На цьому тлі кінокар'єра Бартоша М. Ковальського видається справді унікальною. Він народився у 1984 році, виріс, як сам зізнається, на VHS-касетах і роками запрошував глядачів приєднатися до спільних подорожей світом жахів, експериментуючи з різними піджанрами цього кіно. Його дебютний повнометражний фільм, суперечливий «Дитячий майданчик» про двох малолітніх вбивць, називають «суспільним жахом», а наступні фільми — «У лісі сьогодні ніхто не засне», «Таємна вечеря», «Тиха ніч» та «13 днів до відпустки» — були варіаціями на теми слешерів, комедійних фільмів жахів, історії про екзорцизми, психологічних фільмів жахів і про home invasion movie (фільми про вторгнення в будинок). Принагідно Ковальський у певному сенсі проклав шлях для інших режисерів, завдяки яким лише за останні роки ми побачили кілька інших цікавих спроб екранізації жахів: «Гриби» Павла Боровського, «Історія жахів» Адріана Апанеля, а також такі серіали жахів, як «Знаки», «Краківські потвори» та «Страхи»..
Безплідна земля
Хоча список фільмів Ковальського, знятих за останнє десятиліття, досить довгий, початки його шляху були зовсім нелегким. У інтерв'ю Марціну Кемпістому з інтернет-видання «Filmawka» режисер згадував, що одразу після навчання він звертався до продюсерів із різними сценаріями фільмів жахів, але жоден з тих, хто міг вирішувати, не був зацікавлений ризикувати.
Поворотним моментом, – каже режисер, – стала наша співпраця з платформою Showmax, для якої ми зняли короткометражний фільм «Затишок». Це, звичайно, був рекламний ролик з Пйотром Цирвусом та Івоною Вшолковною в головних ролях, але також і жартівливий слешер. Цей п'ятнадцятихвилинний фільм показав, що велике можна зняти й маючи обмежені ресурси. Нарешті у нас було щось реальне, не просто ідеї, сценарій, пристрасть і любов до жанру. Ми могли показати потенційним інвесторам напрямок, у якому хочемо рухатися, і скільки це коштуватиме.