Ця подія стала важливим кроком у культурному діалозі між Польщею та Україною, адже дозволяє польським читачам заглибитись у реалії війни, яка триває на сході України, через призму погляду одного з найцікавіших сучасних українських авторів.
Андрій Любка розповідає про війну з незвичного ракурсу — тилу, місця, де немає прямих бойових дій, але де також розгортається боротьба: волонтерська діяльність, адаптація до нової реальності, переживання втрат та страху. До книжки ввійшли 38 історій, кожну з яких можна читати як самодостатнє оповідання, та водночас разом вони вкладаються в цілісну захопливу повість, від якої важко відірватися.
В анотації до польського перекладу книжки Кшиштоф Чижевський з Фундації Пограниччя написав про Андрія Любку таке:
Незвичайним у ньому є не лише те, що він пройшов шлях від письменника до волонтера, часто ризикуючи життям, а й те, що взяв із собою на війну велику групу читачів. Потрібна була критична ситуація, щоб виявити, що справжній капітал письменника — не кількість проданих книг, а довіра людей. За перші два місяці збору він отримав від них майже півмільйона євро.
Видавництво Pogranicze, відоме своїми публікаціями, спрямованими на підтримку діалогу між культурами, зробило великий внесок у популяризацію української літератури в Польщі.
У грудні 2024 року письменник та волонтер Андрій Любка став лауреатом літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського-2024. Ця премія, заснована у 2007 році Польським Інститутом у Києві, вручається вона кожні два роки. Нагороду отримує український автор чи авторка, які не досягли 40-річного віку, за оригінальність форми, універсальність ідей та послідовність у втіленні творчих задумів.