І саме тоді з’явилася нагода придивитися до цього феномена уважніше й спокійніше. Бо вже було зрозуміло: це не іскра, що палає яскравим полум’ям і швидко згасає. Вже було зрозуміло, що це — артистка, яка залишиться надовго, і протягом наступних місяців, а то й років, вона доноситиме свій феміністичний, pro-choice, антинатціоналістичний меседж різними каналами, повільно, але ефективно розширюючи вікно Овертона польської публічної дискусії. А точніше — наближаючи його до стандартів, що діють у багатьох західних країнах уже давно.
У своїх піснях Фрайгейт іноді прямо посилається на анархістські ідеї та практики, таврує нерозривний польський вузол виключного, нетерпимого до інакшості націоналізму й традиційної католицької моралі, голосно бореться за репродуктивні та інші права жінок, розбиває табу в польських звичаях — як у творі, який має форму сварки з традиціоналістичним, патріархальним батьком, який брутально вимагає від доньки народжувати дітей.
Хто така Siksa? Насамперед це дует, а не одна людина. Дівчина, яка шаленіла на відео в інтернеті, дала безліч інтерв’ю й відома як Алекс Фрайгейт, — це лише половина дуету. Його другим учасником є Пьотр Буратинський — басист, який на концертах, схований десь у глибині сцени, грає нескінченне соло на своєму інструменті: шорстке, брудне, провокативне — ідеальний фон для перформансу вокалістки.
Вони пов’язані з Ґнєзно — містом ані великим, ані малим, історично важливим, але нині трохи призабутим. У приватному житті вони пара, разом створюють також більшість своїх проєктів. На першому плані — безумовно гурт: вони заснували його у 2014 році. Познайомилися в Торуні, там довго говорили про те, як уявляють свою присутність на сцені, там грали перші репетиції.
Сьогодні в їхньому доробку кілька радикальних альбомів, але на відміну від звичайних гуртів, вони не грають на концертах своїх найбільших, старих хітів. Вони взагалі не повертаються до давніх композицій. Артисти працюють «сезонами» або «програмами», як театри чи представники стендап-сцени: готують новий матеріал, а потім протягом кількох місяців виконують його наживо цілком.
Вони обожнюють виступати на сцені, тож недивно, що грають багато й часто. У Польщі вже виступали скрізь — від найтісніших підвалів до великих фестивальних сцен. Останніми роками дуже активно гастролюють і за кордоном. Їм не заважає навіть те, що в проєкті Siksa надзвичайно важливими є тексти. І хоча більшість із них польською мовою, за кордоном, схоже, вистачає самої сценічної енергії, щоб донести до публіки ідеї, закладені в цих текстах.
Siksa організовує, Siksa грає в театрі
