Запроєктовано для самітників
Перш ніж епідемія зачинила нас у домівках, пустельні та усамітнені місця викликали захоплення, адже були місцем, де справді можна «побути сам-на-сам зі собою». Навіть якщо тепер наше сприйняття цих місць зміниться, неможливо оминути увагою їх архітектуру.
Вимушена ізоляція, спричинена світовою епідемією, дошкуляє багатьом із нас. Дехто страждає в домашньому усамітненні, відокремлений від людей та світу. Тимчасом у Польщі існує чимало будівель, які були запроєктовані з думкою про самітників, створені для того, щоб там ізолюватися від инших та побути наодинці. Ще зовсім недавно вони були дуже популярні, ними захоплювалися, адже вони давали змогу відпочити від метушні і щоденного поспіху, в якому ми донедавна жили. Чи тепер, коли пандемія перетворила нас усіх у домашніх пустельників, ці місця втратять свою популярність?
Сам у пустельні
Picture display
standardowy [760 px]
Камедульські пустельні (ереми) в монастирському комплексі у Віґрах (Eremus Insula Vigrensis). Фото: Marek Skorupski / Forum
Камедули є майстрами життя у затворництві. Це монахи, які живуть за уставом, що його опрацював святий Ромуальд ще в XI столітті. Вони зобов’язані зберігати убогість, послух, присвячувати час молитві, праці, мовчанню і самотності. У Польщі монахи, які дотримувалися самітницького стилю життя, оселилися на початку XVII століття. Саме тоді виник один із двох камедульських монастирів, які діють донині. Він розташований на краківських Бєлянах, зорганізований за монашим уставом як монастирський комплекс невеликих осібних будинків – еремів, в яких кожен з монахів у суворих умовах проводить життя на молитві. Другий камедульський монастир у Польщі – це Пустельня П’яти Братів Мучеників на Совиній Горі в Бенішеві неподалік Коніна.
У XVII столітті камедули побудували на території Польщі кілька монастирів, які сьогодні виконують різноманітні функції – належать уже иншим монашим згромадженням, часом їх можна відвідати як туристичні цікавинки, що водночас залишаються цінними пам'ятками. До цієї групи належить і Пустельня Золотого Лісу у Ритвянах (Eremus Silva Aurea), а також монастир у Віґрах (Eremus Insula Vigrensis), в пустельнях якого можна навіть заночувати і приміряти до себе стиль життя монахів, котрі дотримуються надзвичайно суворого уставу.
Пустельня благословенної Саломеї
Picture display
standardowy [760 px]
Пустельня благословенної Саломеї у Ґродзіську біля Ойцова. Фото: Jerzy Pawleta / Forum
Молодша сестра Болеслава Встидливого, яка походила з княжої родини династії П'ястів, у восьмирічному віці стала дружиною угорського князя, а через два десятиліття овдовіла. Тоді вона вступила до згромадження кларисок, в якому й провела решту життя. У середині XIII століття Болеслав Встидливий, котрий володів краківськими землями, подарував кларискам землі, розташовані на території теперішнього Ойцовського Національного Заповідника. До сьогодні в місті, яке називається Ґродзіськом, зберігся комплекс будівель, костел, оточений муром і скульптурами, молитовні ґроти, а також невеликий і простий будинок, в якому, згідно з легендою, жила сама княжна Саломея. Про те, наскільки суворим було її життя, свідчить кам’яне ложе в її пустельні. Правдоподібно, саме на ньому й спала княжна.
Аж до кінця XIX століття, доки Ґродзісько належало монастирю кларисок, в пустельні благословенної Саломеї проводили час у розмислах пустельники, які шукали самоти.
Сьогодні Ґродзісько є цінною пам’яткою, яку варто відвідати.
Скит Одринки
Picture display
standardowy [760 px]
Скит святих Антонія і Теодозія Печерських в Одринках. Фото: M. Lasyk / Reporter / East News
Скит (пустельня для православних монахів) у селі Одринки на Підляшші – це єдиний об’єкт у Польщі такого типу. І хоча він виник порівняно недавно, 2009 року, його розташування має зв'язок із православним монастирем, який існував у цьому місці з XVII до XIX століття. Автором ідеї створення і першим мешканцем був отець Ґабрієль, котрий колись був ігуменом монастиря у Супраслі. Після його смерти 2018 року у скиті вже жили двоє пустельників.
Хоча скитом опікується монаша спільнота, його територію можна відвідати, а монахи охоче розкажуть його історію та значення. Візит до Одринок може бути не лише духовним пережиттям, а й естетичним, адже скит розташований посеред мальовничих лугів у долині Нарви.
Готель для самотніх
Picture display
standardowy [760 px]
Навчальний осередок Державної Інспекції Праці у Вроцлаві, давній готель для самотніх осіб та бездітних подружніх пар, проєкт Ганса Шаруна. Фото: Mieczysław Michalak/ / AG
У 1929 році у Вроцлаві було відкрито виставку WuWa (Wohnungs und Werkraumausstellung) – Виставка помешкань та місць праці. Її організувала група «Deutsche Werkbund», яка мала на меті реформувати архітектуру і дизайн, згідно з мінливими потребами та реаліями ХХ століття. Частину цієї виставки становив експериментальний мікрорайон, що складався з будинків, які втілювали поступ, сучасність, дух майбутнього.
Одним із них був готель для самотніх осіб та бездітних подружніх пар, зведений за проєктом Ганса Шаруна, німецького архітектора-модерніста. Динамічний дизайн будівлі, розташованої на окраїні парку, схожий на корабель (форми кораблів часто надихали модерністів). Готель, який спочатку призначався для осіб, що займаються розумовою працею, та службовців, пропонував невеликі дворівневі помешкання, що нагадували каюту: із ванною кімнатою, кухонним кутком і максимальним використанням тісного простору.
Ганс Шарун, який також був відповідальним за дизайн приміщень, спроєктував тут шафи і меблі. На жаль, меблі до нашого часу не збереглися, натомість сама будівля й надалі виконує свою роль: тут міститься навчальний осередок Державної Інспекції Праці.
Хатина для завзятого читача (книжкової молі)
Picture display
standardowy [760 px]
Bookworm Cabin. Фото публікується завдяки доброзичливості Bookworm Cabin/Slowhop/https://slowhop.com
Читання книжок найкраще вдається на самоті не лише під час пандемії. Саме для цієї дуже інтимної діяльности у 2018 році Бартломей Крацюк і Марта Пухальська-Крацюк вигадали Bookworm Cabin. Схований у лісі неподалік Остроленки, цей невеликий будиночок пропонує всі найважливіші умови: місце для спання, ванну кімнату, кухонний куток, камін. А насамперед там є величезний стелаж із книжками. Кожен, кому потрібна втеча від міського гамору, хто мріє перенестися думками до світів, створених письменниками, може винайняти Bookworm Cabin і провести час у зручному фотелі, в ліжку чи на терасі з книжкою в руках, лише із шумом дерев у тлі.
Дім на воді
Picture display
standardowy [760 px]
Будинок на воді, пришвартований на Пристані Бидґощ, острів Млинський. Фото: Tymon Markowski / AG
На деяких річках та каналах, наприклад, у Бидґощі, Вроцлаві, Варшаві, можна помітити нетипові плавучі об’єкти – будинки на воді. Оселення на річці дає незвичайну можливість бути в центрі міста, а водночас далеко від вуличного шуму: тут можна бути на природі і водночас не залишати урбанізованого простору. Дім на воді зазвичай має невелику площу, отож його чудово можна використати як різновид міської пустельні. Ну і, що не менш важливо, його можна у будь-який момент відшвартувати від берега і плисти в инше місце, не залишаючи помешкання.
Кілька років тому польсько-англійська спілка Floatinghouse представила модель-прототип плавучого будинку за проєктом польського архітектора Павла Домбровського. Футуристична засклена будівля створена з різновиду епоксидного ламінату, надзвичайно витривалого та водонепроникного. Легка, естетична, енергоощадна конструкція могла б стати альтернативою для односімейних будинків. Та попри те, що в Польщі не бракує водних об’єктів, помешкання на ріці чи озері все ще не здобуло популярности.
Мікропомешкання
Picture display
standardowy [760 px]
Мікроапартаменти – так називають невеликі помешкання, площею до 30 квадратних метрів, побудовані з думкою про студентів або ж як різновид інвестиції, коли можна заробити на короткотривалому винайманні такого помешкання. Приблизно десять років тому девелопери почали будувати такі будинки, заповнені саме мікроапартаментами. Такі будинки є вже у Вроцлаві, Варшаві, Любліні. Мікроапартаменти бувають спроєктовані досить цікаво – мають сучасний зовнішній вигляд, часом цілком ергономічний дизайн та інтер’єр. Проте їх все одно критикують, бо спроєктовані як помешкання для студентів на час навчання, вони щораз частіше стають місцем проживання для тих осіб, які просто не можуть собі дозволити придбати більше помешкання.
Дім Керета
Picture display
standardowy [760 px]
Дім Керета у Варшаві. Фото: Krzysztof Miller / AG. Відкриття Дому Керета, 27 жовтня 2012 року, ріг вулиць Хлодної та Желязної. На фото Етґар Керет. Фото: Bartek Warzecha / Fundacja Polskiej Sztuki Nowoczesnej
Втиснутий у вузьку щілину між кам’яницею і багатоповерховим блочним будинком на варшавській дільниці Воля, найвужчий житловий будинок – це не лише витвір архітектурної вправности, а й мистецька інсталяція. Будинок Керета у найвужчому місці має 92 см, а у найширшому 152 см. На трьох рівнях розташовані всі приміщення, необхідні для життя. Насамперед – місце для праці, бо будинок був створений як місце мистецької резиденції для ізраїльського письменника Етґара Керета, який у вузькому будинку провів кілька тижнів. Після нього тут проживали инші митці, а невеликий простір також був місцем різних мистецьких акцій.
Будинок Керета – це проєкт архітектора Якуба Щенсного, який нав'язує до історії Другої світової війни, а саме Голокосту у Варшаві: батьки Керета переховувалися у криївках, що мали набагато менше місця, ніж будинок його імени.
Письменник ділиться:
Для мене цей дім – не нерухомість, а метафора. Я син тих, котрі пережили Голокост у Варшаві, і наявність там тепер Дому Керета дає відчуття тяглости, продовження. Трьох осіб з моєї родини вбили, та завдяки цьому будинку на нашій гілці розкриваються нові пуп'янки.
Попри мінімальні розміри, ця нетипова будівля є невеликим, але цілком функціональним місцем для життя. Після відкриття, яке відбулося 20 жовтня 2012 року, будинок здобув світовий розголос. Його назвали найвужчим будинком у світі і він потрапив у престижний список «Iconic Houses» (в якому з Польщі, крім Дому Керета, є ще лише два об’єкти – вілла Кіндермана у Лодзі та дім Зофії та Оскара Гансенів у Шуміні).
Переклала Ольга Мандрика
Embeded gallery style
display gallery as slider
[{"nid":"5415","uuid":"2bac71b5-1a2d-4daf-8655-b487c5b92def","type":"article","langcode":"uk","field_event_date":"","title":"\u0425\u0442\u043e \u0434\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u0443 \u043c\u0456\u0436\u0432\u043e\u0454\u043d\u043d\u0456 \u0440\u043e\u043a\u0438","field_introduction":"\u041f\u0440\u0438 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0446\u0456\u0457 \u0431\u0443\u0434\u044c-\u044f\u043a\u043e\u0433\u043e \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441\u0443 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0442\u043e\u0440\u0438 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0440\u0456\u0448\u0438\u0442\u0438, \u0447\u0438 \u0434\u043e \u0439\u043e\u0433\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0445\u043e\u0434\u0438\u0442\u0438 \u0432\u0456\u0434\u043e\u043c\u0456 \u0430\u0440\u0442\u0438\u0441\u0442\u0438, \u043f\u0435\u0434\u0430\u0433\u043e\u0433\u0438, \u0441\u043f\u0435\u0446\u0456\u0430\u043b\u0456\u0441\u0442\u0438 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u0456\u0439 \u0433\u0430\u043b\u0443\u0437\u0456 \u0432\u0438\u043a\u043e\u043d\u0430\u0432\u0441\u0442\u0432\u0430, \u0442\u0435\u043e\u0440\u0435\u0442\u0438\u043a\u0438 \u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u043a\u0440\u0438\u0442\u0438\u043a\u0438, \u0456\u0441\u0442\u043e\u0440\u0438\u043a\u0438 \u043a\u0443\u043b\u044c\u0442\u0443\u0440\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0434\u0430\u0432\u0446\u0456, \u043c\u0435\u043d\u0435\u0434\u0436\u0435\u0440\u0438 \u0442\u0430 \u0456\u043c\u043f\u0440\u0435\u0441\u0430\u0440\u0456\u043e? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.\r\n","field_summary":"\u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.","topics_data":"a:1:{i:0;a:3:{s:3:\u0022tid\u0022;s:5:\u002259608\u0022;s:4:\u0022name\u0022;s:13:\u0022#\u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0430\u0022;s:4:\u0022path\u0022;a:2:{s:5:\u0022alias\u0022;s:14:\u0022\/topics\/muzika\u0022;s:8:\u0022langcode\u0022;s:2:\u0022uk\u0022;}}}","field_cover_display":"default","image_title":"","image_alt":"","image_360_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/360_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=Y426YMKN","image_260_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/260_auto_cover\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=rE5dWx1O","image_560_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/560_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=9yq7BcBm","image_860_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/860_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_Bvc6jzn","image_1160_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/1160_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_x7yCcjs","field_video_media":"","field_media_video_file":"","field_media_video_embed":"","field_gallery_pictures":"","field_duration":"","cover_height":"249","cover_width":"330","cover_ratio_percent":"75.4545","path":"ua\/node\/5415","path_node":"\/ua\/node\/5415"}]