Сир з Корицина
Сир з Корицина, фот. Anatol Chomicz/Forum
Цей вишуканий дозрілий білий сир має ніжний молочний смак. Вологий і помірно м'який, він доступний у багатьох варіантах, наприклад, з насінням пажитника або чорного кмину. Його виготовляють на північному заході Польщі, в селі Корицин та його околицях. Місцева легенда стверджує, що традицію виготовлення цього сиру у XVII столітті започаткували шведські війська, які мали поблизу Корицина свою базу під час однієї з польсько-шведських воєн.
Калішські андрути
Калішські андрути, фот. facebook.com/AndrutyKaliskie
Каліш, який іноді називають «найстарішим містом Польщі» з огляду на (можливу) згадку про нього у творі Птолемея з II сторіччя – це мальовниче місто у Великопольському воєводстві, що лежить у центрально-західній частині країни. З першої половини XIX століття його мешканці займаються виробництвом особливих калішських вафель, які називаються калішські андрути (Andruty Kaliskie), популярних у Польщі ласощів. Хрусткі, тонкі, наче папір, ці вафлі досі виготовляють вручну у традиційних формах для випікання, які називають «прасками» (żelazka – прим.ред.). Їх подають без додатків як надзвичайно вишукану та ніжну закуску.
Хліб у формі півня
Цезарій Сажинський, славнозвісний пекар з міста Казімєж Дольний, фот. Piotr Bławicki/East News
Здобний хліб у формі півня є символом чарівного містечка Казімєж Дольний. Мальовничо розташоване на Віслі, з руїнами старовинного замку, що височіють над ним, це місто є однією з найвідоміших туристичних цікавинок Східної Польщі. Хліб у формі півня тут випікають ще з початку XX сторіччя. За смаком він дуже схожий на злегка солодкуватий єврейський хліб хала (Hallah – прим.ред.), можливо, тому, що в цьому місті колись проживала велика єврейська громада.
Трояндовий джем з села Стара Вєсь
Трояндовий джем з села Стара Вєсь, фот. Arco Images/Diez O./Forum
Назва «Стара Вєсь» означає «Старе село», тож, як ви здогадуєтеся, десятки сіл з цією назвою розкидані по всій Польщі. Те, що нас цікавить, знаходиться лише в півгодини їзди від Казімєжа Дольного. Починаючи з XIX століття, коли княгиня Ізабелла Чарторийська посадила неподалік сад в англійському стилі, у цьому затишному селі започаткували традицію вирощування троянд. Дотепер неперевершений місцевий трояндовий джем виготовляється з пелюсток того сорту троянд, що посадила сама княгиня.
Сілезька кров'яна ковбаса
Кашанка, фот. Michał Kość/Agencja Wschód/Reporter
Ця апетитна ковбаса, яку сілезці називають «крупньоком» (krupniok – прим.пер.), виготовляється зі свинячої крові, крупи та спецій. До її складу також можуть входити м'ясні обрізки, шматочки субпродуктів і подрібнена цибуля. Крупньок виготовляють у Сілезії з XVIII століття, але популярним цей продукт став лише у міжвоєнний період. Зазвичай крупньок подають вареним або смаженим і він без сумніву є дуже розповсюдженою стравою у цьому регіоні. В інших частинах Польщі подібні ковбаси відомі під назвою «кашанка», але крупньок має у польському кулінарному світі особливий статус з огляду на свій неповторний смак.
Льняна олія з Любуського воєводства
Білосток, виготовлення льняної олії, фот. Michał Kość/Reporter/East News
Любуське воєводство є однією з 16 адміністративно-територіальних одиниць Польщі. Воєводство розташоване в західній частині країни, але його мешканці є нащадками мігрантів, які переселилися з-під східних кордонів. Вони привезли з собою традицію виготовлення льняної олії й ця традиція живе донині. Олію часто виготовляють із сорту льону під назвою шафір (sapphire ); вона дуже цінна, адже містить багато корисної жирної кислоти омега-3. Льняну олію слід подавати холодною, у салатних заправках.
Панська шкірка (Pańska skórka)
Панська шкірка та обважанки, Варшава, фот. Karol Piechocki / Reporter / East News
Панська шкірка – це ласощі, які можна зустріти виключно у Варшаві, де їх зазвичай продають біля кладовищ на День всіх святих, коли поляки відвідують могили своїх рідних. Точний рецепт, якому вже понад 100 років, є таємницею, що її ретельно зберігають. Проте основні інгредієнти відомі: яєчні білки, трояндовий сироп, трояндовий джем, полуничний сік, картопляний крохмаль та желатин. Результат – тверді, тягучі біло-рожеві ласощі.