У 1972 році картина вперше за часів ПНР потрапила за кордон – стала «першою дамою» на великій виставці європейського портрета XV–XX століть у Музеї Пушкіна в Москві (жовтень-листопад 1972 року). Напередодні московської виставки картину автомобілем перевезли до Варшави у дерев’яній скрині. У Москву її доставили літаком – машиною, про створення якої мріяв італійський майстер. Коли портрет доїхав автомобілем з аеропорту до музею, його низькоуклінно привітав заступник міністр культури і мистецтва Попов. Під час виставки подивитися на шедевр щоденно приходило 8000 людей. Через місяць картину повернули до Кракова потягом – в купе першого класу під охороною двох міліціонерів. Через два роки «Даму...» знову показали в Національному музеї у Варшаві на виставці «Панорама 30-річчя ПНР» (листопад-грудень 1974 року).
Тепер перейдімо ближче до сучасності – вже була ІІІ Річ Посполита, а Сполучені Штати готувалися святкувати 500-річчя першої експедиції Христофора Колумба. З цієї нагоди Національна галерея мистецтв у Вашингтоні готувала велику виставку «Circa 1492. Art in the Age of Exploration» («Близько 1492 року: мистецтво в епоху географічних відкриттів» і потребувала чогось унікального з тієї епохи, із-за залізної завіси, яка щойно впала. Вибір зупинився на портреті Галлерані. Незважаючи на протести Марека Ростворовського, який щойно став міністром культури та мистецтва в уряді Яна Кшиштофа Бєлецького, рішення про американський показ картини схвалили. У березні 1991 року президент США Джордж Буш-старший звернувся до президента Леха Валенси, який перебував у Вашингтоні з візитом, з проханням позичити «Даму...» для показу на виставці й отримав позитивну відповідь. У той час Адам Кароль Чарторийський заснував Фонд Чарторийських при Національному музеї в Кракові. Він передав фонду право власності на сімейну колекцію, до якої входили й роботи Леонардо. Отож, у жовтні 1991 року картина (з приватним паспортом) знову злетіла в небо. Вона подорожувала у бізнес-класі у спеціальному контейнері, в якому підтримували необхідну температуру. Її вивісили на почесному місці у Вашингтонській галереї, поряд зі ще одним портретом Леонардо «Джіневра де Бенчі». Під час виставки у Вашингтоні американські спеціалісти за допомогою найсучасніших методів ретельно дослідили картину.
Підготовка картини Леонардо да Вінчі «Дама з горностаєм» до виставки в Будапешті, Національний музей у Кракові, 2009, фот. Grzegorz Kozakiewicz/Forum
Ще не вщухли суперечки про про те, як директорові Національної галереї мистецтв у Вашингтоні вдалося заманити в павутину інтриг двох президентів, як вранці 25 жовтня до входу Музею Чарторийських під’їхав фургон марки «Форд», а за ним поліцейські автомобілі з увімненими сиренами. Як тільки офіцери в бронежилетах оточили вхід до будинку і виставили озброєний коридор, з будівлі виїхав спеціальний візок з важкою блискучою металевою скринею. Її поспіхом завантажили у «форд», і кортеж з виючими сиренами поїхав у напрямку аеропорту. Застрахована на 100 мільйонів доларів «Дама...» попрямувала до Швеції. В Мальме і Стокгольмі було організовано дивну виставку під назвою «I ponti di Leonardo» («Мости Леонардо», жовтень 1993 – червень 1994). Протягом семи місяців «Дама...» висіла за куленепробивним склом у спеціальній шафі-вітрині, розміщеній серед 30 моделей мостів, машин і пристроїв Леонардо. У Швеції вона заробила для Фонду 390 000 доларів – стільки шведи заплатили за можливість орендувати шедевр. Обіцянку показати виставку «Мости…» у Кракові не виконали. Шведи використали портрет як козир у змаганні за згоду шведського уряду на будівництво шістнадцятикілометрового мосту через протоку Ересунн між Швецію і Данією. «У цьому сумнівному заході нашу «Даму» використали як дівчину на мосту», – писав обурений Ростворовський.
1998 рік. 13 жовтня президент Італії Оскар Луїджі Скальфаро став першим, хто мав можливість потішити око «Дамою…», яку під охороною виставили у так званому Залі хоругв Квіринальського палацу в Римі. Це був чотиримісячний «сентиментальний» візит (травень 1998 – січень 1999) на батьківщину. Гарантії безпеки для картини надали уряди Польщі й Італії. «Дама» також відвідує Флоренцію й Мілан. У Пінакотеці Брера її розміщують віч-на-віч з коханцем – герцогом Лодовіко Сфорцо і його дружиною Беатріче (їх намалювали на так званому вівтарі Сфорца). У відповідь на Леонардо італійці показують «Велату» Рафаеля й «Венеру Урбінську» Тиціана в Кракові й Варшаві. Так світ ознайомлюється з «орендованим шедевром».
Репродукції «Дами з горностаєм» (ліворуч) і «Портрету Джіневри де Бенчі» (праворуч) як частини постійної колекції музею Leonardo Da Vinci Experience у Римі. 16 лютого 2017 р., фот. Angelo Carconi/EPAPAP
У серпні Фонд Чарторийських відправляє свою найціннішу картину до Японії на вісім місяців. В музеях Кіото, Нагої і Йокогами її показують на виставці «Дама з горностаєм» Леонардо да Вінчі. Скарби Музею Чарторийських», Муніципальний музей мистецтв у Кіото, вересень 2001 – жовтень 2001; Музей мистецтв Мацузакая, Нагоя, грудень 2001 – січень 2002; Музей мистецтв Йокогами, січень 2002 – квітень 2002).
Приводом для цієї довгої подорожі була реклама музею, проте «Дама...» заробляла кошти для Фонду, хоча суми не розголошували. 13 квітня 500-річна картина після 16-годинної подорожі приземлилася в Кракові. В аеропорту Баліце немає ні антитерористичного підрозділу, ні поліції. О 20:40 з рейсового літака, який 16 хвилин тому прибув з Франкфурта-на-Майні, озброєні охоронці музею виносять важку металеву скриню . За допомогою спеціального підйомника її вантажать в білий автомобіль без розпізнавальних знаків. У супроводі двох звичайних автомобілів авто під'їжджає до Музею Чарторийських. Біля воріт не чекають поліцейські. Охоронці і два кур'єри вносять ударостійку, вогнестійку і вологостійку скриню всередину.
Черга біля Національної галереєї в Лондоні перед відкриттям виставки «Дама з горностаєм», на якій відвідувачі мали можливість побачити портрет Чечилії Галлерані, 9 листопада 2011 року, фот. Andy Rain/EPA/PAP
Іноземні музейні фахівці також здивовані подорожами «Дами...». Японські скарби національної культури не покидають межі країни. Вашингтонський музей відмовився показати свій портрет Джіневри Бенчі в Польщі. Лувр забороняє вивіз «Джоконди». Після того, як де Голль в 1960-х роках відправив її до Японії, спалахнув скандал. На знак протесту директори паризьких музеїв пішли у відставку. Відтоді Мона Ліза ніколи не покидала свій дім. Навіть високі страхові поліси не гарантують безпеки. Навпаки, вони можуть цю небезпеку створювати.
Проблеми з гарантіями безпеки не заважають Фонду позичати шедевр Леонардо. Наприкінці серпня 2002 року картину відправили до США на виставку «Leonardo da Vinci and the Splendor of Poland. A History of Collecting and Patronage» («Леонардо да Вінчі і багатство Польщі. Історія колекціонування та меценатства» (Художній музей Мілуокі (вересень 2002 – грудень 2002), Музей образотворчих мистецтв у Г'юстоні (грудень 2002 – лютий 2003), Музей образотворчих мистецтв Сан-Франциско (березень 2003 – травень 2003). Американці заплатили Фонду за позику «Дами...» (Скільки? Це ще одна таємниця) й надали її державні гарантії. У Художньому музеї Мілуокі та Музеї образотворчих мистецтв Г'юстона її побачили 150 000 осіб протягом п'яти місяців. Це небагато – у Японії продали близько 700 000 квитків. Через протести противників частого показу «Дами...» за кордоном Фонд вирішив, що після повернення зі США безцінний шедевр залишатиметься в Кракові протягом десяти років. У 1992-2003 роках картина – без сумніву, найцінніший твір портретного мистецтва в польських колекціях – здійснила п'ять закордонних поїздок, зокрема двічі перетинала океан. Це більше за будь-який інший твір мистецтва у світі такого рівня. Загалом шедевр за межами Кракова перебував два з половиною роки.
Адам Чаториський (ліворуч), його дружина Жозет Каліл і реставратор Януш Чоп (праворуч) показують «Даму з горностаєм» у Королівському палаці в Мадриді, 31 травня 2011 року, фот. Fernando Alvarado/EFE/Forum
За словами експертів, ці поїздки були ризикованими з огляду на ймовірні пошкодження, знищення й крадіжки. Ніде у світі національні скарби не наражають на таку небезпеку. Попри те, що відвідуваність Музею Чарториських значно зменшувалася через відсутність картини Леонардо, Фонд наполягає на тому, що ці подорожі є чудовою рекламою і колекції, і самого Кракова. Хоча з моменту подорожі до США минуло лише шість років, «Дама...» знову вирушила за кордон, до Будапешта, де на виставці «Від Ботічеллі до Тиціана» в Музеї образотворчих мистецтв її показ тривав з жовтня 2009 по лютий 2010 року. За словами керівництва Фонду, це був «вияв вдячності польської нації угорцям за допомогу, яку вони надали польським біженцям після спалаху Другої світової війни». Виставка мала низьку відвідуваність, слабку рекламу й погану охорону.
Після повернення портрет опинився у Варшаві – допоки в Музеї Чарторийських тривали ремонтні роботи. У столиці цей скарб можна було побачити в Королівському замку, на виставці «Леонардо да Вінчі. «Дама з горностаєм» та інші шедеври з колекцій Музею Чарторийських у Кракові». Це тривале перебування у Варшаві було своєрідним покаранням, оскільки Міністерство культури погрожувало не дозволяти подальші подорожі «Дами...», які були джерелом необхідних для ремонту Музею коштів. У квітні 2011 року засновник Фонду Адам Кароль Чарторийський підписав меморандум, згідно з яким портрет вирушить у кількамісячну подорож до Мадрида, Берліна і Лондона, але після повернення щонайменше десять років буде доступний лише для відвідувачів Національного музею у Кракові.
До Мадрида «Дама…» поїхала, бо, як стверджував Адам Кароль Чарторийський, про це його попросив двоюрідний брат, король Іспанії, «а королю не відмовляють». Як наслідок, в Королівському палаці іспанської столиці, під час виставки «Польща. Скарби й мистецькі колекції» з червня по серпень 2011 року портрет побачили 73 тисячі осіб. Безпеку під час перевезення гарантував військовий літак. Однак і тут не обійшлося без протестів проти оренди картини.
«Дама з горностаєм» на виставці «Золотий вік Речі Посполитої», Palacio Real Madrid, Мадрид, 2011, фот. Javier Lizon/EPA/PAP
«Дама з горностаєм» на виставці «Золотий вік Речі Посполитої», Palacio Real Madrid, Мадрид, 2011, фот. Javier Lizon/EPA/PAP
У період з серпня по листопад 2011 року «Даму з горностаєм» показали в берлінському Музеї Боде на виставці «Обличчя епохи Відродження: шедеври італійського портретного мистецтва». Відгуки відвідувачів і медіа були схвальними. Наслідком останніх подорожей картини став титул «медіаперсона року», але також… все більше голосів лунало за видалення перефарбованого тла картини і ретушованих кількох частин костюма. З листопада 2011 по лютий 2012 року картина відвідала Лондон, її показували в Національній галереї в рамках виставки «Леонардо да Вінчі. Художник при дворі Мілана». Там також були черги, але все більше іноземних науковців і музейних працівників протестують проти її подорожей. Міністерство культури заборонило подальші переміщення «Дами...». Після повернення до Польщі її було виставлено в окремій кімнаті Королівського замку на Вавелі, де щодня картину оглядало до 600 глядачів. З травня 2017 року шедевр Леонардо висів в окремому залі головного корпусу Національного музею в Кракові, а 2019 року картина повернулася в Музей Чарторийських.
Авторка: Катажина Бік
Переклад: Тарас Лильо
