Щоб відчути атмосферу пущі, варто звернутися до книжок Симони Коссак і до тих, які розповідають про її життя. Дослідниця поведінки ссавців назвала себе зоопсихологом. Понад 30 років жила у будинку лісника посеред Біловезької пущі. Невід’ємним елементом її теперішнього іміджу є фотографії Леха Вільчека, багаторічного партнера Симони Коссак.
Поціновувачам репортажу варто прочитати «Бєженство» Анети Примак-Онішк — розповідь про масову евакуацію цивільного населення, переважно православного, під час Першої світової війни. Ці трагічні події понад столітньої давнини вплинули на долю багатьох людей із території сучасного Підляського воєводства. Історії з Підляшшя також подає Анна Романюк у книжці «Ожешково 14».
Із соціальними та культурними складнощами регіону добре знайомить видання «Припуща» («Przypuszcza»), яке підготувало краєзнавче товариство «Крайобраз» («Krajobraz»). Завдяки йому ви дізнаєтесь, як пуща збереглася до наших днів, незважаючи на неодноразові спроби вирубки. У книжці ви також знайдете історію лісових доріг, робітничих протестів у Гайнівці та багато інших розповідей.
Проте найвідомішим мешканцем Біловезької пущі є не людина, а зубр. Про одного з них Рафал Ковальчик, дослідник і директор Інституту біології ссавців Польської академії наук, написав книжку. Своєю назвою «Вікінг» зобов'язаний розлогим рогам, які відразу привернули увагу не тільки людей, а й інших зубрів. Наймолодших, напевно, зацікавить серія книжок Томаша Самойліка про Зубра Помпіка або зворушлива розповідь Адама Вайрака «Льолек» про якогось собаку.
