Фортепіано на Конкурсі Шопена
Починаючи з 1927 року, тобто з І Шопенівського конкурсу, вибір компаній-виробників фортепіано залежав не лише від актуальної моди, а й від доступності цих досить дорогих інструментів у складні економічні часи, наприклад, під час глобальної кризи 1930-х років або після Другої світової війни.
Ми мало знаємо про інструменти, які використовували під час перших конкурсів гри на фортепіано. На збережених фотографіях зафіксовані інструменти німецької компанії «Blüthner» із Лейпцига, хоча, ймовірно, учасники конкурсів грали й на фортепіано інших провідних європейських та американських компаній. Під час ІІ Конкурсу імені Шопена у 1932 році, зокрема, використовували фортепіано марки «Steinway & Sons» (вироблені в Нью-Йорку та Гамбурзі), а в проведеному серед піаністів опитуванні щодо найкращого й найпопулярнішого фортепіано перемогу здобув виготовлений у Відні інструмент фірми «Bösendorfer».
На ІІІ Конкурсі 1937 року зафіксовані фортепіано марок «Bechstein», «Bösendorfer», «Steinway» і навіть паризької фірми «Pleyel». На IV Конкурсі 1949 року, поряд з інструментами «Bechstein», «Blüthner» і «Steinway», використовували фортепіано найстарішого німецького виробника цього інструмента – компанії «Ibach», яку заснували у 1794 році.
Під час прослуховувань на перших чотирьох конкурсах кандидати вправлялися на інструментах у приватних будинках, ця практика продовжувалася й у наступні роки, коли кількість учасників перевищувала можливості місцевих музичних шкіл, які не мали достатньої кількості фортепіано. У 1955 році, під час V Конкурсу імені Шопена, у готелі «Полонія», в якому проживали музиканти, було встановлено 70 інструментів для репетицій, а для конкурсних прослуховувань надали два фортепіано марки «Steinway» та по одному від таких компаній: «Bechstein», «Blüthner», «Bösendorfer» і «Pleyel». Інструменти компанії «Steinway» мали найбільшу популярність.
Учасники IX Шопенівського конкурсу 1975 року грали на фортепіано марок «Bechstein», «Bösendorfer» та на двох інструментах «Steinway». На жаль, немає жодної інформації про фортепіано, які використовували під час ХХ Конкурсу імені Шопена в 1980 році. П'ять років по тому, на ХІ конкурсі, крім інструментів марок «Bösendorfer» і «Steinway» вперше з’являються фортепіано японських компаній «Yamaha» і «Kawai».
Найбільшою несподіванкою ХІІ конкурсу імені Шопена в 1990 році стала відсутність переможця (другий приз отримав Кевін Кеннер, який брав участь у конкурсі вдруге – десятьма роками раніше, в 1980 році він теж отримав відзнаку). «Навіть безпрецедентний вибір із семи фортепіано не допоміг піаністам створити переконливі інтерпретації», – зазначали тоді. Марки цих фортепіано невідомі, так само як немає інформації про інструменти, на яких грали учасники ХІІІ Конкурсу, що відбувся п'ятьма роками пізніше.
Лише починаючи з XIV Конкурсу в 2000 році фортепіано почали приділяти більше уваги, інформуючи аудиторію про їхні марки й навіть про серійні номери. На той час із двох інструментів «Steinway», по одному марки «Kawai» та «Yamaha» дві третини учасників обрали «Steinway».
Ми не знаємо точно, які інструменти були в розпорядженні піаністів-учасників XV Конкурсу в 2005 році. Та вже на XVI Конкурсі імені Шопена 2010 року крім інструментів марок «Steinway», «Kawai» та «Yamaha», вперше з'явилося фортепіано компанії «Fazioli». Однак близько половини учасників обрали «Steinway».
Під час XVII Конкурсу у 2015 році 35 піаністів обрали фортепіано марки «Yamaha», 31 – «Steinway», 11 – «Kawai», один – «Fazioli». У 2021 році (XVIII Конкурс) на інструменті «Steinway» шопенівські твори виконували 64 музиканти (з яких 43 обрали інструмент із серійним номером 611479, 21 музикант – із серійним номером 612300), дев'ять обрали марку «Yamaha», вісім – «Fazioli», шість – «Kawai».
У відбіркових турах цьогорічного XIX Конкурсу імені Фридерика Шопена учасники могли обрати між двома фортепіано компаній «Yamaha» та «Steinway». Тридцять п'ять піаністів обрали перше, а 127 – друге. Під час самого конкурсу виконавці мають у своєму розпорядженні фортепіано від таких компаній: «C. Bechstein», «Fazioli», «Steinway» та «Yamaha». Учасникам надають лише 15 хвилин, щоб вибрати інструмент, і про всяк випадок піаністи, мабуть, сядуть за фортепіано тих компаній, на інструментах яких вони грали вдома чи в музичних академіях.
Переклад: Тарас Лильо