Легендарна польська гостинність — шляхетна ознака чести, прийняття під дах кожного мандрівника, додаткова тарілка за столом напередодні Різдва, радість зустрічі з прибулим, культура пригощання, готовність допомогти тим, хто потребує, — пов’язана із славнозвісною свободою віросповідання та прийняттям релігійних меншин. Що сьогодні від неї залишилося?» — означує проблематику виставки у супровідному тексті кураторка Кароліна Яклевич.
І одразу ж відповідає на власне питання: «В останні роки національну рису, якою ми так пишаємося, нам довелося неодноразово перевіряти на практиці — в стосунку до біженців, етнічних меншин, людей з відмінною сексуальною орієнтацією, инших виключених груп. Чи польська гостинність перетворилася на порожній слоґан?»