В польській історії ХХ століття важко знайти коня, відомішого за Каштанку маршала Юзефа Пілсудського.
Ця низька, світло-каштанова конячка розпочала свою кар'єру в Польських легіонах у 1914 році. Однак вона не була створена для бою. Маючи чутливий і полохливий норов, Каштанка не любила натовпів і галасу, а також боялася артилерійського вогню. Проте вона мужньо зносила тягар війни й брала участь у битвах Польських легіонів разом з Юзефом Пілсудським аж до моменту відновлення незалежності Польщі.
Після війни Каштанку можна було побачити лише під час найважливіших державних та військових заходів, наприклад, на парадах. Вона також щорічно з'являлася на святкуванні іменин маршала Пілсудського. Переважно нею опікувався 7-й Люблінський уланський полк у Мінську Мазовецькому.
Востаннє Каштанку бачили під час параду з нагоди Дня Незалежності в 1927 році. Генерал Міллек описав її того дня у своїх мемуарах так:
Маленька Каштанка маршала гарно виблискувала своєю червонувато-жовтою мастю й білими, майже рожевими, плямками. Її благородна, не дуже піднесена, типово жіночна голова час від часу піднімалася й повільно поверталася у початкове положення […]. Пані Каштанка була серйозною, з гідністю.
На жаль, під час зворотного шляху до кошар конячка несподівано отримала травму спини. На допомогу викликали провідних хірургів-ветеринарів, але їхні зусилля були марними. Каштанова померла вранці 23 листопада. Після смерті з неї зняли шкіру, зробили опудало й помістили в музеї. Однак заклад був зруйнований під час Другої світової війни..
Ель Пасо