Ми, звісно, говоримо про багату придворну кухню. Вплив саме на цю кухню у Польщі в XV столітті мав Філіп Каллімах, італійський гуманіст, якого переслідували за участь у змові з метою замаху на Папу Павла II. Каллімах знайшов притулок при королівському дворі, ставши секретарем Казимира IV Яґеллончика, а згодом радником Яна I Альберта, дружив із родиною Коперників. Каллімах, очевидно, був прихильником незалежності Польщі від папства. Він також був протеже Бартоломео Платіни, бібліотекаря Ватиканської бібліотеки й автора трактату «De honesta voluptate et valetudine», першої друкованої кулінарної книжки. Цю працю опублікували в Римі близько 1470 року, а потім у Венеції в 1475 році. Платіна включив до неї рецепти Мартіна да Комо, шеф-кухаря при дворі венеційського кардинала Людовіка Тревізано. Завдяки Каллімаху ця книжка про суто середземноморську кухню була відома в польських університетських колах. І все це сталося ще до народження Бони.
Італійські та середземноморські продукти постійно, хоч і повільно, потрапляли на польський стіл. З XVI по XVIII століття шляхта закладала овочеві городи на своїх фільварках. Найпоширенішими культурами були чорна та біла капуста (займали понад 34% площі земельних угідь), далі йшла морква (приблизно 14%), потім цибуля, коноплі, ріпа, капуста кале, пастернак та аніс, а найменше — мак (0,5%). Овочевий асортимент доповнювали огірки, петрушка й кріп, а також трави, різне насіння, горох та гречка. У Середньовіччі й на початку Відродження, згідно з визначенням Пьотра Кресентина («Книжки про господарство та про турботу щодо примноження користей, необхідних кожному станові», видані польською мовою в 1549 році у краківській друкарні Гелени Флоріанової), «поняття «невеличкі городи» походить із латинської мови, від слова «зелень». На цих городах ростуть трави або дерева, навіть і те, й інше, щоб ця зелень приносила людям задоволення».
Однак передовсім люди їли те, що добре росло, і що було відомою, безпечною їжею. У Польщі часів Відродження рибу вважали продуктом низької категорії, оскільки її було легко зловити, навіть велику щуку чи осетра. У порівнянні із сьогоденням біологічно та екологічно територія Польщі в той час була зовсім іншим світом. Перш ніж люди почали пробувати щось нове заради моди, смаку чи примхи, вони споживали локальні продукти, яких було вдосталь. А Бона? Судячи з усього, вона запровадила моду на декольте. Але це вже міф зі світу моди.
Переклад: Тарас Лильо