Квінтесенцію українськості, – писала Аліна Вітковська, – у польськомовних романтиків творять три елементи: степ, кінь і козак. Останній поєднує в собі лицарство і дикість, навіть жорстокість, гордість, гідність і красу. Такий характер мали теж твори авторів «української школи» — насичений і різноманітний. Що їх об’єднувало? Зацікавлення історією краю, фольклором та природою випливало переважно зі спогадів про країну дитинства, особливо в еміграції, але не обмежувалося лише звичним сентименталізмом. Спільна історія слов’янських народів не лише була відтворена, а й переосмислена, часом забарвлена, пропущена крізь чуйність і талант кожного поета чи прозаїка. «Українська школа» була самобутнім явищем, авантюра й таємниця довго резонували в польській літературі.
Особливо гучним відлунням український міф прозвучав у міжвоєнний період. Досить згадати Болеслава Лесьмяна, який вивчав дослідження етнографів, писав із Франції Зенону Пшесмицькому: «У Парижі з мене вибухнула вся Україна, про існування якої я навіть не підозрював». Деякі описи Аркадії дитинства Ярослава Івашкевича, поета з Кальника, порівнювали з «синьою далечінню» — барвами української землі. Поет, перекладач і журналіст Юзеф Лободовський був українофілом, а Ян Спєвак творив власне бачення степової країни. Важливим у цій творчості була не стільки біографія авторів, пов’язана з Україною, чи подібні способи образотворення, а передусім спільна традиція, мрії та цінності.
Хоча в «Словнику польської літератури ХІХ ст.» немає окремої статті «українська школа», — як зазначає Галина Дубик, — і цей термін зазвичай застосовують до «літературних творів, у яких український елемент є головним аксіологічним, образотворчим і стилістичним поняттям», саме ці твори належать до видатних досягнень польської літератури (не лише романтичної), які народилися із захоплення українською землею.
Джерела: Iwona Boruszkowska, "Źródła romantycznej fascynacji Ukrainą i zagadnienie »szkoły ukraińskiej« w romantyzmie polskim (debata o »szkołach poetyckich«)", Kraków 2015, online: academic-journals.eu [dostęp: 28.02.2022]; Halyna Dubyk, "Pogłosy »szkoły ukraińskiej« w literaturze polskiej dwudziestolecia międzywojennego", Warszawa 2011; Stanisław Makowski, "Romantyzm", Warszawa 1994; "»Szkoła ukraińska« w romantyzmie polskim: szkice polsko-ukraińskie", pod red. Stanisława Makowskiego, Warszawa 2012; Alina Witkowska, "Dziko – pięknie – groźnie, czyli Ukraina romantyków" [w:] "Teksty Drugie", 1995/2; polskipetersburg.pl; pamiec-historyczna.net
