Якого Польща знаку зодіаку? Астрологічні календарі міжвоєнного періоду

jak_obliczyc_horoskop_1934_polona_37984618.jpg, default, Францішек Авґустин Пренґель, «Як обчислити гороскоп», 1934, фот. Polona.pl, Якого Польща знаку зодіаку? Астрологічні календарі міжвоєнного періоду

#спадщина

«Хто сьогодні висміює й заперечує астрологію, той ставить себе поза колом інтелігентних і культурних людей», – писав Францішек Пренґель у ювілейному номері «Польського астрологічного календаря», що виходив від 1927 року. В останньому його випуску Пренґель передвіщав, що 1939 рік пройде під знаком «Марса, бога війни»…

Францішек Пренґель – видавець і редактор «Польського астрологічного календаря» – був найвизначнішою постаттю польської астрології міжвоєнного двадцятиліття. Він народився в Чикаго в останньому році XIX століття, а помер 1945 року. Також був членом Всесвітнього союзу есперантистів. У 1921 році в журналі «Теософія», присвяченому «плеканню вищої духовної культури та братерству людства», він писав, що есперантисти «працюють задля високої ідеї братерства народів». «Що є причиною цих кривавих війн, як не ця мовна прірва?» – риторично запитував Пренґель. Він також заснував Польську есперантську службу в Бидгощі.

Францішек Авґустин Пренґель, фот. szukajwarchiwach.pl

В астрології Пренґель вбачав дороговказ, заснований на вимірюваних даних, розрахунках і фактах. «Сучасна астрологія вступає на шлях точності», – проголошував він у передмові до праці «12 людських типів у астрології», опублікованої 1934 року. А у вступі до польськомовного видання книги Поля Шуанара «Св. Тома Аквінський і астрологія», що вийшла 1939 року, віін писав про тісний зв’язок між християнством і дослідженням космічного впливу на життя людини:

Уми, позитивно налаштовані до питання взаємозв’язків у космосі, бачать в астрології розв’язання складної справи людських доль, підтвердження і поглиблення кореляції між Богом і особистістю. Для умів негативних астрологія – це фаталізм, що суперечить догмам християнства, і заперечення сакральної віри.

Гороскоп маршала Пілсудського

Перший польський астрологічний календар, 1929, фот. WBC Познань

Дослідження та тлумачення впливу космосу на людську долю стрімко набували популярності й авторитету наприкінці 1920-х років. Ключові події зосередилися в 1927 році. Саме тоді було засновано Польське астрологічне товариство – першу таку організацію в Польщі. Її метою було, як зазначено у статуті, «вивчення астрології на рівні сучасної європейської науки».

Того ж 1927 року торунське видавництво Taurus опублікувало перший польський підручник з астрології – «Астрологія: посвята й поради для кожного» авторства Альфреда Улькана та Анджея Павловського. У цьому ж році вийшов і перший «Польський астрологічний календар: альманах космічних впливів», укладений Пренґелем і присвячений подіям наступних дванадцяти місяців. Про переконання Пренґеля щодо теоретичного підґрунтя «читання космосу» свідчила примітка на обкладинці: «Засновано на наукових засадах астрології». У першому випуску, серед іншого, містилися поради для м’ясників (рекомендувалося забивати свиню або барана «в дні від першої чверті місяця до повного місяця, з 10 до 12 години до полудня», при цьому підкреслювалося, що «м’ясо буде особливо пружним і не зіпсується, якщо виконати цю дію в дні, коли місяць перебуває під знаком Тельця»). У змісті другого номера календаря знаходимо, зокрема, «Гороскоп маршала Пілсудського на 1929 рік»:

Маршал Пілсудський перебуває 1929 року під загальним впливом другого відрізка життєвого шляху в шостому космічному циклі. [...] Для стану здоров’я маршала також помітні деякі негативні впливи. У країні – нездужання серед робітничих верств, у війську й флоті, численні вибухи, хвороби та епідемії.

У тому ж номері були також такі статті: «Авіакатастрофи – коли не літати у 1929 році?», «Коли будуть наступні землетруси?» і текст із космічною інтерпретацією пробного трансатлантичного польоту Людвіка Ідзиковського й Казімежа Кубалі (першу спробу вони здійснили 3 серпня 1928 року – політ завершився вимушеним приводненням за кількадесят кілометрів від узбережжя Іспанії).

«Я обчислив гороскоп на час вильоту [...]. Передбачив, що політ завершиться на воді або внаслідок катастрофи. У суботу, 4 серпня, я надіслав листівку зі схожим змістом до "Ілюстрованого щоденного кур’єра" в Кракові», – писав Пренґель на сторінках другого випуску календаря.

Астрологічна жилка Словацького

Польський астрологічний календар, 1934, фот. WBC Познань

У наступних номерах також знаходимо гороскопи людей при владі: так, в альманасі на 1932 рік Пренґель представив соляриси (особисті гороскопи) Іґнація Мосціцького та – знову – Юзефа Пілсудського. У виданні також містилася стаття «Інтелігенція та астрологія» – одна з багатьох теоретичних і есеїстичних публікацій, що на сторінках календарів ставали на захист цієї галузі знань, яку, на думку авторів, несправедливо вважали туманним забобоном. У цих текстах також підкреслювалась зростаюча популярність астрології в міжвоєнній Польщі:

У колах інтелігенції про астрологію говорять серйозніше, ніж десять-п’ятнадцять років тому. Свідченням цього пожвавлення є також цей календар, що вже п’ятий рік поспіль виходить друком і є продовженням славетних астрологічних альманахів, які кілька століть тому видавали видатні польські вчені стародавнього університету всіх наук – Яґеллонської академії.

У календарі на 1934 рік описано, зокрема, астрологічний вимір шлюбу («Планети обох гороскопів мають виявляти гармонійне взаємне напруження. Насамперед це стосується Сонця і Місяця»). Зазначено також, коли в 1934 році не варто літати літаком: («Гороскоп нашої сучасної Республіки є за деякими аспектами фатальним щодо авіації. Планета Уран – символ авіації […] – утворює квадратури до Сонця і Венери та опозицію до смертоносного Сатурна»). У номері вміщено й статтю під назвою «Астрологія Словацького» («Те що в ньому була астрологічна жилка, підтвердить хоча б той факт, що він ставив гороскопи іншим»).

Кілька сторінок календаря присвячено темі… лотерейних білетів. Лотереї та числові ігри були тоді надзвичайно популярними – навіть видавали спеціальні сонники, які підказували, на які числа ставити залежно від побаченого уві сні. У короткій статті «У які дні 1934 року купувати білети до Державної касової лотереї?» Пренґель писав:

Із днів тижня четвер має бути, згідно зі старими правилами, привілейованим днем для купівлі лотерейних білетів. Цей день особливо сприятливий, коли Місяць перебуває у знаку Лева і разом із Сонцем, а можливо й іншими планетами, формує добрі аспекти.

Польща – це Телець

У ювілейному календарі на 1937 рік Пренґель опублікував статтю «До десятиріччя астрології у Відродженій Польщі», у якій пов’язав відновлення незалежності з моментом нового народження вітчизняної астрології, яка «від давніх давен була нерозривно пов’язана з історією й культурою Польщі»:

Сьогодні польська незалежність повернула гідність Королеві наук, яка колись була її гордістю і славою. Із заснуванням кількох товариств та виходом першого «Польського астрологічного календаря» у 1927 році молодий рух польської астрології вступив у нову фазу розвитку. З нагоди 10-річчя Польського астрологічного календаря дозволяємо собі підкреслити нашу участь в організації цього руху і відновленні авторитету сучасної наукової астрології.

У цьому випуску – крім сталих рубрик із астрологічними порадами для фермерів і садівників чи таблицями вигідних днів для купівлі лотерейних білетів – було опубліковано гороскоп генерала Юзефа Галлера, статтю про сприятливий час збору лікарських трав у 1937 році, а також текст «Астрологія у світлі логіки», в якому таємничий автор під псевдонімом Sirius доводив необхідність включення астрології до кола природничих наук. Пренґель оцінював майбутнє Польщі у 1937 році як період добробуту, розквіту торгівлі та промисловості, але з іншого боку зауважував: «Опозиції Юпітера до Місяця і Плутона принесуть деяке розчарування і труднощі для владних сфер». У своєму тексті Пренґель також нагадував, що Польща – зодіакальний Телець, а покровителькою країни є планета, що керує цим знаком – Венера.

Провісник війни

«Марс, бог війни, панує у 1939 році» – записано на сторінці календаря, виданого у 1938 році, що передбачав події наступних дванадцяти місяців. Це був останній номер Польського Астрологічного Календаря під редакцією Францішека Пренґеля. Астролог загинув у 1945 році в концтаборі Дахау, куди, згідно з деякими джерелами, потрапив через публікацію в останньому номері календаря статті, яка була своєрідним попередженням Німеччини про війну (перед арештом і депортацією він ще встиг узяти участь у битві над Бзурою). Про панування Марса Пренґель писав так:

Найближча традиційна зміна варти на вічному космічному посту відбудеться в післяобідню пору 21 березня 1939 року. Новим астрономічним роком опікуватиметься відтоді планета Марс. [...] Давня астрологія наділила Марса прізвиськом infortuna minor – мале нещастя. [...] У марсові роки найчастіше поширюються гарячкові хвороби, а також дизентерія. Людський розум стає більш запальним, войовничим і схильним до конфліктів.

«Збурюючі та революційно-деструктивні впливи Урана» мали, за словами Пренґеля, проявитися у Польщі в другій половині 1939 року. У вересні він прогнозував появу «рідкісного поєднання багатозначних впливів»:

У цей же період над світом нависає нова маса свинцевих хмар, з яких час від часу – особливо в останню декаду місяця – лунає глухий гуркіт нової бурі. Політичний і соціальний мир знову під загрозою.

Останній календар, виданий Пренґелем, завершувався декларацією віри у «мирні зірки» в гороскопі німецького злочинця, насамперед у Сонце і Венеру в сьомому домі (частина гороскопу, що відповідає за міжлюдські стосунки – як партнерські, так і з ворогами).

Історія жорстоко перевірила цю частину прогнозів Пренґеля. Астролог помер у Дахау за кілька днів до звільнення табору. На згадку про його внесок від 2013 року Польське астрологічне товариство щорічно вручає премію його імені – за видатні досягнення у сфері астрології, а також за «пропагування й ініціювання філантропічної діяльності, спрямованої на інтеграцію астрологічного середовища в Польщі та захист професії й етики астролога».

Джерела: "Polskie Tradycje Ezoteryczne 1890–1939. Tom II. Formacje, ludzie, idee", red. Monika Rzeczycka Izabela Trzcińska, Gdańsk 2019; Polski Kalendarz Astrologiczny – zdigitalizowane wydania z lat 1928, 1929, 1931, 1933, 1936, 1938; K. Gęsiowska, "Wyższa kultura duchowa". Program i działalność Polskiego Towarzystwa Teozoficznego na Śląsku Cieszyńskim (1919–1931)", Katowice 2021; P. Choisnard, "Święty Tomasz z Akwinu i astrologia", Warszawa 1939; F. Prengel, "12 typów ludzkich w astrologji", Wisła 1934.

Переклад: Марія Шагурі

Мова Ukrainian

астрологія

календар