«Для пристрасного велосипедиста-туриста гори завжди привабливіші, ніж рівнини. Гірські серпантини, на підкорення яких деколи потрібно кілька годин, не люблять лише ті, хто хоче похвалитися великою кількістю подоланих кілометрів за короткий час. На щастя, таких небагато. Тип гонщика-велосипедиста все більше зникає в нашій країні, і велосипедист-турист бере верх. Цю здорову і корисну тенденцію можна помітити як серед школярів, так і старших людей, а особливо – у велоклубах, як от у Львові, так і в новоорганізованому в Кракові, де більше уваги звертають на велосипедні мандрівки, відсунувши перегони на другий план».
Такими словами у журналі Wędrowiec: pismo illustrowane poświęcone turystyce i sportowi w kraju i zagranicą («Мандівник: ілюстрований журнал, присвячений туризму та спорту в краю та закордоном») за 1912 рік Рудольф Вацек розпочав свій «велосипедний» репортаж про поїздку Карпатами.
Початок мандрівки: злива, багнюка та розмиті дороги
Поляк Рудольф Вацек (пол. Rudolf Wacek) був мешканцем Львова початку 1900-х років, ентузіастом спорту, першим велотуристом, а невдовзі – професором львівської гімназії, спортивним організатором та письменником-публіцистом. Також Вацек відомий як багаторічний президент львівського футбольного клубу «Погонь» та керівник спортивної редакції радіостанції у Львові. Автор багатьох книг, зокрема «Do Anglji i Norwegji rowerem», «Rowerem po Europie», «W polskich kniejach» та «Wspomnienia sportowe».