У 1972 році Анджей Вайда звернувся до шедевральної драми Виспянського, щоб перенести «Весілля» на кіноекран, створивши водночас оповідь про польськість, історію та наших національних духів, яких неможливо екзорцизмувати.
Вайда блискуче відтворив сюрреалістичну, задушливу атмосферу броновицького весілля й змусив театральні діалоги, простори та постаті ожити просто на очах у глядачів. Завдяки таланту режисера та його співпрацівників наскрізь польське «Весілля» захопило й світову публіку – Вайда отримав за нього «Срібну мушлю» фестивалю в Сан-Себастьяні, а Мартін Скорсезе, великий шанувальник польського митця, називав його кінематографічним шедевром.
На екрані з’явилася плеяда найбільших зірок польського кіно – на чолі з Данієлем Ольбрихським, Маєю Коморовською та Войцехом Пшоняком, а кінематографічний Хохол співав голосом Чеслава Нємєна. Прекрасну музику написав краків’янин Станіслав Радван, а за камерою стояв геніальний Вітольд Собоцінський, який поєднав на екрані джазову жвавість камери з живописними цитатами, запозиченими як у Александра Ґеримського, так і в Яна Матейка, Яцека Мальчевського та навіть із полотен самого Виспянського.
Пульсуючий життям фільм Вайди поєднав лудичний елемент із фантасмагорією, створивши оповідь про Польщу (і не лише) 1972 року.
Сьогодні, у сторіччя від дня народження Анджея Вайди, «Весілля» повертається на великі екрани, що є унікальною нагодою оцінити всю повноту його візуальної та музичної краси.