То як же так сталося, що Форд, будучи на піку можливостей, зніматиме свій наступний фільм не в Польщі, а в далекій Палестині, погодившись на невеликий бюджет і важкі умови праці?
«Сабра», бо саме про цей фільм йдеться, впала Фордові з неба. Молодий режисер опинився в глухому куті – після успіху «Легіону...» він почав переговори про свій наступний фільм «Іграшки» (пол. «Zabawki»), але не зміг досягти згоди з продюсером фільму Стефаном Ґуланіцьким. Яблуком розбрату був акторський склад, а точніше, претензії продюсера на головну чоловічу роль. Форд на це не погоджувався і замість того, щоб переконувати заможного продюсера, прийняв пропозицію конкурента – від сіоністських активістів, які мріяли про фільм, що пропагує ідею єврейського поселення в Палестині.
Єврейська еміграція до Палестини тривала майже п’ятдесят років. За першою хвилею, під час якої туди прибули 30 000 російських та єменських євреїв, пішли інші. Більшість іммігрантів четвертої хвилі становили євреї з Польщі, переважно молодь, яка приїхала на овіяну міфом землю своїх предків, щоб заснувати кібуци. Майбутня єврейська держава не могла існувати без сільського господарства. Мігранти з Тарнова, Варшави та Любліна створювали колективні господарства.
Сіоністські активісти мріяли про фільм, який би пропагував ідею поселення серед молодих європейських євреїв. Форд – молодий, але вже відомий режисер із талантом документального спостереження та з переповненою соціалістичними ідеалами головою – здавався чудовим вибором.
Зі своєю дружиною Ольгою режисер вирушив до Палестини, де провів майже дев'ять місяців. Він спостерігав за місцевою громадою, документуючи їхні звичаї та повсякденне життя. У Палестині Форд налагодив співпрацю з єврейським театром «Габіма», акторів якого запрошував на зйомки (хоч у фільмі «Сабра» більшість ролей виконували непрофесіонали).
У далекій Палестині Форд зняв любовну трагедію на тлі конфлікту між євреями, які прибувають до своєї омріяної країни, та арабами, які століттями населяли цю територію. Фільм розповідав історію двох молодих людей – єврея та арабки – які закохуються, але це кохання руйнує конфлікт між їхніми народами.
Суперечка також посіяла розлад між Фордом і його продюсерами. У чудовій біографії режисера Міхал Данєлевич подає їхню реакцію на зображене «владне кохання» єврейських поселенців:
Сіоністські активісти обурені. Форд відмовляється перезнімати фільм і його звільняють – за умовами контракту, плівки належать продюсеру. Він наймає нового монтажера, пояснюючи йому, що головна мета фільму – заохочувати та пропагувати. Продюсер вкладає додаткові гроші в новий і кращий фінал. Єврей та арабка? Гаразд, але вони не можуть померти!
Фільм «Сабра» перемонтовують всупереч волі режисера, але коли стрічка вийшла на екрани, його ім'я з'явилося в титрах. Однак сам режисер відмежувався від проєкту, а колеги-кінематографісти Форда знали, що художньо невдалий фільм не був його авторською роботою.
Рай у Медзешині