приязню моєю люди женуться».
Picture display
standardowy [760 px]
Вужачка, фот. Flpa / East News
Етнографи цитують дуже схоже словосполучення щодо вужачки. Польська назва рослини nasięźrzał нібито походить від фрази «подивився на себе». В інших мовах назви цього зілля натякають на його вигляд, звідси і назви: папороть зміїний язик або язик гадюки. За словами Зиґмунта Ґлоґера, вужачку також збирали опівночі, причому досить дивним чином:
Text
У народі кажуть, якщо дівчина хоче завоювати кохання хлопця, вона повинна особливим чином дістати цю папороть. Отже, знайшовши місце, де вдень росте вужачка, вона мусить іти туди опівночі голою, причому залом наперед, щоб її не викрав чорт.
Зірвавши рослину, дівчина повинна вимовити магічне заклинання (подібне до цитованого вище в розповіді про любисток), після чого втерти зілля в шкіру, що начебто зробить її більш привабливою.
Частиною любовної магії була і міфічна квітка папороті, яка розквітає лише в Купальську ніч і яку можуть знайти лише винятково шляхетні люди. Ймовірно, вона була досить ефективною, адже процес її пошуку – це один із небагатьох випадків, коли хлопці й дівчата могли залишатися разом без нагляду старших.
Символіка квітки папороті настільки сильна, що про неї не забували протягом століть. Ігнацій Крашевський, польський письменник ХІХ століття, хроніст польських легенд та історії, написав про неї казку. А через сто років після цього поет Йонаш Кофта, створив слова до чудової пісні під назвою « Квітка однієї ночі», яку виконував жіночий гурт Алібабки.
Picture display
standardowy [760 px]
Барвінок, фот. Wacław Klag / East News
Барвінок як афродизіак у Польщі відомий з кінця XVII століття. Саме тоді у польською видали книжку «De Secretis Mulierum», назву якої переклали як «Про таємниці білоголових» (білоголовими називали жінок, від кольору намітки – обов’язкового тоді жіночого головного убору – ред.). Ця книжка, яку часто приписують філософу XIII століття Альберту Великому, але насправді створена одним із його учнів, пояснює питання сексуальності та розмноження. У ній детально розглядається не лише вплив астрології на плід, але й рослин на закоханих, а барвінок є одним із рекомендованих стимуляторів.
Як стверджує Фішер, це перегукувалося з народними уявленнями південної Польщі, де цю квітку також вважали афродизіаком. У Малопольщі, поблизу Кракова, з вічнозеленого листя барвінку робили корони для молодої та її дружок. Його також вплітали у т. зв. весільну різку (колись заміняла букет), весільний вінок (символ дівоцтва), прикрашали нам весільний хліб.
Існували навіть любовні пісні про барвінок, як наприклад «Ясінку, Ясінку, де ти взяв барвінку», що її співали жінки з Андрихова у Малопольщі.
Picture display
standardowy [760 px]
Фіалка триколірна (народна назва – братки) – герой народної легенди про кохання, хоч і не зі щасливим кінцем. Назва квітки нібито походить від забороненого почуття між братом і сестрою. Як писав Казімеж Мошинський:
Text
Серед немагічних рослин, які відіграють важливу роль в обрядах, найбільше заслуговують на увагу братки (Viola tricolor L.) і перестріч гайовий (Melampyrum nemorosum L.). Ці трави характеризуються двоколірністю квітки, причому в обох випадках спостерігається поєднання світло-жовтого з темно-синім або фіолетовим. Про братки і перестріч гайовий у багатьох північних слов’ян кажуть, що вони виросли з грішного кохання брата і сестри. На Поліссі та у Білорусі можна почути баладу, в якій ідеться про кровозмішування між братом та сестрою [...]. У деяких регіонах, де існує традиція людського походження братків або перестріча гайового, жовті пелюстки вважають нагадуванням про брата, а сині – про сестру.
Picture display
standardowy [760 px]
Розмарин, фот. Justyna Rojek / East News
Text
О мій розмарине, розвивайся,
О мій розмарине, розвивайся,
Піду до дівчини, піду до єдиної
Запитаюся...
В одній із найвідоміших польських солдатських пісень часів Першої світової війни можна знайти ці слова про розмарин. Ароматне зілля було важливим весільним символом, але його також використовували для любовних заклинань. За даними Оскара Кольберга, що стосуються звичаїв жителів Познані, якщо дівчині вдавалося засунути гілочку розмарину в комір сорочки коханого, вона могла бути впевнена, що він відповість їй взаємністю.
Коли хтось закохується, поляки кажуть, що він чи вона «відчуває м’яту» (czuje mięte) до об’єкту своєї прихильності. Хоча м’ята не вважається афродизіаком, вона часто є частиною романтичних сцен, описуваних польськими письменниками:
Picture display
standardowy [760 px]
Кадр із фільму «Пан Тадеуш», реж. Анджей Вайда, фот. Canal+ Polska
Text
Он пишно на вікні, лілові та багряні,
В вазонах розцвіли левконії й герані,
Тут подорожній став і виглянув з вікна, –
І знов дивується: де кропива буйна
Колись широкими кущами розросталась, –
Братки з шавлією в розмові запишались.
(шавлія – рослина з сімейства м’ятних – ред.,
переклад Максима Рильського)
Так про першу зустріч Тадеуша і Зосі писав Адам Міцкевич у своєму славнозвісному «Пані Тадеуші».
А от у Сілезії для любовних чар використовували бук. Там вважали, що для того, аби когось причарувати і закохати в себе, потрібно знайти в лісі бук, який росте близько до ялини. Гілки дерев мусили стикатися, коли дме вітер. У тому місці, де вони «доторкалися» потрібно було зняти трохи кори, спалити її, заварити й віддати коханій людині, після чого та втратить голову від кохання.
Ми сподіваємося, що вся ця інформація допоможе вам підготуватися до Дня Святого Валентина. Якщо ні, то дочекайтеся Купальської ночі. Саме в червні багато вище згаданих рослин можна збирати в європейських лісах.
А якщо вам дуже пощастить, ви навіть можете знайти легендарну квітку папороті...
[{"nid":"5415","uuid":"2bac71b5-1a2d-4daf-8655-b487c5b92def","type":"article","langcode":"uk","field_event_date":"","title":"\u0425\u0442\u043e \u0434\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u0443 \u043c\u0456\u0436\u0432\u043e\u0454\u043d\u043d\u0456 \u0440\u043e\u043a\u0438","field_introduction":"\u041f\u0440\u0438 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0446\u0456\u0457 \u0431\u0443\u0434\u044c-\u044f\u043a\u043e\u0433\u043e \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441\u0443 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0442\u043e\u0440\u0438 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0440\u0456\u0448\u0438\u0442\u0438, \u0447\u0438 \u0434\u043e \u0439\u043e\u0433\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0445\u043e\u0434\u0438\u0442\u0438 \u0432\u0456\u0434\u043e\u043c\u0456 \u0430\u0440\u0442\u0438\u0441\u0442\u0438, \u043f\u0435\u0434\u0430\u0433\u043e\u0433\u0438, \u0441\u043f\u0435\u0446\u0456\u0430\u043b\u0456\u0441\u0442\u0438 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u0456\u0439 \u0433\u0430\u043b\u0443\u0437\u0456 \u0432\u0438\u043a\u043e\u043d\u0430\u0432\u0441\u0442\u0432\u0430, \u0442\u0435\u043e\u0440\u0435\u0442\u0438\u043a\u0438 \u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u043a\u0440\u0438\u0442\u0438\u043a\u0438, \u0456\u0441\u0442\u043e\u0440\u0438\u043a\u0438 \u043a\u0443\u043b\u044c\u0442\u0443\u0440\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0434\u0430\u0432\u0446\u0456, \u043c\u0435\u043d\u0435\u0434\u0436\u0435\u0440\u0438 \u0442\u0430 \u0456\u043c\u043f\u0440\u0435\u0441\u0430\u0440\u0456\u043e? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.\r\n","field_summary":"\u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.","topics_data":"a:1:{i:0;a:3:{s:3:\u0022tid\u0022;s:5:\u002259608\u0022;s:4:\u0022name\u0022;s:13:\u0022#\u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0430\u0022;s:4:\u0022path\u0022;a:2:{s:5:\u0022alias\u0022;s:14:\u0022\/topics\/muzika\u0022;s:8:\u0022langcode\u0022;s:2:\u0022uk\u0022;}}}","field_cover_display":"default","image_title":"","image_alt":"","image_360_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/360_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=Y426YMKN","image_260_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/260_auto_cover\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=rE5dWx1O","image_560_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/560_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=9yq7BcBm","image_860_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/860_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_Bvc6jzn","image_1160_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/1160_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_x7yCcjs","field_video_media":"","field_media_video_file":"","field_media_video_embed":"","field_gallery_pictures":"","field_duration":"","cover_height":"249","cover_width":"330","cover_ratio_percent":"75.4545","path":"ua\/node\/5415","path_node":"\/ua\/node\/5415"}]