Рівне: подорож конструктивістським містом

Konstruktywizm-w-Rownym-kolaz-Jewhen-Jakowenko.png, default, Конструктивізм у Рівному (фото авторства Софії Котович та Ольги Михайлишин), колаж. Євген Яковенко

архітектура

Чи справді головна рівненська та варшавська пошти мають одних і тих самих авторів? І що може бути спільного у архітектури Рівного з варшавським Мокотувом або Жолібожем?

Рівненська дослідниця архітектури конструктивізму, доктор архітектури Ольга Михайлишин для Culture pl називає топ-5 споруд цього популярного європейського напряму, що постали в Рівному у 1930-х.

Конструктивістське vs. соцреалістичне місто

Під час Другої світової війни внаслідок бомбардувань та бойових дій Рівне втратило близько 50 відсотків історичної забудови. Радянські архітектори не намагалися відновити місто в його первісному вигляді, як це сталося зі Старим містом Варшави чи Ґданська. Вони розпочали відбудовувати Рівне, створюючи будівлі згідно з радянськими канонами повоєнного архітектурного соцреалізму, які тяжіли до уніфікації міської забудови.

Попри значні руйнування, після війни в Рівному збереглося кількадесят модерністських споруд, які в період Другої Речі Посполитої будували як польські, так і українські або єврейські архітектори. Серед цих споруд особливу цінність становлять будівлі у стилі конструктивізму.

Ольга Михайлишин, фото люб'язно надане авторкою

У міжвоєнній Європі цей напрям широко використовували в громадському та житловому будівництві. Йому властиві поєднання різновеликих геометричних брил, великі площини вікон, доповнені згодом пластичними заокругленими формами сходових кліток, балконів вже в іншому стилі – стрімлайн, які часом поєднувалися з простотою гострих геометричних ліній. На фасадах будівель вже не було вишуканих скульптур або ліпнин. Архітектори надихалися динамічним розвитком сучасних технологій – формами тогочасних автомобілів, дирижаблів, літаків або підводних човнів. Інтер’єри цих будівель також тяжіли до заокруглених форм та уникнення зайвих деталей. Такі будівлі естетично контрастували з попередніми стилями, але досить швидко люди звикли до незвичайної архітектури. І в європейських країнах почали з'являтися цілі райони та навіть міста (як, скажімо, польська Ґдиня), забудовані такими будівлями. У міжвоєнній Польщі ріст популярності цього напряму розпочався на межі 1920-1930-х і завершився з початком війни в 1939-му. У той проміжок часу у Варшаві постали модерністські райони – Мокотув та Жолібож, забудові яких пощастило вліціти у війні, проте сліди куль, які влучили в їхні фасади, є її мовчазними свідченнями.

Топ-5 рівненського модернізму

Сьогодні в Рівному збереглося чимало будівель, які нагадують про модерністський експеримент міжвоєнної доби. На думку дослідниці модернізму, доктор архітектури Ольги Михайлишин, особливу увагу варто звернути на п’ять споруд, що найкраще репрезентують конструктивізм у місті.

1. Костел Петра і Павла (Рівне) (1934-36 рр.)

Photo before

Kosiol_sw-Pawla_i_Piotra_w_Rownym-fot-Polona.jpg

Photo after

Kosiol_sw-Pawla_i_Piotra_w_Rownym-fot-Olga_Mychailyszyn2.jpg

Podpis obrazka

Костел Петра і Павла, 1930-ті, фот. Polona pl // Костел Петра і Павла, сучасне фото авторства Ольги Михайлишин, люб'язно надане авторкою

У 1934-1936 роках на західній околиці Рівного звели костел святих Петра і Павла – одну з найвиразніших пам’яток міжвоєнного конструктивізму на Волині. Ця споруда вирізнялася конструктивістським дизайном: прямими елементами фасаду та круглими, ніби у тогочасних аеропланів або морських човнів, вікнами. Це досить сильно контрастувало з образом храмів міста попередніх епох. Наприклад, з розташованою на протилежному боці річки Усті бароковою дерев’яною православною Успенською церквою (1756 р.) або цегляним костелом святого Антонія (1858-1899 рр.), авторства польського архітектора Костянтина Войцеховського, який під час створення святині надихався найкращими зразками надвіслянської готики.

Автором авангардистського храму Петра і Павла був молодий архітектор Вітольд Чечотт-Данілевич, випускник Львівської політехніки. Після Другої світової війни архітектор працював над проєктами в різних містах Польщі. Зокрема, був одним з архітекторів, які відбудовували польську столицю після війни.

Сам костел Петра і Павла споруджувався як гарнізонний храм військового призначення. У 1930-х роках Рівне було прикордонним містом. Поруч пролягав кордон із Радянським Союзом, а напружені польсько-радянські відносини зумовлювали необхідність розміщення в цьому регіоні значних військових сил. Кошти на будівництво храму надало Міністерство військових справ Польщі, солдати 21-го полку Надвіслянських уланів та приватні меценати.

Після війни храм переобладнали на спортивну залу товариства «Спартак». Колишній костел поділили на дві частини, знищивши оригінальний вівтар. У приміщенні облаштували зали для баскетболу та волейболу, а у вежі – роздягальні й душові.

Лише після відновлення незалежності України костел повернули римо-католицькій громаді Рівного. 26 жовтня 1991 року його повторно освятив отець Рафал Керницький, після чого в храмі знову почали відправляти богослужіння.

На думку Ольги Михайлишин, будівля собору святого Петра і Павла є однією з найбільш визначних пам’яток архітектури конструктивізму в місті. Дослідниця підкреслила також, що це один з найкращих збережених прикладів архітектури конструктивізму на Волині.

2. Головпоштамт (1935 р.)

Photo before

Poszta_Glowna-Rowne-1935-1939-fot-NAC.jpg

Photo after

Poszta_Glowna-Rowne-2026-fot-Sofia_Kotowycz.jpg

Podpis obrazka

Головна пошта Рівного, середина 1930-х, фот. NAC // Головпоштамт, фото авторства Софії Котович, квітень 2026, люб'язно надане авторкою

Іншим символом стрімкого розвитку інфраструктури Рівного в 1930-х стала конструктивістська триповерхова будівля пошти, яку звели в центрі міста. Один з її авторів – відомий варшавський архітектор Юліан Путтерман-Садловський. Він очолював відділ будівництва Міністерства пошти і телеграфів у Варшаві. Разом із молодшим колегою, Яном Найманом, вони стали авторами низки архітектурних проєктів відділів зв’язку на території тогочасної польської держави. А найвідомішим результатом творчості Путтермана-Садловського стала семиповерхова конструктивістська Будівля телекомунікацій у Варшаві (Новоґродська, 45), зведена між 1928 і 1933 роками.

Зузанна Ґінчанки і Ян Співак поруч рівненської пошти, 1935-1939, фот. Polona

Саме на тлі пошти у Рівному фотокамера увічнила молоду рівнянку, поетку Зузанну Ґінчанку. На цій знимці вона стоїть поруч з молодим поетом Яном Співаком, євреєм з Голої Пристані на Херсонщині, закоханим в польську культуру. У той час і Ґінчанка, і Співак навчалися у Варшаві, а Рівне для обох було родинним містом.

Інколи навіть журналісти поважних видань, помічаючи в тлі конструктивістську будівлю, плутають місто, в котрому зробили цю знімку – і помилково називають Варшаву. Насправді ж молоді поети стоять на тротуарі головної вулиці міжвоєнного Рівного – 3 травня (сьогодні це вулиця Соборна). Вони дивляться туди, де видніється фасад православного Свято-Воскресенського собору, повз будівлю якого дорога тягнеться в напрямку польської столиці.

На сьогодні будівля рівненського головпоштамту з автентичними конструктивістськими елементами фасаду є однією з візитівок модерністського Рівного – так само, як, наприклад, в Харкові конструктивістський Держпром. Утім, на відміну від нього рівненський поштамт не отримав статусу пам’ятки архітектури. Через відсутність належного охоронного статусу будівлю головпоштамту неодноразово перебудовували. Остання реконструкція відбулася у 2025 році.

Операційна зала пошти в Рівному, 1935-1939, фот. Polona pl

Ольга Михайлишин, яка намагалася зупинити зміну планування інтер’єру операційної зали, пояснила:

Це був дуже якісний об’єкт – і проіснував в такому вигляді, в якому був збудований, до 2010-х. Потім його реконструювали, тому що він не є пам’яткою архітектури: змінили скляні вітражі, які були в інтер’єрі, і відділяли операційний зал від приміщення. А минулого року змінили інтер’єр операційної зали.

3. Вілла Болеслава Смоленського (1934 р.)

Picture display

standardowy (864px desktop)

Конструктивістський будинок на Любомирського, 4, фот. Софія Котович, колаж: Culture pl

Picture image

kolaz-rowne

Інша унікальна будівля в стилістиці конструктивізму – власна вілла рівненського архітектора Болеслава Смоленського. Він збудував цю двоповерхову споруду в середині 1930-х. У ній архітектор поселилися разом з дружиною – Стефанією. Проте війна змінила плани подружжя.

Як пам’ять про них, у рівненському середмісті залишився сірий потинькований цементним розчином будинок оригінальної конструкції. Протягом тривалого часу вулиця, на якій збудовано цю споруду, називалася іменем російського поета Міхаіла Лєрмонтова. Уже після російського повномасштабного вторгнення в 2022 році вулиці повернули її колишню назву – князів Любомирських.

Щодо цієї споруди дослідниця говорить:

З конструктивізму у нас є ще дуже симпатичний будиночок на вулиці князів Любомирських, який поки що збергіся у майже недоторканому вигляді. Будинок індивідуальний – це міська вілла, збудована у 1934-му. Будинок з конструктивістськими елементами та елементами стилю стрімлайн. Він дерев'яний, але оштукатурений. Там є дуже цікаві кутові вікна, хоча їх і змінили вже на металопластикові. Це дуже гарний зразок архітектури конструктивізму – і люди, які в ньому живуть, очевидно це розуміють.

4. «Праска» на Міцкевича, 12

Picture display

standardowy (864px desktop)

Будинок на Міцкевича, 12, сучасне фото авторства Софії Котович, люб'язно надане авторкою

Picture image

Mickiewicza_12-Rowne-2026-fot-Sofia_Kotowycz.jpg

Неподалік головпоштампу, біля центральної площі міста з пам’ятником Тарасу Шевченку, розміщується один з небагатьох конструктивістських багатоквартирних будинків. За форму та стилістику з елементами streamline рівняни напівжартома прозвали його «праскою». Ця споруда постала в 1930-х – схожа до типових зразків конструктивізму в європейських містах.

Про цю будівлю дослідниця Ольга Михайлишин говорить:

Існує декілька проєктів розпланування і вигляду цього будинку, які зберігаються в нас в архіві (Державному архіві Рівненської області – ред.). Це зразок містечкової або міської забудови, що рідко зустрічається на Волині, оскільки це багатоквартирний будинок.

5. Драгоманова, 1 і 3

Photo before

udynek_mieszkalny_przy_ul-Dragomanowa_1-Rowne-03-fot-Centralne_Archiwum_Panstwowe_Obwodu_Rowienskiego-Wikipedia.jpg

Photo after

Dragomanowa-1-Rowne-fot-Sofia_Kotowycz.jpg

Podpis obrazka

Креслення будинка на сучасній вулиці Драгоманова, 1, середина 1930-х, фот. Wikipedia // Будинок на вулиці Драгоманова, 1, сучасне фото авторства Софії Котович, люб'язно надане авторкою

Натомість найбільший за площею багатоквартирний конструктивістський будинок Рівного, збудований в 1934-му, розміщений на розі вулиць Михайла Драгоманова та Вячеслава Чорновола. Проєкт розроблений в бюро рівненського інженера Сергія Нємєнського. Споруда має три поверхи і характерний для конструктивізму фасад з вузькими вертикальними вікнами. Вони забезпечують природне освітлення сходової клітки між другим і третім поверхами.

Цей будинок цікавий не лише своїм зовнішнім виглядом, але також і тим, як собі уявляли на той момент житло. Як бачили квартири, як проєктували їх: із санвузлами або ваннами. Це щось таке, що завжди було або в якихось прибудовах, або його взагалі не було. А тут маємо комфортні умови проживання,

говорить рівненська дослідниця.

Picture display

standardowy (864px desktop)

Конструктивістська будівля з 1930-х на Драгоманова, 3, фото авторства Софії Котович, квітень 2026 р., люб'язно надане авторкою

Picture image

Dragomanowa-3-Rowne-fot-Sofia_Kotowycz.jpg

По-сусідству з цим будинком, на Драгоманова, 3, бачимо дещо менший житловий будинок незвичайної на той час конструкції. Його вирізняють стрічкові вікна та заокруглені елементи фасаду. Проєкт будівлі в 1930-х створив архітектор Якуб Менкер, а доповнив Максиміліан Когут. Споруду зведено на замовлення Герша Лазера та Ітте Суслака.

Квартири в будинках, які в районі Драгоманова, можна віднести до категорії мінімального житла: помешкання та інші приміщення були дуже малими за площею, але кімнати були ізольованими, а не прохідними, як це було раніше.

Збереження спадщини конструктивізму в Рівному

Picture display

standardowy (864px desktop)

Конструктивістський будинок на Хвильового, 21, фото авторства Софії Котович, квітень 2026 р.,. люб'язно надане авторкою

Picture image

Chwylowogo_21-Rowne-2026-fot-Sofia_Kotowycz.jpg

У 2009 році у Рівному заснували громадську організацію «Інститут українського модернізму», ціллю якої було дослідження та збереження спадщини рівненського модернізму. Засновниками цієї організації стали провідні дослідники архітектури міста – зокрема, доктори архітектури Петро Ричков та Ольга Михайлишин. У 2020-му році за ініціативи «Інституту українського модернізму» було реалізовано проєкт «Рівне модерністичне: архітектурна спадщина».

Також у 2020-му році у Рівному опублікували одне з найповніших на цей час видань, присвячених міжвоєнній архітектурі міста – альбом «Архітектура міжвоєнного Рівного в документах і публікаціях 1921-1939 років». Його укладачі – Ольга Михайлишин та завідувач художнього відділу Рівненського краєзнавчого музею Віктор Луц.

Міжвоєнна архітектура Рівного залишається важливою частиною культурного ландшафту міста і водночас цінним свідченням його багатонаціональної історії. Ці будівлі нагадують про період, коли Рівне активно розвивалося як модерне європейське місто, а польські, українські та єврейські архітектори спільно формували його архітектурне обличчя.

Перелік літератури

^{Михайлишин О. Архітектура і містобудування Західної Волині 1921–1939 років: монографія / Ольга Михайлишин. – Рівне : Дятлик М., 2013. – 352 с.}
^{Архітектура міжвоєнного Рівного в документах і публікаціях 1921-1939 років / Укладачі О.Л. Михайлишин, В.Д. Луц. - Рівне, 2020. - С.72.}
^{Mykhaylyshyn, O. (2020). Architecture of Avant-Garde in Ukraine in 1921–1939: Origins, Ways of Spreading, Main Features. Case Study of Volyn.}^{Architecturae et Artibus}^{, 12(4), 14–25.}
^{Olszewski, A. K. (2009). “Amerykański streamline a europejski modernism”. In: Modernizm w Europie. Modernizm w Gdyni. Architektura lat międzywojennych i jej ochrona, Gdynia, s. 31-36.}
^{Wisłocka, J. (1968). Awangardowa architektura polska 1918-1939 [Polish Avant-garde Architecture 1918-1939], Warszawa, Arkady.}^{Archive of New Acts (Warsaw), Zespół 9 “Ministerstwo Spraw Wewnętrznych w Warszawie”, Sygn.2957. State Archive of Volyn region (DAVО), F. 46, Оp.6, S.3663.}

Мова Ukrainian