Те, про що можна прочитати у творах Щерека, проілюстрував Томаш Вєх в альбомі «Польща. У пошуках діамантів». Сторінки видання заповнені вишуканими колажами сіризни з вкрапленнями модної строкатості, різними курйозами, на які можна натрапити під час подорожі Польщею:
Польська сіризна має свої особливі нотки, в ній більше ніж будь-де божевілля, енергії, злості та нездоланного відчаю, яким тут настільки просякнута земля, що він вилазить назовні при кожній нагоді. Сірість на тлі божевілля, — це гримуча суміш, — пише в книжці Міхал Ольшевський.
Якщо вам все ще мало потворності, радимо звернутися до «Ванни з колонадою» Філіпа Спрінґера. Це історія про просторову гармонію, тобто про те, «про що в Польщі всі чули, але давно ніхто не бачив». Репортер проїхав Польщу вздовж і впоперек, діагностуючи патології, які отруюють публічний простір, наприклад: свавілля забудовника, рекламний хаос, плотоманія і, що найгірше, загальна байдужість до цих явищ.
Забже, Янек, вул. Яжембя, 24.01.2013, фот. Wojciech Wilczyk
Любителів міського фольклору заінтригує альбом «Священна війна» Войцеха Вільчика. Протягом кількох років автор документував навколофутбольні графіті в місцях, де у прихильників клубів-конкурентів відбуваються найбільші «тертя» – у Кракові, в Лодзі, у містах Сілезії. Все це подано з численними поясненнями, завдяки яким ви дізнаєтеся, наприклад, що означає абревіатура «JŻS» і чому стіни будинків у Лодзі виглядають так, наче місто переживало ренесанс сіоністського руху. Водночас варто задуматися, як так сталося, що заклики до насильства та ксенофобські, антисемітські й гомофобні гасла стали постійним елементом міського пейзажу польських міст.
Ностальгійний маршрут
Неонові вивіски, фотографія близько 1938 року, фот. Zofia Chomętowska © Fundacja Archeologia Fotografii
А, може, подорож по слідах того, що минуло назавжди? Туристичні пам’ятки довоєнної Польщі можна побачити в альбомі «Польща в подорожі» Зофії Хоментовської. У 1936 році вона виграла конкурс відділу туризму Міністерства транспорту на посаду штатного фотографа цієї установи. Її фотографії були призначені для реклами, їх, зокрема, розміщували на вокзалах і у вагонах поїздів. Цей альбом, який у 2013 році видав Фонд археології фотографії, документує формування іміджу країни і, водночас, є унікальним свідченням повсякденного життя ІІ Речі Посполитої. Що цікавого тут можна побачити? Дачі поблизу Отвоцька, процесію в Ловічі, плоти на річці в Новому Сончі, промислові будівлі Катовіце, бар «Закопане», парк, який спроєктував Іґнацій Гануш у місті Бусько-Здруй та Драматичний Театр у Плоцьку.
Човен «Сирена» на озері Морське Око, невідомий автор, фото з колекції Татранського національного парку
Як виглядали Татри в ті часи, коли натовпи туристів ще не заполонили вулиці Закопаного, а дорога на озеро Морське Око ще не була забетонованою? Про це можна довідатися, заглянувши в альбом Пйотра Мазіка «Татранська Атлантида». Автор зібрав маловідомі фотографії з архіву Татранського музею кінця ХІХ – початку ХХ ст. Перед нами – провісники альпінізму та гірської рятувальної служби, елегантні літні відпочивальники, дика природа й татранська археологія – турбази та рекреаційні заклади, яких уже немає.
