Польща музейна
Музей не лише збирає й зберігає матеріальні свідчення історії та культури, а й вивчає їх, робить доступними для громадськості та сприяє просвіті. З-понад тисячі музеїв у Польщі ми вибрали ті, що розповідають про особливо важливі для польської історії події та явища.
У Польщі понад тисячу музеїв. Що нас приваблює в них? Іноді це просто зібрані експонати, а іноді неординарні мультимедійні виставки, які дозоляють «відчути» історію; в одних місцях туристів притягує архітектура та стіни, що дихають минулим, в інших – можливість побачити щось незвичайне або недоступне на щодень.
Скласти список найважливіших польських музеїв – справа не з легких, адже кожен із них унікальний і представляє важливий чи цікавий фрагмент минувшини. Однак деякі музеї дозволяють по-особливому глянути на історію Польщі.
Picture display
standardowy [760 px]
Храм Сивіли в Пулавах, фот. Monkpress / East News
Перший польський музей засновано 1801 року. Тоді Польща була поділена між трьома сусідніми державами, і саме збереження польської ідентичності ставила за мету засновниця музею Ізабела Чарторийська. У своєму маєтку в Пулавах аристократка збудувала храм Сивіли, копію однойменної античної споруди. У ньому вона почала збирати й виставляти колекцію національних пам’яток, зокрема хоругви учасників Грюнвальдської битви, шаблю Стефана Баторія, особисті речі князя Юзефа Понятовського, Стефана Чарнецького, представників аристократичних родів Любомирських та Чарторийських. Про те, яку мету переслідувала фундаторка музею, свідчить напис, який вона казала вигравірувати над входом до храму Сивіли: «Минуле – майбутньому».
Незадовго до початку Листопадового повстання пулавську колекцію евакуювали до Парижа, завдяки чому її не конфіскували росіяни після придушення повстання. Наприкінці ХІХ століття збірка Ізабели Чарторийської потрапила до Кракова й започаткувала колекцію Музею князів Чарторийських (тепер це філія Краківського національного музею). Сьогодні музей відомий найціннішим витвором мистецтва у всій Польщі – картиною «Дама з горностаєм» Леонардо да Вінчі. У 2019 році Музей князів Чарторийських відремонтували, і сьогодні всі його колекції представлені у сучасних та стильних приміщеннях.
Найпопулярніший польський музей
Picture display
standardowy [760 px]
Музей-палац короля Яна ІІІ у Вілянові у Варшаві, фот. Arkadiusz Ziółek/East News
Уже багато років перше місце в списку найбільш відвідуваних польських музеїв посідає Музей-палац короля Яна III у Вілянові (Варшава). Королівську резиденцію в стилі бароко кінця XVII століття щорічно відвідують понад три мільйони туристів. Віляновський музей має багато визначних пам'яток. Тут можна побачити розкішні королівські апартаменти в стилі бароко і рококо зі збереженим багатим інтер'єром, побачити витвори мистецтва XVII, XVIII і XIX століть, а також прогулятися прикрашеним скульптурами чудовим садом у французькому стилі. До комплексу Віляновського палацу входить також Музей плакату (філія Варшавського національного музею), розташований на місці колишнього палацового манежу. Цей музей відкрили в 1968 році як першу установа такого типу в світі.
Picture display
standardowy [760 px]
Королівський замок на Вавельському пагорбі, фот. рекламні матеріали
Мабуть, найважливіший польський музей – це Королівський замок на пагорбі Вавель у Кракові. Комплекс будівель, історія якого сягає ХІ століття, мав оборонне призначення. З кінця XI до початку XVII століття Вавель був столичною резиденцією польських королів, головним центром влади і духовного життя. Майже кожен наступний правитель, який сидів на польському престолі, намагався модернізувати будівлі Вавеля, завдяки чому тут представлені найрізноманітніші архітектурні стилі. Найстаріші будівлі Вавеля – у романському стилі, в XVI столітті до готичного кафедрального собору було прибудовано перлину польського Ренесансу – каплицю Сигізмунда. Тоді ж у схожому стилі змінено подвір’я замку. Останній король, який жив на Вавелі, Сигізмунд III Ваза, перед тим як перенести столицю до Варшави, перебудував одне крило замку в стилі раннього бароко.
Сьогодні експонати на Вавельському пагорбі — це не лише колекції королівських регалій, творів декоративно-ужиткового мистецтва, а й сам простір пагорба та розташовані тут будівлі разом із замком і кафедральним собором. Особливою цінністю Вавельського королівського замку є те, що він – свідок часів найбільшого розквіту та могутності Речі Посполитої.
Музей важких сторінок історії
Picture display
standardowy [760 px]
Державний музей «Аушвіц-Біркенау», фот. Artur Widak/NurPhoto via Getty Images
Для когось музеї асоціюються з великою пригодою, з залученням до мистецтва, для інших – із надокучливим блуканням залами. Але призначення музеїв набагато важливіше, ніж просто розважати: вони також документують найважчі й найболючіші моменти історії. Це місця, які мають нагадувати про злочини минулого, щоб вони не повторилися в майбутньому. Насамперед це завдання виконує Державний музей «Аушвіц-Біркенау» в Освенцімі, а також збережена та доступна для відвідувачів територія німецького нацистського концентраційного табору й табору смерті. Територія табору Аушвіц площею 200 гектарів отримала статус музею у 1947 році, а у 1979 році колишній концтабір «Аушвіц-Біркенау» був внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Музей, який змінив інші музеї
Picture display
standardowy [760 px]
Музей Варшавського повстання, фот. Sławomir Kamiński/AG
31 липня 2004 року, напередодні шістдесятої річниці, у столиці було відкрито Музей Варшавського повстання. Ця подія знакова з кількох причин. По-перше, у Варшаві нарешті з’явився музей, присвячений найважливішій і найтрагічнішій події, яка вплинула на сучасний вигляд Варшави і досі є точкою відліку для багатьох починань у місті. По-друге, музей, що розташувався в колишній міській трамвайній електростанції, також вплинув на підхід до проєктування музейних установ. Концепцію постійної експозиції Музею Варшавського повстання розробила студія Мирослава Нізьо, і це була одна з перших у Польщі серйозних спроб розказати про історію не лише за допомогою експонатів, а й мультимедійних засобів. «Головні елементи виставки – це великоформатні фотографії, монітори і комп’ютери», – наголошують творці музею і звертають увагу на те, що мета виставки – не просто показати музейну колекцію, а й відтворити атмосферу минувшини, перенести відвідувачів у гущавину тих драматичних подій. Велика відвідуваність Музею Варшавського повстання є доказом того, що глядачам подобається такий спосіб подачі інформації – відтоді мультимедійні виставки почали з’являтися в інших музеях.
Picture display
standardowy [760 px]
Музей-замок у Мальборку, фот. Robert Neumann/Forum
Хоча колекція замкового музею в Мальборку нараховує 40 000 експонатів (скульптури, картини, ремісницькі вироби, зокрема унікальна колекція виробів із бурштину), насамперед його чудова архітектура є тим, що приваблює сюди майже вісімсот тисяч туристів впродовж року. Ця масивна середньовічна цегляна будівля, розташована на березі річки Ногат, поєднує в собі риси надійної фортеці та представницької резиденції. Будівництво замкового комплексу тривало з ХІІІ по ХV століття. З 1309 до 1457 року він був резиденцією великих магістрів Тевтонського ордену; у 1961 році комплекс отримав статус музею, а у 1997 році цей найбільший середньовічний замок у Європі внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Picture display
standardowy [760 px]
Неопластична зала в Музеї мистецтва в Лодзі, фот. P. Tomczyk/Wikipedia
Музей мистецтва в Лодзі був заснований 1930 року. Він є другим найстарішим музеєм сучасного мистецтва в світі. Унікальність закладу полягає ще й у тому, що його придумали та створили художники-авангардисти з групи «a.r.» (до складу якої входили, з-поміж інших, Владислав Стржемінський, Катажина Кобро та Генрик Стажевський). Вони зібрали колекцію важливих творів сучасного мистецтва, що й стало основою для створення нового музею, самі ж художники також розробили унікальну концепцію музею, який за задумом мав бути не звичайною збіркою експонатів, а простором для творчих дискусій, співпраці, обміну знаннями та створення нових шляхів розвитку мистецтва. Сьогодні найвиразнішим слідом тих піонерських ідей є так звана Неопластична зала, яку в 1946 році спроєктував Владислав Стржемінський як місце для експонування колекції європейського авангардного мистецтва, яку зібрали митці групи «a.r.» у 1930-х роках. У цій залі важливий кожен елемент: від кольору стін та підлоги до місця розташування окремих робіт, сама організація простору в цьому випадку також є самодостатнім твором мистецтва.
Picture display
standardowy [760 px]
Виставка «Краківська соляна копальня – королівське підприємство», Музей соляних копалень у Вєлічці, фот. Artur Grzybowski
У Польщі є багато музеїв, які розповідають про історію та розвиток промисловості, але музей у Вєлічці під Краковом – відкрита для відвідувачів соляна копальня – посідає серед них особливе місце. У цьому музеї, який із 1978 року внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, можна багато довідатися про історію видобутку солі та про те, яке значення мав цей мінерал у розвитку цивілізації. Дослідження й експозиція музею у Вєлічці охоплюють період від древніх часів, коли люди вперше почали добувати сіль, до наших днів (добувати кам’яну сіль тут перестали 1964 року). У дев’ятирівневому, найбільшому в Європі підземному музеї (7481 м2, глибина – 327 метрів) представлено й незвичайне мистецтво: тут є прикрашені соляними скульптурами підземні печери, каплиця, залізнична станція, бальний зал і навіть готель. Цікаво, що шахта також має статус курорту – перебування в підземних приміщеннях позитивно впливає на дихальну систему.
Picture display
standardowy [760 px]
Вид на Зерносховище на Олов’янці та Національний морський музей у Ґданську, фот. Cezary Wojtkowski/Forum
Національний морський музей у Ґданську, який у 2020 році відзначив своє шістдесятиріччя, складається з кількох відділів, кожен із яких по-своєму розповідає про роль моря в польській історії та культурі. Так, частиною музею є знаменитий ґданський «Журав» – старовинний портовий кран, який нагадує про часи, коли Ґданськ був одним із найважливіших портів Європи. Про ті часи теж нагадують зерносховища на острові Олов’янка, в яких розташовані експозиції, що розказують про участь поляків у розвитку морської торгівлі, суднобудування та морської археології, а також величезна колекція мариністичного живопису.
Філіалами музею є кораблі – вітрильник «Дар Помор’я» та суховантаж «Солдек». А про те, як відновлювати старовинні та сучасні судна, розказує відкритий у 2016 році Центр консервації затонулих кораблів у місті Тчев. Поруч із ґданським «Журавом» розташований відкритий 2012 року Центр морської культури. Це присвячений морській тематиці сучасний мультимедійний заклад, який приймає різні групи відвідувачів – від школярів до іноземних делегацій. Національний морський музей у Ґданську – це також і Музей рибальства на півострові Гель, Музей Вісли в Тчеві та Музей Віслянської затоки в Штутово. Усі ці музеї наочно показують, яку велику та багатогранну роль відігравало й відіграє Балтійське море в історії та культурі Польщі.
Найкрасивіший польський музей
Picture display
standardowy [760 px]
Музей «Polin» у Варшаві, фот. Arkadiusz Ziółek/East News
Після вступу Польщі до Європейського Союзу в країні з’явилися нові музейні будівлі: багато закладів культури використали кошти європейських фондів для зведення сучасних виставкових комплексів. Це сприяло не лише покращенню якості музейного простору, а й розвитку самої архітектури. Адже більшість новозбудованих музеїв у Польщі – це цікаві та відзначені різними нагородами зразки сучасних будівель. Неможливо вибрати один із найкращих чи найкрасивіших музеїв, але, безумовно, одним із таких є Музей історії польських євреїв «Polin» у Варшаві, спроєктований фінським бюро «Lahdelma & Mahlamäki» й відкритий навесні 2013 року. Його архітектура – не менш важливий елемент, ніж власне виставка. Будівлю музею навіть відкрили для відвідувачів за рік до того, як була готова його постійна експозиція. Ця стримана ззовні та напрочуд красива всередині будівля разом з розташованою в ній мультимедійною, ефектною експозицією є обов’язковою для відвідування точкою на туристичній мапі Варшави. А жителів польської столиці сюди приваблює насичена й різноманітна культурна програма.
Picture display
standardowy [760 px]
Музей хліба в Радзьонкові, фот. Marek Maruszak /Forum
Для більшості з нас слово «музей» асоціюється з чимось серйозним та величним, однак у Польщі також є музеї, де можна не тільки сповна розслабитися, а й отримати насолоду для очей. Йдеться про музеї, які розповідають про історію їжі та напоїв. Музей осципка в Закопаному, Живий музей пряника в Торуні, Музей княжих пивоварів в місті Тихи (та інші музейні виставки в стародавніх пивоварнях), Музей хліба в Радзьонкові, старовинні бювети мінеральних вод на численних польських курортах та багато інших (як правило, камерних) музеїв, що дозволяють і ознайомитися з історією регіональних продуктів, і, що важливо, скуштувати їх.
Кожен музей пропонує відвідувачам духовну поживу, але тільки з деяких можна піти й з повним шлунком.
Переклад: Тарас Лильо
[{"nid":"5415","uuid":"2bac71b5-1a2d-4daf-8655-b487c5b92def","type":"article","langcode":"uk","field_event_date":"","title":"\u0425\u0442\u043e \u0434\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u0443 \u043c\u0456\u0436\u0432\u043e\u0454\u043d\u043d\u0456 \u0440\u043e\u043a\u0438","field_introduction":"\u041f\u0440\u0438 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0446\u0456\u0457 \u0431\u0443\u0434\u044c-\u044f\u043a\u043e\u0433\u043e \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441\u0443 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0442\u043e\u0440\u0438 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0440\u0456\u0448\u0438\u0442\u0438, \u0447\u0438 \u0434\u043e \u0439\u043e\u0433\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0445\u043e\u0434\u0438\u0442\u0438 \u0432\u0456\u0434\u043e\u043c\u0456 \u0430\u0440\u0442\u0438\u0441\u0442\u0438, \u043f\u0435\u0434\u0430\u0433\u043e\u0433\u0438, \u0441\u043f\u0435\u0446\u0456\u0430\u043b\u0456\u0441\u0442\u0438 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u0456\u0439 \u0433\u0430\u043b\u0443\u0437\u0456 \u0432\u0438\u043a\u043e\u043d\u0430\u0432\u0441\u0442\u0432\u0430, \u0442\u0435\u043e\u0440\u0435\u0442\u0438\u043a\u0438 \u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u043a\u0440\u0438\u0442\u0438\u043a\u0438, \u0456\u0441\u0442\u043e\u0440\u0438\u043a\u0438 \u043a\u0443\u043b\u044c\u0442\u0443\u0440\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0434\u0430\u0432\u0446\u0456, \u043c\u0435\u043d\u0435\u0434\u0436\u0435\u0440\u0438 \u0442\u0430 \u0456\u043c\u043f\u0440\u0435\u0441\u0430\u0440\u0456\u043e? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.\r\n","field_summary":"\u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.","topics_data":"a:1:{i:0;a:3:{s:3:\u0022tid\u0022;s:5:\u002259608\u0022;s:4:\u0022name\u0022;s:13:\u0022#\u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0430\u0022;s:4:\u0022path\u0022;a:2:{s:5:\u0022alias\u0022;s:14:\u0022\/topics\/muzika\u0022;s:8:\u0022langcode\u0022;s:2:\u0022uk\u0022;}}}","field_cover_display":"default","image_title":"","image_alt":"","image_360_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/360_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=Y426YMKN","image_260_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/260_auto_cover\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=rE5dWx1O","image_560_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/560_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=9yq7BcBm","image_860_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/860_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_Bvc6jzn","image_1160_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/1160_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_x7yCcjs","field_video_media":"","field_media_video_file":"","field_media_video_embed":"","field_gallery_pictures":"","field_duration":"","cover_height":"249","cover_width":"330","cover_ratio_percent":"75.4545","path":"ua\/node\/5415","path_node":"\/ua\/node\/5415"}]