Вісім красивих палаців Варшави
У столиці Польщі, з її 700-літньою історією, знаходиться безліч історичних палаців. Ласкаво просимо на екскурсію, під час якої ми познайомимо вас із вісьмома найвідомішими із них, зосереджуючи увагу на архітектурі, ландшафті та історії таких визначних будівель, як Палац на воді, Крулікарня та Палац Красіньських.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Крулікарня, вигляд на західний фасад, фот. Sławomir Kamiński / Agencja Gazeta
Picture image
krolikarnia-fot-slawomir-kaminski-ag-sk140611_039.jpg
Розпочнімо з Крулікарні — одного із найчарівніших місць Варшави. Своєю назвою цей класицистичний палац на вулиці Пулавській, 113a завдячує тому, що стоїть у місці, де у XVIII столітті знаходився парк, в якому мешкали кролики. Коли парк перестав існувати, італійський граф Карло де Валері-Томатіс збудував палац Крулікарня, який став його резиденцією. Будівля зводилася у 1782–1786 роках за проєктом відомого італійського архітектора Домініка Мерліні, який узяв за основу знамениту віллу Ротонда епохи Ренесансу у Венеції. Серед найбільш характерних елементів Крулікарні — незвичайний купол із орнаментом, що нагадує артишок.
Під час Другої світової війни палац дуже постраждав. Його відбудували в 1965 році. З того часу там міститься Музей скульптури імені Ксаверія Дуніковського, відчинений для відвідувачів:
Text
У Крулікарні проводяться виставки, вистави, зустрічі, конференції, кінопокази, концерти та заходи просто неба в романтичному парку, що оточує палац. У музеї зібрано найбільшу в країні колекцію скульптури, в якій є твори з XV століття до наших днів.
Author
З офіційної сторінки Музею скульптури імені Ксаверія Дуніковського krolikarnia.mnw.art.pl
Цікавинкою є те, що деякі скульптури виставлені просто неба, в парку, що оточує Крулікарню. У хорошу погоду ця зелена оаза приваблює численних варшав'ян, спраглих відпочинку. Й варто додати, що Крулікарня чудесно розташована на верхньому краю так званої Варшавської скарпи, яка проходить через все місто. Тераса східного фасаду палацу виходить на стрімкий обрив скарпи, звідки відкривається чудовий панорамний краєвид на Варшаву.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Музей Палацу короля Яна ІІІ у Віланові, Варшава, фот. Arkadiusz Ziółek / East News
Picture image
palac_w_wilanowie_en.jpg
Ще один красивий варшавський палац можна побачити на вулиці Станіслава Костки Потоцького, 10. Там знайдете бароковий Віланівський палац, який колись був літньою резиденцією польського короля Яна III Собеського (1629–1696).
Резиденція у Віланові, одному із районів сучасної Варшави, спочатку була скромною садибою, але у 1680-х роках розпочалася реконструкція, внаслідок якої будівля перетворилася на справжній королівський палац. Його спроєктував польський архітектор Августин Вінцент Лоччі й будівництво тривало до смерті Собеського у 1696 році. Перебудовану будівлю оформили в стилі entre cour et jardin (у перекладі з французької — між двором і садом), щоб створити щось на зразок французького барокового палацу. Це значить, що перед головним фасадом Палацу у Віланові знаходиться велике подвір’я, а за ним — сад. Крила будівлі, що відповідають стилю центральної частини, були прибудовані у 1720–1729 роках. Відкриті простори рясніють декоративними елементами, наприклад, рельєфами, що зображують сцени з «Метаморфоз» Овідія.
З 1805 року Палац є музеєм, який сьогодні має назву Музей палацу короля Яна III Собеського у Віланові. Серед його численних принад, ви знайдете захоплюючі історичні інтер'єри, велику колекцію італійського, французького, фламандського та німецького живопису. Крім парку в стилі бароко, мальовничо розташованого на озері за палацом, тут можна знайти й інші зелені оази, зокрема, пишний трояндовий й не менш привабливий англо-китайський сади.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Палац на острові у Варшавському парку Лазєнки, фот. Mariusz Prusaczyk / PAP
Picture image
lazienki_krolewskie_pap.jpg
Наступною королівською резиденцію маємо іконічний Палац на острові (або Палац на воді), який служив літньою резиденцією останньому королю Польщі Станіславу Августу Понятовському (1732–1798). Він розташований у великому мальовничому парку Лазєнки в серці Варшави.
До того, як Палац на воді набув свого нинішнього класицистичного вигляду, він був невеликим бароковим павільйоном, відомим як Купальня. Будівля, побудована на рубежі XVIII століття, одержала свою назву завдяки тому, що в ній була купальня, стилізована під грот. Станіслав Август придбав її у 1764 році і перетворив на свою резиденцію у 1772–1790 роках. Зелені терени, що оточували будівлю, стали дивовижним парком Лазєнки.
Палац на воді спроєктували королівський архітектор Доменіко Мерліні та Ян Крістіан Камсетзер, архітектор та дизайнер інтер'єрів. Назва будівлі пов'язана з його розташуванням на острові між двома ставками. Два мости, прикрашені колонадами, з'єднують палац із берегом. Серед інших примітних елементів будівлі – ефектні портики. Ймовірно, саме завдяки появі цієї деталі в архітектурі королівського палацу багато представників польської знаті повторили її у своїх резиденціях, задавши таким чином тон польській житловій архітектурі.
Палац на воді було зруйновано під час Другої світової війни, але, на щастя, згодом відновлено. З 1960 року він слугує музеєм. Відвідувачі можуть побачити, серед іншого, велику колекцію картин Станіслава Августа:
Text
Сьогодні у Палаці на воді експонується 140 творів мистецтва із королівської колекції, відповідно до принципів XVIII століття. Серед найцінніших робіт — «Портрет сера Чарльза Хенбері Вільямса» Антона Рафаеля Менгса […] «Сатир, який грає на флейті» Якоба Йорданса, «Яків та Ісав» Яна Вікторса.
Author
З офіційної сторінки Парку Лазєнки: lazienki-krolewskie.pl
Picture display
standardowy (864px desktop)
Палац Бельведер у Варшаві, 2016, фот. Włodzimierz Wasyluk / Forum
Picture image
palac-belwederski-fot-wlodzimierz-wasyluk-2016-forum-0550673810.jpg
На західному краю парку Лазєнки, на вершині 25-метрового схилу, що відноситься до Варшавської скарпи, стоїть палац Бельведер. Свою назву він отримав завдяки захоплюючому вигляду, що відкривається з вершини схилу: вона походить від італійського виразу bel vedere, що означає чудовий вигляд.
Палац у стилі класицизму, розташований на вулиці Бельведерській, 54/56, має довгу історію, ймовірно, з XVI століття. Саме тоді на його місці була резиденція польської королеви Бони Сфорца. Достеменно відомо, що у середині XVII століття дворянин Кшиштоф Зигмунт Пац збудував тут будинок. Пізніше будівля була перебудована на барокову віллу і перейшла у володіння Станіслава Августа. У 1818–1822 роках вілла була перероблена на палац Бельведер за проєктом відомого польського архітектора Якуба Кубицького.
Бельведер завжди був пов'язаний з людьми, в чиїх руках була зосереджена влада — як визначними, так і осудженими історією. Першим його мешканцем був великий князь Костянтин Павлович, який на початку XIX століття був сумнозвісним військовим губернатором російського поділу Польщі. Серед багатьох інших політиків і правителів, які жили в Бельведері, є президент Польщі в міжвоєнний період Станіслав Войцеховський і маршал Юзеф Пілсудський, який зіграв важливу роль у здобутті Польщею незалежності в 1918 році.
Сьогодні палац, про який йдеться, є однією з резиденцій Президента Польщі і використовується для державних справ. Тому він не відкритий для громадськості. Але ви все одно можете добре роздивитися палац Бельведер з парку Лазєнки чи вулиці Бельведерської! Як і у випадку із Палацом на острові, портики є одними з найхарактерніших архітектурних елементів Бельведера. Остання будівля має два з них, обидва іонічні та чотириколонні.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Палац Красіньських у Варшаві, фот. Marcin Morawski / East News
Picture image
palac_krasinskich_w_warszawie_east_news.jpg
Ще один палац розташований у казковому парку. За вражаючим палацом Красіньських на площі Красіньських, 5, ви можете знайти чудовий однойменний сад. Одним із найпопулярніших місць у цьому парку є мальовничий ставок із інтригуючою морською скульптурою п’яти рибалок Леона Маховського.
Палац Красіньських постав у 1688–1699 роках за проєктом видатного голландського архітектора Тильмана ван Гамерена. Це велике барокове диво було збудоване як резиденція шляхтича Яна Доброгоста Красіньського та вважається одним із найкращих зразків дворянського палацу у Варшаві. Серед найбільш примітних прикрас цієї будівлі є два тимпани, що прикрашають передній і задній фасади. Рельєфи в цих тимпанах зображають давньоримського полководця Марка Валерія, який нібито був предком роду Красіньських. Згідно з легендою, одного разу Валерій переміг вождя галлів у бою після того, як йому допоміг ворон:
Text
Ворон, що атакує вождя Галлії, ключовий момент перемоги, зображений у тимпані спереду; тимпан, що завершує фасад, що виходить у сад, представляє тріумф Марка Валерія, який сидить у колісниці […] з вороном на шоломі.
Author
З isztuka.edu.pl, пер. МК
Протягом своєї довгої історії палац Красіньських служив багатьом цілям, наприклад, як резиденція Верховного суду Польщі в міжвоєнний період. Він був дуже пошкодженим під час Другої світової війни, але відбудований у 1961 році й відтоді використовувався Національною бібліотекою для зберігання особливо цінних історичних томів. У даній будівлі зараз триває реконструкція, яка перетворить її на загальнодоступний виставковий простір під управлінням Національної бібліотеки.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Палац Примаса у Варшаві, фот. Adam Ławnik / East News
Picture image
palac-prymasowski-senatorska-fot-adam-lawnik-en_01221816_0110.jpg
Менш ніж за 10 хвилин пішки від Палацу Красіньських, на вулиці Сенаторській, 13/15, стоїть прекрасний Примасівський палац (Палац Примаса). Будівництво цієї споруди розпочалося ще наприкінці XVI століття, коли майбутній примас («У Римо-Католицькій Церкві титул і сан архієпископа певної єпархії, який надається папою Римським. Примас має почесне верховенство в стосунках з іншими єпископами» — з Вікіпедії, пер.) Польщі Войцех Барановський вирішив побудувати собі резиденцію.
Згодом оригінальна будівля, зведена Барановським (про яку мало відомо), зазнала низки реконструкцій; сучасного вигляду набула у 1777-1783 роках. Саме тоді польські архітектори Ефраїм Шрегер та Міхал Єжи Понятовський перетворили Палац Примаса на класицистичну споруду. Під час реконструкції під керівництвом Шрегера та Понятовського Палац Примаса отримав характерні вигнуті крила, які створюють його привабливу форму півмісяця.1
Від часу його спорудження до поділу Польщі наприкінці XVIII століття він, як випливає з назви, служив резиденцією Примасів Польщі. Згодом тут розміщувалися різні інституції – у міжвоєнний період, наприклад, це було резиденцією відродженого Міністерства сільського господарства та сільськогосподарських реформ Польщі. Палац Примаса дуже постраждав під час Другої світової війни, але був відбудований у 1950-х роках. Зараз у цій будівлі розташовуються елегантний готель і казино, і тому від неї віє атмосферою з історій про Джеймса Бонда. Варто додати, що позаду готелю є чарівний сад.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Палац Чапських, будівля Варшавської академії образотворчого мистецтва, фот. Jan Morek / Forum
Picture image
palac-czapskich-fot-jan-morek-2005-forum-0428336456.jpg
Відразу за рогом Палацу Примаса знаходиться вулиця Краківське Передмістя з багатьма чудовими палацами. Один із них – пізньобароковий палац Чапських, розташований під номером 5 цієї знакової вулиці, за двома флігелями.
Історія Палацу Чапських починається з першої половини XVII століття, коли на його місці стояла дерев'яна садиба, що належала шляхетній родині Радзивіллів. Оригінальна споруда була перероблена в цегляний палац до XVIII століття і будівля часто змінювала власників. У 1730-х роках він перейшов у володіння шляхетної родини Чапських, які в 1752-1765 роках реконструювали його, надавши нинішнього вигляду. На жаль, ім’я архітектора, відповідального за цю успішну реконструкцію, невідоме. Згодом ця будівля була домом Зиґмунта Красіньського, одного із найвидатніших польських поетів-романтиків. Палац Чапських був серйозно пошкоджений під час Другої світової війни та був відновлений у 1959 році. Відтоді він є домом для Варшавської академії образотворчого мистецтва. Нещодавно тут було проведено реконструкцію, яка перетворила його на загальнодоступний простір для культурних заходів, яким керує академія.
Серед найхарактерніших елементів архітектури палацу Чапських є його еркери або кутові прибудови. Еркери є характерними для польської архітектури:
Text
Окрема кутова частина будівлі, покрита окремим дахом; кутова прибудова розвинулась із середньовічних оборонних веж; [це] типово для польських маєтків XVI–XIX століть і палаців XVII століття.
Author
З encyklopedia.pwn.pl, пер. МК
Picture display
standardowy (864px desktop)
Палац цукроварів, де міститься Інститут Адама Міцкевича, фот. Бартек Сита
Picture image
instytut_adama_mickiewicza_bartek_syta_.jpg
Останнім палацом у нашому списку є скромний, але чарівний Палац виробників цукру (Pałacyk Cukrowników) на вулиці Мокотовській, 25. Ця будівля в стилі неорококо має виразний міський характер, оскільки вона втиснута в ряд щільно заставлених багатоквартирних будинків у центрі Варшави. Незважаючи на те, що Палац цукроварів стоїть на дуже забудованій вулиці, на його ділянці вистачає місця не лише для головного корпусу, а й для двох невеликих прибудов та маленького дворика, де росте вражаючий дуб.
Історія Палацу цукроварів сягає корінням у 1870-ті роки, коли на його місці збудували невелику садибу для Казимири Цьвєрчакєвичової. На початку ХХ століття ця садиба стала офісом для групи цукрових компаній з міста Люблін, які вирішили перебудувати будівлю. Реконструкцією керував польський архітектор Тадеуш Зєліньський і вона була завершена в 1926 році. Завдяки Зєліньському будівля набула свого теперішнього вражаючого вигляду. У 1930-х роках архітектор Антоній Яворніцький пристосував Палац цукроварів під резиденцію Мечислава Броневського, фахівця в галузі виробництва цукру. Саме тоді дахи прибудов палацу прикрасили характерні скульптури амурів, що виходили на вулицю Мокотовську. Цих амурів два – по одному над кожною прибудовою. Амура, розташованого далі на південь, супроводжують кролики, а другий зображений поряд з телятами.
Після Другої світової війни Палац цукроварів використовувався для різних цілей, наприклад, як місце розташування Інституту математики Польської академії наук. З 2000 року тут знаходиться штаб-квартира Інституту Адама Міцкевича, який популяризує польську культуру у світі. Цікаво, що ІАМ є засновником… Culture.pl! Тож, якщо ви опинетесь неподалік Палацу цукроварів, ви можете натрапити на співробітників Culture.pl, які йдуть туди у службових справах.
Що ж, настав час офіційно завершити нашу екскурсію прекрасними варшавськими палацами. Якщо ви коли-небудь будете у Варшаві, спробуйте поглянути на них особисто!
Переклад: Анастасія Канарська