Одеська обласна філармонія є наступницею низки громадських і напівдержавних організацій, що вирішували завдання модернізації культури та організації культурного життя. У 1842 році за ініціативою І. Тедеска було створено Одеське філармонічне товариство, що час від часу провадило оркестрові концерти. 1864 року П. Сокальський співзаснував Товариство аматорів музики, що й собі провадило концерти. 1870 року ці обидва товариства об'єдналися, утворивши Одеське музичне товариство, яке 1886 року влилося у відкрите 1884 року Одеське відділення Імператорського Російського музичного товариства. Відтоді в місті регулярно відбувалися симфонічні зібрання: взимку — в залі відбудованого в 1887 році Міського театру (нинішнього Театру Опери та Балету) і в новозведеної в 1899 році залі Нової біржі, а влітку, як правило, в Міському саду й Александровському парку (нині ім. Т. Шевченка).
1894 року створено Одеський міський оркестр — перший міський оркестр в Російській імперії. Після революції та громадянської війни, в період НЕПу оркестр підпорядковується новозаснованому в 1924/25 роках Одеському філармонічному товариству, в першому концерті якого одесит, згодом всесвітньо відомий диригент М. Малько з оркестром дав 9-у симфонію Бетховена, а за рік зіграв програму сучасної музики.
У 1937 році засновано державну одеську обласну філармонію (спочатку як філію Харківської філармонії, відтак як самостійну організацію), якій передано симфонічний оркестр та будівлю колишньої Нової біржі. Філармонія одержує монопольне право проведення гастролей і комерційних концертів на теренах міста і області, водночас вона забезпечує роботою численних професіональних артистів-виконавців і виконавські колективи як академічних, так і естрадних жанрів. Після проголошення незалежності України в 1991 році та переходу до ринкової економіки Філармонія втрачає своє монопольне становище, також з її підпорядкування виведено симфонічний оркестр (нині — Національний одеський філармонічний оркестр).
Джерело: Вікіпедія