Гевелій. Темна катастрофа

heweliusz_rez_jan_holoubek_na_zdjeciu_borys_szyc_fot_robert_palka_netflix.jpg, default, Кадр із серіалу «Гевелій» у режисурі Яна Голубка. На фото: Борис Шиц, фот. Роберт Палка / Netflix

#кіно

Суперпродукція Яна Голубка – це дещо більше, ніж просто добрий шматок розваги. Історія найбільшої морської катастрофи в повоєнній історії Польщі в серіалі Netflix перетворюється на оповідь про жертв трансформації та жорстокі вироки історії.

Була 5:12 ранку 14 січня 1993 року, коли залізнично-вантажний пором «Ян Гевелій», зірваний штормовим вітром, перекинувся на борт під час рейсу за маршрутом Свіноуйсьце–Істад. За кілька хвилин до цього капітан Анджей Уласевич передав сигнал «Mayday! Mayday!», закликаючи всі навколишні судна на допомогу. На борту перебували 36 пасажирів і 29 членів екіпажу, які при штормі силою 12 балів за шкалою Бофорта опинилися у воді. Температура води становила 2°C. Уласевич навіть не намагався рятуватися – до кінця залишався на капітанському містку, намагаючись передавати інформацію рятувальним службам – німецьким, данським і польським. Коли шторм ущух, саме його було оголошено головним винуватцем трагедії «Гевелія», історію якого сьогодні розповідає серіал Яна Голубка.

Гевелій – історія жадібності

Picture display

standardowy (864px desktop)

Моторний пором «Ян Гевелій», Свіноуйсьце, 1992 рік, фот. Єжи Ундро / PAP

Picture image

jan_heweliusz_pap_211.jpg

Моторний пором «Ян Гевелій» з моменту свого створення вважався вкрай нещасливим судном. Спущений на воду 1977 року на норвезькій верфі Trosvik, він упродовж наступних 16 років ходив під польським прапором і за цей час зазнав близько 30 різних поломок. Історія його пригод була настільки багатою, що шведські моряки прозвали його «Jan Haverelius», тобто «Яном Аварійним».

Польському порому двічі траплялося перекинутися під час стоянки в порту (саме тому один із героїв серіалу прямо називає його «йо…ним Ванькою-встанькою»), двигуни відмовляли, а баластна система працювала нестабільно. На рахунку «Гевелія» було також зіткнення з рибальським траулером.

Катастрофа моторного порому «Ян Гевелій», 14 січня 1993 року, фот. Leben / DPA / PAP

Але для трагічних подій 14 січня 1993 року визначальними стали дві інші аварії. Перша – пошкодження порому за кілька днів до затоплення. Під час причалювання до шведського порту судно вдарилося об пристань, і деформувалася апарель, яка перекривала в’їзд на пором, внаслідок чого всередину могла потрапити вода. Керівництво судновласника – компанії Euroafrica, що належала Польським океанічним лініям, – знало про поломку, але не зупинило експлуатацію порому до повного ремонту. Причина була прозаїчною – судно, що стоїть у порту, не приносить прибутку, а керівництво не хотіло цього допустити. Тимчасовий ремонт мали здійснити самі члени екіпажу, але без належного обладнання та часу вони змогли лише частково усунути пошкодження.

Моторний пором «Ян Гевелій» під час крену до причалу в порту Істад, Швеція, 1982 рік, фот. архів / PAP

Важливішим і фатальнішим виявився другий конструктивний дефект порому. Йшлося про багатотонну бетонну плиту на одній із палуб. У 1986 році під час одного з рейсів на поромі загорілася вантажівка-рефрижератор, вогонь перекинувся на інші автомобілі й охопив також надбудову судна на одній із верхніх палуб. На верфі в Гамбурзі тоді було проведено ремонт порому, а пошкоджену палубу залили бетоном. Відразу після трагедії «Гевелія» з’явилися пояснення, що бетон важив «усього лише» 30 тонн (небагато в масштабах усього судна), і що реконструкція стосувалася однієї з нижніх палуб. Насправді ж пором було обтяжено масою, яка перевищувала заявлену в понад два рази, а ремонт проводився на одній із верхніх палуб, що значно впливало на остійність судна. Остійність, яка й без того була далекою від ідеалу – головним чином через широку рубку капітанського містка, яка в умовах ураганного вітру перетворювалася на справжнє вітрило. Все це призвело до того, що пором не витримав сильного шторму, який накрив судно тієї січневої ночі, забравши життя 20 моряків і всіх пасажирів порому.

Таємниці «Гевелія»

Video embed

Heweliusz | Oficjalny zwiastun | Netflix

Хто був винен у катастрофі? Чи могла пошкоджена апарель призвести до трагедії? Як сталося, що роками занижували кількість жертв, не враховуючи одну з пасажирок? Звідки на борту залізнично-вантажного порому взялася сімнадцятирічна дівчина? Як дійшло до понівечення частини тіл жертв? Чому німецькі служби намагалися приховати присутність свого судна в районі катастрофи, а польським рятувальним гелікоптерам відмовили у праві на виліт? Скільки правди було в чутках про незаконне перевезення зброї на борту порому? І нарешті – чому влада зробила цапом-відбувайлом капітана Анджея Уласевича?

Питання, які протягом років ставили собі дослідники трагедії «Гевелія», в серіалі Яна Голубка лунають із повною силою – але водночас наче побіжно. Не як головна тема, а як примітка до розповіді про людей, що зіткнулися з наслідками катастрофи. Історія, написана Каспером Байоном, уміло переносить нас між кількома часовими площинами та героями, які розглядають справу «Гевелія» з різних перспектив. Провідниками у цьому світі стають охоплений почуттям провини член екіпажу (Конрад Елерик), який вижив у катастрофі; вдова капітана Уласевича (Маґдалена Ружчка), яка змушена захищати памʼять про нього і дбати про доньку-підлітку; а також дружина водія вантажівки (Юстина Василевська), що жила в тому ж мікрорайоні і після його загибелі залишилася без засобів до існування. Є, зрештою, також капітан Пьотр Бінтер (Міхал Журавський) – моряк і друг Уласевича. Як присяжний у суді, що розглядає причини катастрофи, він має зробити вибір між вірністю померлому другові та карʼєрою, якій загрожує тиск з боку політично-бізнесового альянсу.

Разом із цими персонажами ми поринаємо в історію, де події перед катастрофою перетинаються із судовим процесом, а розповідь раз по раз повертає нас у самісінький епіцентр трагедії – на розбурхані води Балтійського моря, де група відчайдухів бореться за виживання.

Поєднуючи різні перспективи та сюжетні лінії, Ян Голубек і Каспер Байон створюють неоднозначну жанрову гібридну форму, в якій серіал про катастрофу стикається з психологічною драмою про втрату й почуття провини, а також із судовою драмою про спробу домогтися справедливості у світі, де правда мало кого цікавить.

За бортом трансформації

Picture display

standardowy (864px desktop)

Кадр із серіалу «Гевелій» у режисурі Яна Голубка, фот. Роберт Палка / Netflix

Picture image

heweliuszkadr-z-serialunetflix00009-532b6e1_copy.jpg

«Гевелій» вражає масштабом і точністю виконання, поєднуючи інтимні портрети героїв із розповіддю про Польщу часів трансформації – адже саме вона є однією з головних героїнь серіалу. Очима Голубка і Байона Польща 1993 року постає як країна дикого капіталізму з дедалі глибшою соціальною нерівністю, шаленим зростанням інфляції, всюдисущою бідністю, політично-бізнесовими альянсами, які дозволяють наживатися на майні збанкрутілої держави, і передусім – із жадібністю, яка стає рушійною силою.

Старші глядачі «Гевелія» легко впізнають артефакти початку 90-х років. Автомобілі з магнітолами, які виривають місцеві злодюжки; ломбарди, куди сусіди-невдахи зносять свої колонки й відеомагнітофони; «циган»-жебраків; школярів з армійськими рюкзаками-коробками і малі бізнеси, що проростають навколо.

Голубек оживлює на екрані весь цей уявний світ духології, але водночас йому вдається уникнути враження, що нас вводять до штучно створеного ностальгійного музею трансформації. Замість того, щоб спекулювати на колективній ретроностальгії поляків, режисер підпорядковує її оповіді про боротьбу особистості з несправедливою та недієздатною системою. Зрештою, він робить це не вперше – про це йшлося у «25 роках невинності. Історії Томека Коменди», а також у шпигунському «Доппельґенгері. Двійнику» і в серіалах «Велика вода» та «Ройст».

Кадр із серіалу «Гевелій» у режисурі Яна Голубка, фот. Роберт Палка / Netflix

У «Гевелії» він знову спостерігає за нерівною боротьбою особистості з корумпованою системою, збудованою на байдужості та опортунізмі, водночас створюючи розповідь про Польщу 90-х, у якій комунізм і його політичні звички скінчилися лише зовні, а суспільним життям керують пов’язані між собою політично-бізнесові кліки.

Хоч серіал Голубка найкраще працює як сумна поштова листівка з минулого, це зовсім не означає, що суперпродукція Netflix не вдалася як драма-катастрофа. Навпаки – на польському телебаченні ще не було серіалу, знятого з таким розмахом і дбайливістю. Достатньо кинути оком на сцени морського шторму, аби зрозуміти: «Гевелій» – це найдорожчий серіал, знятий у Польщі після 1989 року. Найдорожчий – і найбільш ефектно розказаний.

Фотографія з майданчика серіалу «Гевелій» у режисурі Яна Голубка, фот. Роберт Палка / Netflix

До зйомок сцен шторму знімальна група готувалася протягом десяти місяців. Актори пройшли тривале навчання під наглядом водолазів і каскадерів, вчилися занурюватися на глибину шість метрів та призвичаювалися до роботи в надзвичайно складних умовах. Найбільш ефектні сцени було знято в Бельгії, у студії неподалік Брюсселя, що має великий кінематографічний басейн глибиною 15 метрів і обʼємом у 700 тонн води.

Завдяки дощувальним установкам загальною довжиною в кілометр кінематографісти могли створювати штучні зливи та хвилі висотою до трьох метрів. А на спеціальному крані було підвішено створену художниками сценографії копію капітанського містка, всередині якого знімали сцени за участі Бориса Шица в ролі капітана Уласевича. Якщо до цього додати ще й цифри: понад 120 акторів, 3000 статистів і 70 знімальних локацій – отримаємо уявлення про масштаб цього кінематографічного проєкту, на фоні якого навіть «Велика вода» – попередній серіал тих самих творців – здається камерною постановкою.

Результатом цих зусиль і вкладених ресурсів Яна Голубка та його команди став серіал, якого в Польщі досі не було. Надзвичайно видовищний, знятий на світовому рівні – і водночас наскрізь локальний. Адже в катастрофі «Гевелія» Ян Голубек і Каспер Байон бачать не стільки сенсаційний сюжет і привід для використання вражаючих спецефектів, скільки відправну точку для історії про людей, які борються за цінності у світі, де вони знецінені, – і про соціально-економічну трансформацію 90-х, наслідки якої ми можемо бачити й сьогодні.

Переклад Марії Шагурі

«Гевелій», реж. Ян Голубек. Сценарій: Каспер Байон. Оператор: Бартломей Качмарек. Сценографія: Марек Варшевський. Костюми: Вероніка Орлінська. У ролях: Міхал Журавський, Магдалена Ружчка, Конрад Елерик, Юстина Василевська, Борис Шиц, Пьотр Роґуцький, Даріуш Хойнацький, Міхаліна Лабач, Анджей Конопка, Йоахім Ламжа та інші. Премʼєра: 05.11.2025.

Мова Ukrainian

серіал